25 червня 2010, 11:09

Сепаратизм? Та нащо?

Справді, ну нащо стільки розмов про відділення то Донецька, то Галичини, неприємних таких розмов, котрі викликають стільки сварок, будьтє прощє, панове політики.

Україна – вона ж уся така строката, в ній живе стільки субетносів, і всі вони себе самоідетифікують і пишаються тим, що народилися роботящим галичанином, а не лінивим волиняком або – проворним поліщуком а не жадібним галичанином, ну і так далі, і ще всі вони вважають що саме їхні земляки найукраїнськісіші, а всі решта – не чисті українці, а з домішками росіян, чи поляків чи... ну, там кожен по-іншому каже.

Так от: нащо Україні всього одна автономна республіка, це ж ні те, ні се. А от десять автономних республік – це якраз те, що треба.

Окрім одної Кримської будуть Волинська Автономна республіка, Поліська, Закарпатська, Галицька, Подільська, Слобожанська, Запорізька, Придніпровська і Приморська.

Кожна сама собі автономна, кожна сама собою керує, а президента вибиратимуть представники, від кожної з них.

Он я навіть карту намалювала (для простоти розуміння).



І ніяких більш сварок-чвар і звинувачень, що президента обрав Донецьк – бо вже ж не обере при такій системі.

(і спеціально для Алєксандра Чаленка: це жарт)



Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Активісти, комуністи, комсомольці і Голодомор

Перші з них прийшли в село Комиші нині Сумської області, а тоді – Харківської губернії, 1918 року. Ті, перші, були дикі і жорстокі. Вони сказали, що вони – комуністи, нова власть, і першим ділом змусили церкву заплатити їм за те, що вони її не закриють...

Ветерани Великої Вітчизняної

Я сиділа в архіві СБУ і читала справу. Справа була товста, по одному вбивству комуніста судили шість чоловік. Всі вони на допитах признавались спокійно і щиро, що вступили в УПА, що ходили на збори (збори?) і читали листівки (нащо?) а потім признавались, що вбили "комуніста", прийшли на вечорниці де він випивав, викликали за хату і вбили а труп кинули в річку Устю...

Тернові хустки – на онучі. Про Голодомор

Вона багато любила розказувати про себе. Про те, як батько її шив чоботи, як вона впала з коня, як ходила до школи, як валили в селі церкву і розкопували могли священників, щоб дістати золоті хрести...

Путін не спить

Є така традиція – проводити паралелі. "От в Росії такого-то року було так", ну і в нас теж має бути, як в Росії того року. Ці всі прогнози зазвичай не збуваються, просто потім той, хто писав, тихо не нагадує, що він був говорив...

В Росії зараз відбувається Майдан

Коли я натрапляю на чергову статтю про те, що Росії скоро кінець, уже навіть не серджуся. Це наш інформаційний фон з ранньої весни. "Зелені чоловічки захопили Крим, Росії скоро кінець", "В Донецьку, Луганську і Харкові зворушення, але не бійтесь, бо Росії скоро кінець"...

Що сьогодні святкуємо?

Не треба святкувати – кажуть деякі, це просто день пам'яті, могло б усе закінчитись абсолютно не так, було страшно, дуже страшно. І досі нічого не закінчилось – додають інші...