Путін не спить
Є така традиція – проводити паралелі. "От в Росії такого-то року було так", ну і в нас теж має бути, як в Росії того року.
Ці всі прогнози зазвичай не збуваються, просто потім той, хто писав, тихо не нагадує, що він був говорив.
А зараз поговоримо не про паралелі. Ми з листопада 2013 і досі воюємо з одним і тим самим чоловіком, і методи в нього не змінилися. Тому зараз я пригадаю, що ж робилось після нового 2014 року.
На Майдані настало тоді затишшя, і у всіх чомусь було відчуття, що ми перемогли, що все найстрашніше вже позаду, і попереду – спокійне розрулювання конфлікту, бо Майдан розігнати більш ніхто не посміє.
А ще люди відчували, що це стояння – марне, і ми маємо боротись якось по-іншому. З'являлись навіть заклики піти з Майдану "і прибрати за собою сміття". Дуже сподіваюся, що то писали проплачені блогери, але перепощували це все цілком розумні люди.
І в той час той самий чоловік працював, аж дим із нього валив, і вдарив одразу в декількох напрямках.
Ви пам'ятаєте – він спершу спробував розколоти Майдан, налаштувати "всіх" проти "тих, що керують сценою". Одразу після того Верховна Рада прийняла ті самі "диктаторські" закони. За кілька днів було кинуто за ґрати актив Автомайдану. Містом поширили паніку, розпустивши вулицями вночі тітушок – не тих, знайомих і безневинних, а нових. Наметове містечко в Маріїнському – цілком пусте після нового року – раптом заповнилось новими людьми. Вони пофарбували прапор пам'ятника Партизану в червоне, намалювали йому на грудях зірку і вивісили плакати: "Украина-Росия-Белорусь: государственнось, соборнось, единство". А ще в цей час була продумана і підготовлена операція по розгону Майдану, яка потім і була реалізована.
Зараз такий самий оманливий спокій: притихли бої, притихла інформаційна війна. Здається, що Росія більше свариться з Європою, ніж з Україною.
І от тепер, у цвітінні вишень, ми знов думаємо, що Путіну набридли санкції, що він шукає, як перекласти на нас фінансування Донбаса, що він не посміє напасти на Київ. А він тим часом знов готує наступ, і причому по декількох напрямках.
Напевно, він знову готує і тупу силу, і тонші методи. Засланці провокують конфлікти по українських містах. Нові тітушки готові приїхати до Києва і влаштувати тут мітинг або масові погроми, щоб змусити всіх панікувати.
Продажні журналісти готові викладати фейки. Студенти погодилися на 16 центів за коментар, 12 – за перепост.
Ну і танки змащують колеса, десятки нових операцій проти наших військ планується, вивчається і розробляється. В штабах ночами горять лампи.
І днями теж горять.
Росія не здохла ні до вересня, ні до січня, як прогнозували аналітики. Рейтинг певного чоловіка не впав анітрохи. Росіянин і досі збирається "мочить хохолов" агресивно і з радістю, він не передумав, він просто вичікує. Зараз чи за півроку – він нападе на нас, що вже потроху втрачаємо пильність.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
