Путін – сторож європейських цінностей
Виявляється, наш попередній президент був цілком європейським політиком. Прихильник справжньої, а не тої уявної Європи, придуманої нами.
Довго українці жили і вважали, що най більші європейські цінності – то людське життя, рівність і демократія, і нам треба дотримуватись демократичних принципів. Це все виявилось неправдою.
Виявилося, що головне в світі – стабільність і комфорт. І ті, хто порушує стабільність, хай що вони там у своїй третьосортній країні хочуть робити – їх треба нищити.
Пам'ятаєте, на початку грудня минулого ми чекали, що от-от до Києва приїдуть Обама і Меркель, що захід "буде тиснути на Януковича, і він піде на поступки, бо не хоче бути невиїзним" – це цитата з одного іменитого політичного аналітика. Нічого подібного не дочекались.
Далі було ще гірше: в центрі великого європейського міста, без сорому і страху, перед відеокамерами, фактично в прямому ефірі убивали беззбройних, мирних людей зі смішними дерев'яними щитами і в смішних пластмасових касках. Мільйони європейців бачили цю нелюдську дикість по телевізору, і ніхто не верещав з переляку.
Далі Росія напала на нас, забрала шмат території, хоче ще. І тут сталось іще дивніше. Замість серйозної ізоляції, оголошення війни, розривання дипломатичних стосунків, відкликання послів – всього того, що мало б бути до країни-агресора, порушника всіх мирних договорів, ми отримали тиск світової спільноти на Україну – тиск і прохання здатись.
Хочуть нас пожерти – ну і хай. Ми ж з нею жили 300 років, а зараз вона заявляє, що ми взагалі її частина – чого б не здатись і не підтвердити? Чого б не віддати їй Крим, Донбас і Полтавську область, якщо вона буде цим задоволена? І в світі не буде нестабільності і некомфортності.
Ви там боретеся за демократію і права людини? Але ж це – не європейські цінності, це всього-на-всього слова. А вони – люди практичні. Вони розуміють, що світ тримається на грошах і домовленостях, а ці всі фрази про добро і зло – чиста патетика, не смішіть, нею ситий не будеш. Віддати Україну Росії, щоб далі жити і торгувати, як звикли. Українці зробили щось не те, забудьмо і виправимо. Митний союз і федералізація – непоганий шлях до стабільної комфортної, спокійної Європи. А якщо – кажуть вони на прощання – у вас там виникнуть якісь проблеми з національним питанням, якісь утиски мови, нищення культури, то ви ж знаєте, ми не залишимо вас – ми будемо глибоко стурбовані.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
