Сергій Дацюк Філософ

ТЕРОР В УКРАЇНІ ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ

23 січня 2014, 10:57

Що таке терор?

На поставлене мною запитання в минулій статті "Мир чи війна?", дійсність дала відповідь – війна, причому в формі терору. Адже те, що відбувається в Україні, можна класифікувати як терор. Тобто питання, поставлене Тарасом Возняком в статті "Новітнє СС-НКВД має бути люстроване", потрібно розглянути системно та з точки зору перспективи.

Згідно з визначенням Вікіпедії (українська стаття "Терор" зовсім неякісна, на відміну від англійської чи російської, тому скористаємося російською), терор це "залякування своїх політичних супротивників або населення, що виражається в фізичному насильстві, аж до знищення. Терором також називається загроза фізичної розправи за політичними або яким-небудь іншим мотивами, або залякування з погрозою розправи або вбивства...

Різновидами терору є індивідуальний терор (одиничні акти політичних убивств), інші терористичні акти, політичний терор (застосування державних репресій) і т. п. Державний терор – масове фізичне усунення політичних супротивників, що використовується політичною владою країни для залякування і втихомирення населення країни (наприклад, якобінський терор (у Франції 1793), червоний терор (1917-1923 в Росії), Великий терор (в СРСР 1937-1938), операція "Кондор" (переслідування і знищення політичних опонентів в 1970-1980-х роках в Чилі, Аргентині, Уругваї, Бразилії, Парагваї, Болівії їх диктаторськими режимами при підтримці спецслужб США)). Економічний терор – залякування або знищення політичних противників шляхом часткового або повного позбавлення засобів до існування..."

Ознаки терору – демонстративні дії, пов'язані з загрозою життю або з самим фізичним знищенням, які спрямовані на створення страху у політичного опонента та у населення, яке є його прибічниками.

Терор як боротьба з політичними опонентами майже завжди перетворюється на терор проти прибічників політичних опонентів, тобто проти населення, яке так чи інакше визначене у своїх політичних симпатіях. Населення стає заручником терору політичних сторін конфлікту.

Під час терору, особливо якщо терор застосовують обидві сторони конфлікту, ніякі угоди раніше не були можливими. В сучасних умовах зовнішнього примусу, сторони внутрідержавних конфліктів звинувачують одна одну у тероризмі і не можуть досягти порозуміння, оскільки жодна зі сторін не хоче відповідати, покладаючи провину на іншу. Як правило, терор буває одностороннім. Але історія знає приклади і взаємного терору.

Найпершим таким прикладом для нас є порівняння червоного і білого терору 1919-1923 рр. Білий терор не був системним явищем, хоча для цього використовувалися репресивні закони проти радянської влади та партії більшовиків. Лідери білого терору ніколи не створювали організацій для терору. Білий терор не був масовим і не був спрямованим проти народу. У білого терору не було ідеології, яка би це виправдовувало.

Більшовицький терор почався задовго до революції 1917 року як вбивство представників правлячого класу. Червоний терор під час громадянської війни був масовим, він вівся проти частини народу, яка була класово чужа пролетарям. Для терору були створені спеціальні організації – Надзвичайна комісія та Революційний Трибунал. Для терору використовувалася класова ідеологія і відповідні колегіальні рішення (постанова РНК РРСФР "Про червоний терор", 1918), яка потім була трансформована в сталінську тезу про посилення класової боротьби по мірі руху до соціалізму. Для червоного терору використовувалися державний апарат та регулярна армія.

Терор в Україні 2013-2014 року

Сучасний терор дуже багато бере в історичному досвіді. Водночас сучасний терор має специфіку завдяки візуально-телекомунікаційним можливостям майже кожного учасника протесту. Терор проводиться не стільки для безпосереднього залякування учасників терористичної дії, скільки для створення картинки для масового залякування.

Також увагу потрібно зосередити на класифікації різних типів сучасного терору. Індивідуальний терор відбувається тоді, коли процеси політичного конфлікту не покладаються на системне вирішення проблем.

В даному разі протест 2013-2014 років пов'язаний з системним терором влади – клановим терором, по відношенню до якого державний апарат та партійна структура (ПР та КП) є лише інструментами. Локальний терор радикальної частини опозиції є лише реакцією на нього.

Аналіз ситуації протесту 2013-2014 рр. в Україні не залишає жодних сумнівів щодо того, хто почав терор.

