Сергій Дацюк Філософ

Популярно про стратегію та стратегування-2. Навіщо потрібна та як можлива стратегія?

04 жовтня 2007, 22:57

Більшість уявлень про стратегію наших політиків є неадекватними, бо не базуються на теоретичних знаннях. Разом з тим існують проблеми, які принципово неможливо вирішити без наявності стратегії.

Які уявлення політиків щодо стратегії є неадекватними через відсутність теорії?

Два чоловіка, що жили в один і той же час, співпрацювали, є авторами принципово полярних концепцій – концепції розвитку, яку традиційно пов'язують з Леонардо да Вінчі, та концепції балансу, яку пов'язують з Лукою Пачолі. Якщо першого знають майже всі, то другого часто не знають навіть бухгалтери. Адже саме Пачолі придумав те, що сьогодні називають "фінансовим балансом" – принцип подвійного запису розрахунків з роздільною лінією між "дебет" та "кредит" (з доповіді В.Нікітіна на КДКД). Отже є дві принципово різні стратегії змін – розвиток та баланс, прорив та поступовість, революція та еволюція.

Що краще для стратегії України – прорив чи поступовість, розвиток чи баланс? Поки що ми навіть питання так не ставимо. Частина політиків нам без дискусій пропонують прорив. Частина політиків досі, як і раніше, намагаються підсвідомо витримувати баланс. А широкий загал без дискусій, підсвідомо керуючись власними архетипами, повсякчас вибирає баланс. Україні не обов'язково потрібен прорив, можливо їй потрібен баланс. Дослідження українських траєкторій розвитку – шлях до подолання нереальності та недієвості розроблюваних стратегій.

Як визначити, які стратегії є реальні, а які приречені та провал? Тобто як проекти залежать від троектів? Проект – це бачення об'єктивації майбутнього, перспективне бачення об'єкту та/чи об'єктної сфери діяльності. "Троект" походить від слова "траекторія", тобто перспектива, що зпроекційована в минуле. Якщо в минулому не було тих чи інших траєкторій змін-розвитку, проекти яких ми вибудовуємо сьогодні, то без спеціальних надзусиль з нашого боку такі проекти скоріш за все зазнають провалу (з доповіді В.Нікітіна на КДКД). Отже сьогоднішнім стратегічним проектантам, перш ніж пропонувати прориви, варто вивчити траєкторії минулих проривів України з їх успіхами, помилками та наслідками.

Традиційно геополітика виступає однією з головних сфер аргументацій для зовнішньополітичної стратегії. Але геополітика була адекватною до кінця ХХ століття. В ХХІ столітті світ, що пов'язаний транспортними, телекомунікаційними, фінансовими, правовими і т.п. інфраструктурами – живе і змінюється в іншому просторі, ніж простір географічний. Так на місце теорії геополітики приходить теорія інфраструктурної політики, яка неодмінно має стати домінуючою в політиці стратегування (з авторської доповіді на КДКД). Це означає, що про цю теорію інфраполітики вітчизняні політики повинні мати хоча б базові уявлення.

Тепер спробуємо популярно сформулювати уявлення про типи та позиції стратегії з теорії багаторівневого стратегування. Рівень управління цілісною країною, де можлива "стратегія збереження цілісності країни", ми назвемо "нульовим рівнем стратегії" (0) . Рівень, де цілісна країна намагається втілювати "стратегію зіткнення або рівної конкуренції з іншими країнами", назвемо "першим рівнем стратегії" (1). Рівень, де цілісна країна намагається втілювати "стратегію перемоги в конкуренції з іншими країнами", назвемо "другим рівнем стратегії" (2). Рівень, де політичні сили чи управлінці загальнонаціонального рівня ведуть "стратегічну конкуренцію за управління цілісною країною", назвемо "рівнем стратегії мінус один" (-1). Рівень, де "всередині політичних сил чи гілок влади різні партії втілюють стратегію домінування", назвемо "рівнем стратегії мінус два" (-2) (з авторської доповіді на КДКД).

З точки зору теорії ігор, всі стратегії рівня меншого за 0 є некооперативними, стратегії рівня 0 і вище – кооперативними. Стратегії рівня 0 і нижче є об'єктними (ми збираємо в одне ціле країну як об'єкт); стратегії рівнів вищих за 0 є суб'єктними (ми конкуруємо з іншими зовнішньополітичними суб'єктами та переграємо їх).

Політик чи управлінець тільки тоді знаходиться в стратегічній позиції, коли тип стратегії, що він пропонує, дорівнює або нижчий за рівень його позиції. Якщо ми знаходимося в позиції некооперативних стратегій рівня -2 чи -1, то для цієї позиції стратегії вищих рівнів 0, 1 і 2 є фіктивними, тобто такими, що спрямовані на неправдиву політичну рекламу і не можуть бути застосовані на нижчих рівнях як власне суб'єктні стратегії. Отже сьогодні в українській політиці ми маємо справу з фіктивними стратегіями, коли стратегії нижчого рівня подаються як стратегії вищих рівнів, а політики та управлінці не знаходяться в стратегічних позиціях.

Фіктивні дії створюють стратегічний дисбаланс, що є гірше, ніж просто відсутність стратегії.
Коли у суперечку між політичними силами та навіть між партіями всередині політичних сил українські політики змушують втручатися зовнішніх суб'єктів впливу, внутрішні для країни некооперативні стратегії партій стають зовнішніми некооперативними стратегіями країни. Так стратегічний дисбаланс породжує зовнішнє управління та шкодить міжнародному реноме країни.

Тепер проінтерпретуємо актуально: допоки НУ конкурує з БЮТ за домінування всередині помаранчевої політичної сили (на стратегічному рівні -2), допоки НУ+БЮТ як політична сила конкурує з політичною силою ПР за домінуючий вплив на цілу країну (на стратегічному рівні -1), стратегії рівнів 0, 1, 2 не можуть в принципі бути дієвими, бо боротьба іде на нижчих рівнях.

Отже без застосування теорій стратегування вітчизняні стратеги є неадекватні самі та вводять в оману інших.

Які традиційні проблеми неможливо вирішити без стратегічного мислення?

Проблема перспективи країни безпосередньо пов'язана з проблемою депопуляції. Сьогодні всі партії пропонують шалені гроші з держбюджету за кожного новонароджену людину аж до її повноліття. Тенденція така, що скоро нове тіло, тобто одиниця населення, для державного бюджету коштуватиме дорожче, ніж вже навчений та працюючий вчений чи вчитель. Коли на відтворення суспільства затрати починають значно перевищувати затрати на розвиток, країна приречена. Люди народжують дітей не тому, що вже мають на це гроші, а тому що мають позитивну перспективу свого життя. Витрата великих грошей на народження та зростання дітей – одна з найбільших помилок нинішньої влади, яка обов'язково призведе до великих проблем. Коли з'явиться стратегічна перспектива у країні, з'явиться і упевненість людей в майбутньому, а отже вони почнуть народжувати дітей. Отже винятково наявність стратегічної перспективи веде до зростання населення, а не гроші.

Проблема структури державного та муніципальних бюджетів безпосередньо пов'язані з відсутністю стратегій. Досі структури бюджетів є наслідком компромісів та цинічних міжпартійних торгів (рівня -2 та -1), що не мають жодного відношення до стратегії розвитку країни (рівень 0) та теорії структури бюджетів. Наші бюджети – без короткострокових стратегій розвитку (0), без принципу бюджетування (0), без інфраструктурного підходу (0). Отже нульовий стратегічний рівень в структурі бюджетів поки що не може бути досягнутий.

