70 років – дежавю
Я не буду говорити зараз про визволення Києва як про історичну подію. Тільки про святкування визволення Києва, яке оце збираються провести з великим розмахом.
Вчора я йшла собі по вулиці, підняла голову і побачила величезний білборд: "70 років". Мене охопило сильне почуття дежавю – ніби я знов мала і перелякана, стою під стіною заводу з трьома червоними кульками в руках, і всюди висять плакати "70 років". І стрічка, якою перевиті ті цифри, підсилила це почуття: така сама, як була тоді на плакатах, тільки кольору іншого.
Це був 1987 рік, і тоді святкували 70 років Великої Жовтневої Революції. Після довгого гучного мітингу біля заводу, змерзлі вчительки, погнала нас малих, як курчаток, слідом за "колонами робітників" до тільки насадженого парку біля новозбудованих будинків. Там закопали "капсулу з посланням нащадкам: відкрити в 2017 році" і привалили ї каменем.
Парк не виріс. Рештки дерев скоро з'їли кози, яких позаводили, рятуючись від голоду, люди з квартирами і балконами.
Камінь забрали для якогось пам'ятного знака, який робили у скверику. Капсулу витягли десь років через п'ять, і десь поклали, щоб не валялась. Звернення з неї випадково трапилось мені до рук минулого літа – то була беззмістовна пафосна писанина про діло великої партії і про нащадків, що мають підтримувати велику справу, що розпочав великий... і далі в тому ж дусі п'ять сторінок друкованих на машинці. Тоді це, напевне, вважалось верхом майстерності – вміти писати такі тексти.
До будинку, "зведеного на честь 70-ї річниці Великого Жовтня", не змогли підвести тепло. Люди спершу ще надіялись, затягували вікна ковдрами і топили буржуйками, а потім поробили собі автономне опалення.
Радянський Союз вмер.
Так от – нинішнє святкування так мені нагадує те, що було тоді, аж страшно. Навіть діти в школи не йдуть. (Не розумію чим там вони в школі будуть заважати святкуванню)
Побачимо, що ж з того вийде через чотири роки. Або скоріше.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
