Здоров, йолка, – новий рік!
Йолочка з ліхтариками, Дід Мороз зі Снігуркою, концерт по телевізору, Президент, куранти, весела вечірка, феєрверки і гудіння невдоволених, про те, що так не цікаво і треба придумати щось оригінальніше, а все могло б бути зовсім навпаки!
Могло б. Але не є. Тому що... хм. Тут в мене рука мліє над клавішами, бо ж я мушу написати, що у всьому винен Московський патріархат, а це організація серйозна і дуже канонічна. І ніколи ні в чому не винна.
Відповідна література доведе вам, що Григоріанський календар (придуманий якимось папою – нам папи не указ!) не тільки неправильно розраховує Великдень, а ще й зовсім не відповідає справжньому року, і не точний, зовсім брехливий. Московський патріархат не чув, що патріарх Константинопольський ще в 20-х роках минулого століття відмовився від юліанського календаря. Москва – третій Рим, а четвертого не буде. Москва все знає, і всякий неканонічний календар – спалить і не нагадувать.
І от українські греко-католики, українські протестанти і Київський патріархат, зітхнувши, святкують Різдво 7 січня, на новий рік їдять рибу і не п'ють вина – бо піст. А 25 грудня називають "польським Різдвом".
Цілий рік свята святкуємо, як звикли, мовчимо, тільки як приходить зима – якось сумно стає... Бо від Миколая (19 грудня) до Водохреща (19 січня – суцільні свята). Бо час якийсь пом'ятий. Бо жодне свято не яскраве – їх забагато.
І ниття на новий рік – якось не цікаво, якось по совковому. Ну що – поїхати в Карпати на лижі, чи в Крим на холодне море подивитись... Все-одно чогось не вистача.
А як би було гарно: 25 грудня колядки, 31 грудня – щедрий вечір і малі хлопці біжать засівати, щоб оразу після того, як президент скаже слово – прибіг малий сусід, привітав з Новим роком, "сію-вію, посіваю", щоб не салат з оселедцем і шампанське, а щедрівки і кутя...
Тільки – де ж? Неканонічно? Неточно? Так, як прокляті католики? Да нікада!
Тому вітаймо знову нав'язану нам, вдушену в голови, совєцку романтику, з апельсинами, поставимо під йолочку з крємльовскою звіздою на верху пластмасову Снігуркочку, і будем готуватись до того, що за пару тисяч років Різдво сповзе на весну, а водохрещенські морози стануть називатись водохрещенською спекою.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