Відсутність стратегічних підходів до зовнішньої політики створила хибну мішень – НАТО та хибну дилему: НАТО чи не-НАТО. Насправді це проблема державної безпеки (рівні 0, 1, 2), а НАТО – інструмент рівня 2, причому не єдиний і не найкращий. Політики, які мислять стратегічно, спочатку формулюють вимоги та критерії безпеки (на рівнях 0, 1, 2), а потім шукають інструменти. За відсутності стратегічного мислення розкол в країні (рівні -2 та -1) щодо НАТО став основою зовнішнього управління країною. Так за відсутності стратегії та стратегічної комунікації питання про НАТО фактично знищує безпеку країни.

Виконавча влада сьогодні діє не просто нестратегічно чи непродуктивно, вона діє контрпродуктивно. Парадокс контрпродуктивності управління – економіка найкраще розвивається за того Уряду, який найменше здатен до управління. Тип управління в Уряді не може бути змінено, бо де-факто не існує такого суб'єкту в країні, який би був в стратегічній позиції над Урядом, який би запропонував стратегію реформи виконавчої влади. Президент за Конституцією не є в стратегічній позиції. Розподіл повноважень між Президентом та Урядом – це некооперативна стратегія -1 всередині виконавчої влади; розподіл повноважень між президентськими міністрами та коаліційними міністрами – це некооперативна стратегія -2 всередині Кабміну як підрозділу виконавчої влади. Стратегія реформ державного управління (хоча б рівня 0) має описувати вибір між типами управління (адміністративний, кризовий, програмно-цільовий, стратегічний), між способами управління (системно-ієрархічний, мережево-інфраструктурний, символічний, віртуальний).

Отже головна проблема стратегування в країні – як нам зайняти стратегічну позицію на рівнях -2 та -1 та вийти хоча б на нульовий рівень стратегії.

Читати частини 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10

powered by lun.ua
Коментарі — 66
PVN _ 05.10.2007 12:11
IP: 193.239.128.---
Хороша стаття.
Теорії забагато, а так зовсім непагано.
Треба було більше "на пальцях показати" що таке некооперативні стратеґії на рівнях -2 та -1, як от базікання про український прорив деяких політиків та про дешевий газ для України, про "розвиток національної ідеї" та національної безпеки, "захист" в Україні однієї з іноземних мов і т.д.
Тут присутні тільки популізм та шкурні інтереси, ніякою стратегією і не пахне.
А шкода...
Reader_ _ 05.10.2007 11:53
IP: 80.91.186.---
04.10.2007 22:57___Сергій Дацюк
Зараз ризикну сформулювати головну проблему. Наш розвиток, або точніше деградація, проходить без урахування власного троекту. А за головний проект розвитку нам видають троект США десь за XVII, XVIIІ ст., причому реалізують методами зовнішнього керування. Але, щоб його досягнути ми повинні деградувати до тієї точки. Замість визначення власного положення на відомому сімействі траекторій розвику з наступним мігруванням по сімейству до сучаснуго стану світу, нам пропонують, уявну траекторію, початкова точка якої невідома. Перехід з мінімальними витратами енергії (ресурсів) можливий лише до БЛИЗЬКИХ траекторій, з наступним мігруванням до потрібної, якщо вона взагалі можлива.
Нам же пропонується критичний злам на траекторії, який відомий під терміном катастрофа. Причому по таких траекторіях ми йдемо з 1917 р. і по сьогодні.
sb64 _ 05.10.2007 11:26
IP: 62.64.116.---
05.10.2007 10:44___ Provocator
Сережа, так все-таки баланс – это состояние или процесс?...:)
Я спросил потому, что Вы вроде бы и соглашаетесь "скорее странный аттрактор по Пригожину", но в то же время утверждаете, что и развитие (усложнение) и баланс суть системные процессы...
баланс, в моем понимании, – это состояние равновесия... а развитие – это процесс, который может быть как революционным (с выходом, чаще всего, в не предсказуемое заранее состояние) так и эволюционным (при наличии определенных знаний дающим возможность достигать запланированного состояния)...
Reader_ _ 05.10.2007 11:20
IP: 80.91.186.---
Зручніше пояснити проблему з точки зору комплексного числа. У нас є реаліїї які існують, але сутність яких ми не знаємо, або знаємо дуже приблизно. Є дані Держкомстату, Нацбанку та ін. і співвідношення бажаного, до якого проводиться підгонка ст.даних і реального невідома, тому саме управління зводиться не до отримання реальних результатів, а до отриманння бажаних стат.даних, при цьому методи отримання яких нікого не цікавлять. Не враховується так звана тіньова складова, яка теж є невід'ємною частиною економіки і незрозуміло, як можна розрахувати реальні економічні параметри не враховуючи наприклад обіг заборонених товарів. Початок стратегічного планування можливий лише тоді, коли ми почнемо рахувати реальні показники, а не уявні. Зараз головне питання це занайти співвідношення Real та Imagine.
Тобто: зараз побудування проектів неможливе, через відсутність даних для базових розрахунків. А от використання внутрішніх, та зовнішніх троектів з екстараполяцією цілком можливе. Бо зовнішній троект взагалі може включати в себе і точку нинішнього положення країни, тоді питання може полягати у класичній апроксімації, або знову ж у розгалуженні проблематики. Отже головне питання це визначення точки України на сімействі зовнішніх троектів. При цьому головною помилкою є базування на троектах Европи та Америки.
Питання, а чи можливе розкладення конкретних троектів на параметричні складові, тоді задача спрощується?
амба _ 05.10.2007 11:11
IP: 62.64.78.---
"Коли з'явиться стратегічна перспектива у країні, з'явиться і упевненість людей в майбутньому, а отже вони почнуть народжувати дітей. Отже винятково наявність стратегічної перспективи веде до зростання населення, а не гроші."
Питання автору: "Чому ж зменшується народжуваність в країнах західної європи, а приріст населення там відбувається завдяки притоку ззовні або мусульман?"
Provocator _ 05.10.2007 10:44
IP: 77.122.61.---
Рідна мова моя українська. Але писав здебільшого російською. Оригінали статей завжди можна розпізнати в проекті "Культурні провокації".
Развитие это разветвленное витие, тое есть усложнение системы, а балланс это скорее странный аттрактор по Пригожину – неравновесное состояние системы с несколькими фиксированными состояниями. То есть с точки зрения теории систем развитие и балланс это принципиально разные системные процессы.
sb64 _ 05.10.2007 10:31
IP: 62.64.116.---
Отже є дві принципово різні стратегії змін – розвиток та баланс, прорив та поступовість, революція та еволюція
развитие и баланс не могут рассматриваться как противоположности... или как разные стратегии изменений... очевидно, Вы хотели сказать о состояниях системы, в которых она может находиться (устойчивом и неустойчивом)... о самоорганизации систем, находящихся в состоянии неустойчивости есть интересные работы И.Пригожина...
Вы, конечно же, с ними знакомы... хотя я и не встречал, чтобы Вы ссылались на труды Пригожина...
sowhatnow _ 05.10.2007 10:28
IP: 91.124.56.---
2 Military
базікання – это тактика
sb64 _ 05.10.2007 09:56
IP: 62.64.116.---
05.10.2007 00:31___ IO95
Питання до автора – яка мова є для нього основною і рідною? Просто в мережі є і російські і українські версії статтей. Цікавить мова оригіналу.
:) у меня тоже возник этот вопрос...

мои догадки сводятся к тому, что первичным для автора является украинский язык...
Примеры:
1)
"Транспортная инфраструктура имеет управляющее влияние на проектное видение города через русла..."
Согласитесь, конструкция "оказывает... посредством" ближе к русскому чем "имеет... через..."...
2)
"... мир имеет универсальное значение, если он суть государство, которое..."
в этом случае мы наблюдаем ошибочное использование слова "суть"...
(ед.ч СУТЬ ед.ч – это не верно... ед.ч. СУТЬ мн.ч и мн.ч. СУТЬ мн.ч. – верно)
генетически русские редно допускают эту ошибку, а вот среди "иностранцев" – это распространенное явление...:)
Павло_Б _ 05.10.2007 08:35
IP: 91.124.82.---
Отже головна проблема стратегування в країні – як нам зайняти стратегічну позицію на рівнях -2 та -1...
Отож-то. Щоб зайняти ці позиції, потрібно обрати за матрицю майбутню "лідируючу систему" та її послідовників. На це вже складуються реальні можливості. Потрібно тільки з політологією більше дружити.
лмк _ 05.10.2007 08:33
IP: 89.105.229.---
Опять приходим к пониманию того, что необходимо изменять конституцию (или принимать новую если хотите, дело в терминалогии) Но в новоизбранном парламенте понимания этого еще меньше, чем в обществе.Объединение в 300 произойдет только на осознании ими общих бизнесинтересов, а не на разработку стратегии развития Украины.Поэтому, на мой взгляд,надо всеми средствами не допустить создания широкой коалиции (правда, я плохо представляю как мы с вами,гражданское общество, сможем на это повлиять).а в то же время в обществе и должен начаться широкий разговор о стратегии развития страны. В этом смысле Ваша статья очень актуальна.
Saesar _ 05.10.2007 08:31
IP: 193.27.243.---
Читаю и думаю, какой же все-таки Виссарионович был толковый мужик! Без всякой теории игр уничтожил пол страны и стал в стратегическую позицию +2! Дёшево, надёжно и гигиенично! Шутка.
Military _ 05.10.2007 07:39
IP: 213.179.244.---
Розумно... чекаю на продовження...

to 04.10.2007 23:15___ sowhatnow ""Можно сказать достаточно популярно и достаточно интересно... вот только в одном месте... "Якщо ми знаходимося в позиції некооперативних стратегій рівня -2 чи -1, то для цієї позиції стратегії вищих рівнів 0, 1 і 2 є фіктивними, тобто такими, що спрямовані на неправдиву політичну рекламу і не можуть бути застосовані на нижчих рівнях як власне суб'єктні стратегії." немного "геополитикой" потянуло... всмысле это еще доказать кажись надо""

якщо просто – у вас немає (та й не буде) грошей на авто, а ви розповідаєте який ви обираєте літак та що ви з ним плануєте робити коли купите вже ЗАВТРА (але ж грошей навіть на авто у вас немає та й не буде!). це я таким чином розумію... пусто-базікання...
zinik _ 05.10.2007 01:07
IP: 99.225.165.---
"Отже головна проблема стратегування в країні – як нам зайняти стратегічну позицію на рівнях -2 та -1 та вийти хоча б на нульовий рівень стратегії."

Так в какую же позицию становится? Не поняла? Когда же будет продолжение?
IO95 _ 05.10.2007 00:31
IP: 193.34.79.---
І хотів би покритикувати, та нічого путнього в голову не лізе... короче респект і всьо такоє

Питання до автора – яка мова є для нього основною і рідною? Просто в мережі є і російські і українські версії статтей. Цікавить мова оригіналу.
sowhatnow _ 04.10.2007 23:15
IP: 91.124.63.---
Можно сказать достаточно популярно и достаточно интересно... вот только в одном месте...
"Якщо ми знаходимося в позиції некооперативних стратегій рівня -2 чи -1, то для цієї позиції стратегії вищих рівнів 0, 1 і 2 є фіктивними, тобто такими, що спрямовані на неправдиву політичну рекламу і не можуть бути застосовані на нижчих рівнях як власне суб'єктні стратегії."

немного "геополитикой" потянуло... всмысле это еще доказать кажись надо
Aтака Путіна1245 Корупція1366 Уряд реформ410 Україна та Європа1103 Зеленський41
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter