Асиметрична відповідь Кремля
Кожного року перед початком нового курортного сезону у російських ЗМІ з'являється маса публікацій, як погано відпочивати у Криму, який там поганий сервіс та нестабільна політична та економічна ситуація.
Кожного року перед початком нового опалювального сезону з такою ж періодичністю з'являються заяви керівників "Газпрому" та Росії про підвищення ціни газу до світових, або навіть про припинення його постачання до України, внаслідок наявності боргу по газових контрактах.
Не став виключенням і 2008 рік. Інтрига нинішнього конфлікту полягає у тому, що він пов'язаний із темою відзначення 75-х роковин Голодомору 32-33 років в Україні та змаганням за інтерпретацію радянської історії.
Нова "газова спецоперація" Кремля розпочалася з обміну посланнями президента Росії Дмитра Медвєдєва та президента України Віктора Ющенка. Дмитро Медвєдєв відмовився їхати в Україну для відзначення річниці Голодомору, а Віктор Ющенко – звинуватив його у неадекватній політиці та паплюженні пам'яті загиблих.
Асиметрична відповідь Кремля не забарилася. Те що такий хід був спровокований заявами Віктора Ющенка по Голодомору, свідчить інформація з різних, але однозначно поінформованих джерел.
Удар у відповідь було вирішено завдати на "газовому фронті": Дмитро Медвєдєв оприлюднив інформацію про газові борги України "Газпрому" у 2,5 мільярди доларів, а Міллер заявив про підвищення ціни на газ до 400 доларів.
Хоча, на нещодавному саміті СНД в Кишиневі, під час зустрічі прем'єрів Юлії Тимошенко та Володимира Путіна питання про якісь борги навіть не піднімалося, як неактуальне.
Зрозуміло, що у важкій геополітичній грі застосовуються всі засоби політичного та позаполітичного впливу на Україну – змагання за історію, економічний та газовий тиски, заборона експорту українських товарів до Росії тощо.
У той же час, українська влада не змогла продемонструвати єдності на зовнішньому фронті.
Згадана "газова спецоперація" Кремля дозволяє зробити, принаймні, декілька висновків.
Висновок перший. Україні потрібно терміново укласти довгостроковий прозорий контракт з Росією на постачання газу. Ціна на нього повинна поступово наближатися до світової за зрозумілою формулою. Ціна транзиту повинна бути прив'язана до ціни газу. Відносини між постачальником газу та його покупцем повинні бути прозорими та зрозумілими. Поставки газу повинні вчасно оплачуватися.
Без цього захистити національну енергетичну безпеку неможливо.
До речі, всі ці розмови про підвищення ціни газу до 400 доларів за тисячу кубометрів із розряду ненаукової фантастики. Чильники "Газпрому" неодноразово заявляли, що ціна газу залежить від ціни нафти. Ціна у 400 доларів була сформована на фоні ціни більше як 150 доларів за барель нафти. Сьогодні вона знизилася більше як утричі.
Скільки ж тоді повинна коштувати тисяча кубів газу?
Висновок другий. Неприпустимо президентові України використовувати болючі зовнішньоекономічні питання для інформаційних атак на уряд. Навпаки, влада повинна об'єднати свої зусилля для нейтралізації існуючих загроз.
Інакше, народ змете усіх владноможців, незважаючи на їх політичні кольори.
Висновок третій. У повному обсязі свої політичні інтереси Україна може захистити лише у випадку, якщо захищені її економічні інтереси.
Надаючи оцінку діям Дмитра Медведєва, Віктор Ющенко мав розуміти, що у Кремля є серйозні важелі впливу на ситуацію в Україні. Мав прорахувати, що асиметрична відповідь роковинам Голодомору може бути надана саме на "газовому полі" та відповідно корегувати свої дії, не перекладаючи всю відповідальність на уряд.