Терор розпочала українська влада 30 листопада 2014 року з побиття мирних учасників Майдану. Відповіддю на цей терор був протестний терор 1-го грудня, який відомий як штурм Адміністрації Президента, коли мітингувальники використали трактор і розмахування цепками перед строєм для залякування оточення "Беркуту". Це можна лише символічно назвати терором, оскільки все це робилось на камеру. Однак штурм АП закінчився зовсім не символічним терором влади, коли представники "Беркуту" гнали та били людей, особливо жорстоко групою били вже лежачих людей.

До терору може бути віднесена спроба зносу Майдану 11 грудня 2013 року. І явним терором є досі не розслідуване і не покаране владою побиття Тетяни Чорновіл 25 грудня 2013 року.

Подальший розвиток терору теж пов'язаний з діями влади. 16-го січня 2014 року українська влада приймає репресивні закони, які переводять ситуацію на новий рівень загострення конфлікту. Тобто ці репресивні диктаторські закони є нічим іншим, як системною форму терору.

Радикальна частина опозиції переходить до агресії на вулиці Грушевського 19 січня 2014 року. Оточення "Беркуту" радикали закидують коктейлями Молотова та камінням, спалюють автобуси та вантажівки, підпалюють деяких беркутівців перед камерами.

Влада переходить на новий виток терору:

1) Відбувається застосування владою кримінальних елементів для залякування мирного населення (так зване "тітушко-сафарі" 21-го січня 2014 року). Відповідальність на владу за це покладається через повну відмову міліції реагувати на сигнали про дії бандитів по всьому місту Києву та небажання розслідувати їх організацію.

2) Відбувається викрадення та вбивство активістів – 21 січня 2014 року (викрадення Ігоря Луценка та Юрія Вербицького), коли Ігоря Луценка відпускають, а Юрія Вербицького вбивають.

3) 22-го січня відбуваються вбивства 5 активістів протесту, при цьому влада відмовляється брати на себе відповідальність за це, звалюючи провину на кого-завгодно.

4) Представники "Беркуту" ведуть прицільний вогонь гумовими кулями по журналістах, знищують медпункт на Грушевського та стріляють гумовими кулями у лікаря.

5) Представники влади публічно підтримують вбивство людей на вулиці Грушевського 22 січня 2014 року.

6) Застосування економічного терору – арешт рахунків Євромайдану 22-го січня 2014 року і побиття машин активістів Автомайдану 23 січня 2014 року.

Це далеко не повний перелік владного терору в країні. Водночас можна спостерігати логіку посилення і розширення конфлікту, ініціатором якого виступає саме влада. Саме тому спроба влади звинуватити протестувальників у тероризмі не виглядає логічно.

Зміст та перспективи терору

Основною причиною загострення ситуації на кожному етапі розвитку протесту був саме владний терор. Причина цього – страх владоможців понести відповідальність за роки свого знаходження при владі. Локальний протестний терор завжди був наслідком владного терору.

Водночас головний привід для локального протестного терору – реактивність опозиції, її нездатність до стратегічного мислення, глобальної оцінки ситуації та системного підходу. Відтак лідери опозиції не контролюють своїх радикалів. Лідери опозиції в принципі не можуть оголосити жодних інших смислів, ніж повернення країни до 2009-го року, тобто до відміни всіх "досягнень" нинішньої влади. Підсвідомо люди розуміють, що в 2009-му році ми вже були, і повернення до минулого нічого не дасть. Звідси відчай радикалів, звідси їх агресія.

Протестний та владний терор неспівмірні.

Протестний терор носить несистемний і локальний характер (вулиця Грушевського, місця проживання "тітушок", місця проживання організаторів терору).

Владний терор носить системний і повсюдний характер, а в перспективі він може бути поширений не тільки на майданівців, але і на всі прошарки населення країни, .

Влада показала, що вона не боїться опозицію. Опозиція показала, що вона не боїться владу. Країна швидко розмежовується на дві частини, кожна з яких виправдовує свій терор і не виправдовує терор своїх політичних опонентів.

Відтак владний терор призначений для того, щоб залякати, перш за все, мирне населення. Локальний протестний терор призначений для того, щоб залякати силові структури (захисників влади) і Партію Регіонів (політичну основу влади).

Терор не дозволяє досягати домовленостей між владою та опозицією, бо ніхто не хоче брати на себе відповідальність за терористичні дії своїх прибічників чи захисників.

Більше того, покарання влади за масштабний терор не можна обміняти у переговорах на покарання радикальної опозиції за локальний терор, бо вони неспівмірні. Несистемний локальний терор радикальної опозиції має набагато меншу суспільну небезпеку, ніж системний владний терор. Але влада прагнутиме саме цього. Це здаватиметься всім протестуючим несправедливим, і тому надійна домовленість між владою та опозицією навряд чи можлива.

Водночас в разі відсутності домовленості терор влади посилюватиметься. І протестуючим залишиться тільки одне – збройне повстання.

Тобто терор може привести до поглиблення конфлікту та розколу країни.

Терор не може лишитися безкарним в будь-якому разі – якщо його вибачать лідери опозиції чи влади, то його не вибачить народ.

Під час взаємного терору мирне стояння на Майдані втрачає енергетику та дієвість. Майдан, що не відмежовується від локального протестного терору чи реагує на владний терор, може перестати бути мирним. Цього власне і добивалися всі учасники терору – і влада, і опозиційні радикали.

В ситуації терору мирний Майдан дещо втрачає в дієвості, але може лишатися острівком без терору і з осудом терору.

Подолання терору можливо в трьох різних ситуаціях: 1) влада погоджується нести відповідальність за свій терор і йде на компроміс з опозицією, яка теж погоджується нести відповідальність за терор своїх радикалів; 2) влада посилює терор, вдається до повної зачистки Майдану та переходить до масових репресій згідно з законами від 16-го січня 2014 року; 3) опозиція переходить до збройного повстання і піддає арешту чи навіть фізичному знищенню представників влади, які спричинюють терор.

У локального протестного терору теж нема позитивної перспективи. Якщо навіть радикали-терористи переможуть, їх підхід породить дуже серйозні проблеми в майбутньому.

В будь-якому разі терор створює погану перспективу для нас. Владний терор це прямий шлях до розколу країни, коли за федералізацію потрібно буде ще поборотися, бо вона здаватиметься єдиним способом зберегти цілісність країни.

powered by lun.ua
Коментарі — 140
Hajdy Do Bajdy _ 23.01.2014 13:40
IP: 74.125.181.---
Пане Дацюку

Що має Путін проти Вас у своїх руках, що написали таку єрунду?

Запис з малолітним хлопчиком?

Тепер виникає найбільша загроза від опозиції.
Petr BigArtist _ 23.01.2014 13:37
IP: 95.133.142.---
Jimmi Morello:
На Украине осуществляется только одна форма террора – бандэровско – галицийский террор.Галичане уже 23 года упорно подминают под себя Украину. Цель у них одна, что-бы украинцы жили под их диктатом.
Cкорее бы это свершилось.
-vts-m- _ 23.01.2014 13:36
IP: 74.125.18.---
Віталій Гайдай:
На Грушевського зіткнення, а не терор.
Господин философф никак не вьедет, что террор – это устрашение, а ответ на террор – это позиция...
Леонид Герасименко _ 23.01.2014 13:36
IP: 37.229.11.---
Игор Середа: пишут бандеровцы, но до них в Украине были и петлюровцы и махновцы, пока их не выдавили, а потом – голод... и счастя народное для невежд
Jimmi Morello _ 23.01.2014 13:36
IP: 74.125.18.---
lola:
Ну а вы западенцы так вообще чужие на Украине.
Jimmi Morello _ 23.01.2014 13:34
IP: 74.125.18.---
На Украине осуществляется только одна форма террора – бандэровско – галицийский террор.Галичане уже 23 года упорно подминают под себя Украину. Цель у них одна, что-бы украинцы жили под их диктатом.
-vts-m- _ 23.01.2014 13:33
IP: 74.125.18.---
Hogben2013:
Ура! Свершилось! Кровавый диктатор "назначил" лидеров паламентской "опозиции" СВОЕЙ ЛЮБИМОЙ
ОПОЗИЦИЕЙ! А всё почему? А потому, что ожидал ультиматума от народа о безоговорочной капитуляции
но, лидеры опозиции уходя с переговоров – к его удивлению- "забыли" забрать с собой его " легитимность"
Оставили также в его кабинете запах "Швыдкой Насти". А говорят, что Чуда не бывает!
Все-таки кровавый диктатор думает и о стране иногда, иначе он бы превратился б в простого гопника с государственной булавой...
Ну а оппозиция: да, импотенты, да, сцыкуны, но другой нет...
Anonefrom Prescient _ 23.01.2014 13:28
IP: 194.213.104.---
Віталій Гайдай:
Я б взагалі на писав би про протестний терор!
Його, на мою думку, нема!
Жодного тітушку чи беркутівця не били до невпізнання, не вивозили в ліс, не обливали голими водою на морозі, не обстрілювали бойовими кулями снайпери! Виступ на сцені тітушок чи прохід маршем ганьби не можна назвати терором. Це швидше заклик знайти залишки подоби людини. На Грушевського зіткнення, а не терор.
Тут не тытушки и не беркутунята это все мелочь, заказчики – Зладеи самого высокого уровня и пока живой хоть один украинец он должен им отомстить за жертвы и разбои за вибитые глаза и оторванные руки И вылавливать на Мальдивах, в монте-Карло и даже в Томске ету мразь. Списки и рожи известны. Их не так много пару сот И пусть они дрожат от бандеровцев и думают... Когда!? сегодня нет... наверно завтра. А для профилактики на пару внуков и детей их одеть пакет на голову и оставуить в лесу на морозе как они это делают с другими. Вот это сработает
Наталия Белозор _ 23.01.2014 13:28
IP: 91.209.51.---
Дуже прошу не писати що терор розпочала "українська влада", терор розпочала партія регіонів і комуністи, які чомусь вважають себе більшістю у 235 одиниць, а на справді є невелика купка, яка без обману неможе жити – вони наплювали на країну, на народ, вони готові знищити людей і на Заході і на Сході, бо ЛЮДИ їм не потрібні
lola _ 23.01.2014 13:23
IP: 78.111.187.---
Будьмо відвертими,зараз йдуть боі за Киів та центральну Украіну.На жаль,Крим не украінський,він ніколи украінським іне був.Східні області,це зрусифіковані нащадки людей,котрі вижили в голодоморі,та завезеного русскава пролетаріату.Тому вигравши,з Божою допомогою,битву за Киів є надія на зміни
Валерий Дановский _ 23.01.2014 13:18
IP: 94.179.36.---
Какая демонстративная уверенность в завтрашнем дне. Ай да Лукаш.
ingul _ 23.01.2014 13:13
IP: 74.125.18.---
marty:
ingul:
Отвечаю тебе, должен быть не локальный террор, а всеобщее наступление и истребление тех кто метится в демонстрантов

Господин теоретик!
Что значит – "должен быть"?
Может быть и "должен быть", но по факту – нет. и, похоже, никогда не будет.
По той простой причине, что и ту и другую сторону конфликта поддерживает и 30% населения. А региональном разрезе – ещё больше.
Господин посторонний, сидишь и сиди дальше и так остальные ваши 30%, а дело всегда делают те кто не сидит.
Віталій Гайдай _ 23.01.2014 13:01
IP: 94.179.95.---
Я б взагалі на писав би про протестний терор!
Його, на мою думку, нема!
Жодного тітушку чи беркутівця не били до невпізнання, не вивозили в ліс, не обливали голими водою на морозі, не обстрілювали бойовими кулями снайпери! Виступ на сцені тітушок чи прохід маршем ганьби не можна назвати терором. Це швидше заклик знайти залишки подоби людини. На Грушевського зіткнення, а не терор.
Сергей Паустовский _ 23.01.2014 13:00
IP: 74.125.18.---
3) опозиція переходить до збройного повстання і піддає арешту чи навіть фізичному знищенню представників влади, які спричинюють терор.

ТОЛЬКО НЕ ОППАЗИЦИЯ (ЧИТАЙ КАРМАННЫЕ ШЛЮХИ БАНДЮКОВИЧА), А НАРОД УКРАИНЫ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Install Install _ 23.01.2014 13:00
IP: 46.211.120.---
Brbr Spizzukovich:
Кляча заявив, що має намір зробити все можливе, щоб не допустити ескалації конфлікту.

Він, як дитя, що думає він "пушистий",
вірить, що не став "екстрємістом, націоналістом, тєрарістом",
що чемпіона хряк не посадить на 15 рочків.

Для цього треба було лягати під Павєткіна...
Сергей Левин _ 23.01.2014 12:53
IP: 109.108.83.---
marty:
очевидно, что процесс не интересен, а результт таки да...
Сергей Левин _ 23.01.2014 12:52
IP: 109.108.83.---
зека-нах
Игор Середа _ 23.01.2014 12:51
IP: 93.73.218.---
gmailo:
"Терор, кажете? Ні, це не терор. Це – перехід холодної громадянської війни, яку вже кілька років ведуть галичани під керівництвом УГКЦ проти усіх інших громадян України"

Буратіно, вам відомі приклади галицького рекету? Рекету галицьких прокурорів? Рекету галицьких податківців? Рекету галицьких суддів? Рекету галицьких олігархів? Рекету галицькіх чиновників? Мінтів? То, хто воює з народом Украіни, Буратіно?
marty _ 23.01.2014 12:47
IP: 194.0.206.---
Чорна Сотня:
Мало того, я готов лично сам его вешать и не только Свинохряка, а и любого рыга и СС-беркута. которого приговорит истинно украинский народный трибунал.

Вы об этом пишите с таким вкусом, что возникает мнение – вам интересен сам процесс.
Андрей Банни _ 23.01.2014 12:47
IP: 82.193.99.---
У власти фашисты, о чём можно говорит.
Brbr Spizzukovich _ 23.01.2014 12:42
IP: 74.125.181.---
Кляча заявив, що має намір зробити все можливе, щоб не допустити ескалації конфлікту.

Достоялись в СТОЙЛЕ уныло опустив головы. Счас не успокаивать надо а мобилизовать и поднимать дух на то шоб сбросить ХОМУТ и попытки Спиздюковича надеть УЗДУ и НАМОРДНИК народу Украины!
Всё должно быть как задумано -Власть СЛУЖИТ!! НАРОДУ!! а не НАОБОРОТ!!
Впрочем к нынешним БАНДЮГАМ это не относится. С БАНДЮГАМИ надо вести себя по МУЖСКИ!
John Malkovich _ 23.01.2014 12:39
IP: 74.125.181.---
Чому зразу федералізація, як наслідок теперішніх подій? З якого, нафіг, дива? Україна залишиться цілісною державою без будь – яких натяків на розкол та федералізацію.
Zhebrakovsky Sergiy _ 23.01.2014 12:39
IP: 74.125.18.---
никакого раскола страны не будет. И не потому что кто-то костьми ляжет, чтобы этого не допустить. А потому, что нет достаточного количества рядовых бойцов, мотивированных идти умирать защищая ПР. Неужели уважаемому аналитику до сих пор не видно, что раскол в обществе проходит не по лини восто-запад, не по языку или фашистам и антифашистам? Раскол идёт по линии богатые-бедные. Богатые – власть и их родственники друзья, все остальные бедные. На передовой будут умирать лейтинантики и солдатики от МВД. А их полковники и генералы будут отсиживаться по тылам. А лейтинантикам и солдатикам за что идти умирать? За свою общагу? За зарплату? Найдутся конечно отморозки которым сильно хочется пострелять. Но их не достаточно, чтобы сформировать критическую массу людей, способную вести гражданскую войну. И когда в Киеве, крысы рванут с тонущего корыта ПР, на местах случится тоже самое. Раскалывать будет некому. А вот у протестующих с мотивацией все в порядке
Spirito _ 23.01.2014 12:38
IP: 93.72.89.---
Януковича на владу благословляв Патріарх РПЦ.Здається,ще мова була про перстень Ярослава Мудрого.
Не знаю,чи зможе тепер хтось поставити йому питання і чи буде він на них відповідати.
Ті,що робили революцію з Леніном,і не уявляли,що можуть стати ворогами народу,що терору не буде кінця.В інтернеті є різні версії про смерть Сталіна.Одна з них – отруєння.Змова ворогів (іноземне втручання);найближче оточення вже не хотіло жити в постійному страху,що будь-хто може раптово стати ворогом народу.
-Сталін не пішов у минуле,він пішов у майбутнє – десь так хтось сказав.
У росіян є серія досліджень за участі екстрасенсів Истина где-то рядом.
Є про причини смерті Сталіна,про вбивство Романових,про прокляття Дому Романових.
.........
Install Install _ 23.01.2014 12:37
IP: 46.211.120.---
Alex Petrenko:
Слава богу, пока никто не пришел с боевой гранатой

А бєркутники в Бога "нє вєрят"!
Ані скотчєм лепят к "свєтошумовим" гранатам залізяччя та бетон -
і вона стає ще-й якою бойовою.
Aтака Путіна1245 Корупція1366 Уряд реформ410 Україна та Європа1103 Зеленський41
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter