Сергій Дацюк Філософ

ПОЛІТИКИ НА РОЗДОРІЖЖІ

25 грудня 2014, 12:40

Україна опинилась на роздоріжжі. Або більш-менш прийнятний мир, або холод і темрява. Або деолігархізація, або дефолт. Або швидкі реформи і саботаж, або повільні реформи і громадянський гнів на Майдані.

Головний вибір для політиків полягає у визначенні того, з ким вони – на боці широкої громади, яка виборювала шанс для України на Майдані, чи на боці відірваної від громади політики, якою вона і була до Майдану-2013-2014.

В політиці свої розклади, свої торги, свої корпоративні інтереси, свої інтриги.

Цей вибір для політиків у нинішній ситуації виглядає як такий, який не можна оминути.

В останній час три важливі процеси це показали наочно – бюджетний процес, безпековий процес та процес реформ.

Найбільшою проблемою в такому процесі стала недовіра – парламентської коаліції до Уряду (проблеми навколо бюджету на пакету законів задля його наповнення), Парламенту в цілому до Президента (закон для розширення повноважень РНБО в першій спробі голосування провалений), і парламентських фракцій всередині коаліції одна до одної (проблеми в прийнятті цілого ряду законів, через що коаліція опинилася під загрозою розколу).

На тлі такої недовіри саме українська громада має виступати арбітром, контролером, миротворцем, постачальником нових ідей і примусом до єдності.

Бюджетний процес

Нинішній бюджетний процес розкриває більшість проблем парламентської коаліції.

Уряд постав перед дилемою – звідки взяти в державний бюджет гроші, які необхідні для підвищення обороноздатності, для реформ, для відновлення зруйнованої економіки, для обслуговування боргів, для оплати за енергоносіїв і т.д.

Тут був перший вибір – гроші можна було взяти у олігархів або ж у малого та середнього бізнесу, бюджетників і пільговиків.

Взяти гроші у олігархів найважче – їх важко знайти, важко вилучити, важко втримати вилучені гроші в бюджеті з огляду на наступні судові процеси. Коротше, олігархічні гроші це важкі гроші.

Найлегше взяти гроші в малого та середнього бізнесу, у бюджетників та пільговиків.

Інакше кажучи, і депутати, і Уряд опинилися заручниками неспроможності до радикальної і негайної деолігархізації.

Тобто від деолігархізації вони в принципі не відмовляються, але для бюджету гроші потрібні вже. Деолігархізація не зможе дати в бюджет гроші негайно: навіть націоналізоване олігархічне майно неможливо продати за прийнятну ціну в умовах війни та руїни.

Другий вибір: яким чином будувати нинішній державний бюджет – централізовано, як завжди, чи децентралізовано, у відповідності до стратегічних намірів революції, які полягали, як ми пам'ятаємо, у децентралізації влади.

І тут знову Уряд і Парламент чекав облом. Неможливо розпочати бюджетну децентралізацію, не розпочавши політично-владну, тобто адміністративну, децентралізацію. Перше завжди пов'язане з другим.

З іншого боку, неможливо передати більше повноважень у регіони країни, якщо на це в бюджеті не передбачена відповідна зміна структури видатків, для чого більше грошей має залишитися на місцях, а менше має піти у центральний бюджет.

Отже, в бюджетному процесі ідея децентралізації на нинішній 2015 рік підтримки не знайшла. І є побоювання, що децентралізація буде дуже довго не на часі. То загроза дефолту, то війна, то відбудова зруйнованого війною. Коротше кажучи, ще дуже довго будуть причини, щоб уникати децентралізації влади на конституційному рівні.

Третій вибір: як розробляти державний бюджет – кулуарно, як завжди, чи публічно, всередині широкомасштабного процесу публічного обговорення. Поки що лише фракція Батьківщини зробила спробу хоч якось обговорити з громадськістю бюджетні проблеми.

Водночас цього не достатньо. Зрозуміло, що дуже часто державний бюджет приймається в Україні в ситуації авралу. Це стало навіть вже не дуже доброю традицією.

Під час революції, війни та початку реформ Україна переживає Аврал Авралів.

Але не варто все-таки ігнорувати громадськість. Опублічнення бюджету це фактично вимога Майдану.

Дуже погано, що знову не передбачено в бюджетному процесі перехід на повністю прозоре виконання держбюджету – онлайн на веб-сайті держбюджету, день-в-день, секунда-в-секунду, стаття за статтею доходів та видатків. Українська громадськість має право знати щодня і щохвилини, які гроші звідки прийшли і куди пішли. Бо це власне її, української громади, гроші.

Безпековий процес

Безпека України сьогодні корениться у баченні політичною елітою найближчої перспективи. Або ми знаходимося напередодні можливої континентальної війни з Росією, або ми знаходимося напередодні миру. В залежності від того, як той чи інший представник політичної еліти бачить найближчу перспективу, така буде і його позиція.

Скажемо ще точніше – ті, хто повірили в заспокійливі слова Президент щодо миру і довготривалої загрози, якої потрібно боятися, але яка може і не вилитися у війну, ті менш готові до радикальної та інтенсивної роботи по підвищенню обороноздатності країни. Справді – навіщо підвищувати обороноздатність, якщо загроза в ситуації миру не є війна?

Як сприймати в цьому контексті прийняті 25-го грудня 2014 року поправки до закону про РНБО, які розширюють повноваження цієї структури? В основі цього розширення лежать суттєві конституційні недоліки, більш докладно розкриті в моїй статті "Сподівання на РНБО". В цьому сенсі завжди існує ймовірність перетворення Президентом РНБО на структуру з диктаторськими повноваженням, оскільки це питання не унормоване в Конституції.

Конфлікт на Сході України досі неврегульований. Переговори в Мінську 24-го грудня 2014 року нічим важливим не закінчилися.

Справа доходить до скандалу – ось вже тиждень поширюється інформація спеціальної моніторингової місії ОБСЄ про намір спільного патрулювання з 28-го грудня українськими та російськими військовими вздовж контрольованих сепаратистськими бойовиками територій Луганської та Донецької областей.

На це повідомлення немає реакції ані Президента, ані Уряду, ані Парламенту. Повідомлення демонструє, що в ситуації вакууму виконавчих рішень військові генерали здатні самі брати на себе повноваження приймати такі рішення.

Спільне патрулювання території України російськими та українськими військовими означає втрату суверенітету України над цією територією. Ця втрата суверенітету над частиною Сходу України можливо означає не окупацію цієї території, як це говорить Президент України та Секретар національної ради безпеки та оборони України, а перехід її в режим спільного протекторату України та Росії.

Спільний протекторат України та Росії над частиною території Сходу України це режим квазісуверенітету, який вигідний Росії, але ні в якому разі і в жодному розумінні невигідний Україні. Цей режим означатиме, що військова техніка, боєприпаси і військові будуть продовжувати надходити з Росії на цю територію, а Україна нестиме більшість бюджетних витрат по забезпеченню цієї території та постійно втрачатиме життя своїх солдат, яких дезорієнтувала і довела до морального розкладу нездарна політика київської влади.

Київська влада нездатна бути хунтою, і українська громада дуже жаліє про це.

Система безпеки країни в ситуації війни стає повністю залежною від статусу країни та статусу конфліктних територій. Раз війна не визнається як реальність, то і система безпеки не може бути реструктурована під ситуацію війни.

Якщо влада не здатна унормувати режим в країні та визначити режим територій на Сході України, то це доведеться робити українській громаді – вже не оглядаючись ані на закон, ані на владу.

Продовження політичного ідіотизму з невизначеністю режиму в країні вже серйозно загрожує національній безпеці країни. Що в Україні – мир чи війна? Який статус територій Сходу України – зона АТО, сепарована територія в складі України (прообраз автономії), спільний протекторат України та Росії, окупована Росією територія?

Якщо в найближчий час Президент та Парламент не зможуть вирішити цю проблему, Президент та Парламент самі стануть проблемою для української громади.

Процес реформування

Оскільки від самого початку Стратегія-2020 була візією, а не програмою чи власне стратегію, то говорити про програмне розуміння послідовності кроків реформування не доводиться.

Минулому Уряду, який пов'язаний з нинішнім своїм керівником, дуже часто закидали зволікання з реформами. Всередині бюджетного процесу Уряд запропонував великий пакет реформістських законів, без яких прийняття нового державного бюджету було неможливим.

Такий підхід одразу викликав серйозні проблеми:

1) Депутати заявили, що вони фізично неспроможні хоча б прочитати всі закони, не кажучи вже про їх осмислення та критику;

2) Конфлікт між парламентською коаліцією та коаліційним Урядом став публічним;

3) Коаліція в Парламенті опинилися під загрозою розколу.

4) В Парламенті в одній з крупних фракцій виділилися олігархічні групи і знову почалися закулісні торги.

Отже зрозуміло, що причина зволікання з реформами є не стільки повільність чи млявість Уряду, скільки повільність та млявість Парламенту, а отже і всієї владної системи. Тобто владна система України просто не вміє працювати швидко та злагоджено. І якщо було б інакше, то не потрібні були б реформи цієї системи.

Якщо ж узагальнити існуючі проблеми, то всі вони торкаються конституційної системи України:

1) дві гілки виконавчої влади (Президент, що обирається загальним голосуванням, та Прем'єр-міністр коаліційного Уряду, що обирається в Парламенті і значно залежний від нього);

2) по суті два парламента в Парламенті – партійний та мажоритарний;

3) два суди – Конституційний та загальної юрисдикції, обидва по-різному підпорядковані іншим гілкам влади.

Тобто в політичній системі зроблено вся для того, аби гілки влади не були незалежними одна від одної, аби ускладнити прийняття будь-яких рішень, аби розпорошити повноваження різних гілок влади, аби збільшити корупційну ренту кожної гілки влади як за її обсягом так і за кількістю корупційних рентоотримувачів.

Головною реформою для Парламенту є Конституційна реформа. Більшість сьогоднішніх проблем з конфліктами між гілками влади пов'язані саме з відсутністю конституційної реформи.

Зміни політичної системи в Україні можливі або насильно під тиском Майдану, або усвідомлено під тиском кризи та війни. Причому схоже, що війна вже більше не справляє враження на еліту країни. Політична та бізнесова еліта України не тільки призвичаїлася до війни, але вже стала і заробляти на ній. Це надзвичайно небезпечна тенденція.

Без конституційної реформи існуюча політична система в Україні буде перебувати в неефективному стані хиткої нерівноваги, генеруючи конфлікти.

Конституційна реформа має стати системоутворюючою реформою для решти реформ.

Почати процес конституційної реформи потрібно негайно. Бо інший варіант конституційної реформи – третій Майдан та конституційні збори – навряд чи сподобається нинішнім політикам.

powered by lun.ua
Коментарі — 46
kren _ 25.12.2014 16:09
IP: 188.0.104.---
1 Михаил Ведич:
Шо,совєцька методичка не сподобалась? Не моя проблема,це все-на що здібні ви і до вас подібні.
Какой % украинцев думают отом...
А -какой-%-расєянцєв- німців,французів...-.думамают о том-?
...Украинцы получили волею судьбы благословенный край, а превратили его в мусорную свалку...
По-перше це загальносвітовий "тренд" цівілізації епохи індустріалізації.Коли б ви насправді були такимапріоним в причинах,ви б,наприклад,звернули увагу на методи і способи освоєння ресурсів епохи планової економіки,хто тоді про що запитував у людей...поцікавтесь скільки ядерних вибухів в -мірних цєлях-, (експерименти в нар.госпі) -було проведено в РС і скільки-на загнівающем- так там,на-загнівающєм- іх продажна преса не оминала увагою подібні факти,а хто в РС про-отом- знає?...А коли взяти до уваги.що при владів Україні залишились все ті ж. верниє ленінці-пєрвиє сєкрєтарі,парторгі, камсоргі,і вони ж -пріватізіровалі "народне" майно- то й говорити нема про що.
Mike_Kharkov _ 25.12.2014 15:56
IP: 94.179.51.---
"Безпека України сьогодні корениться у баченні політичною елітою найближчої перспективи."
====
Безпека завжди корениться у наявністі еліти, а небезбека у її відсутності.
Українці не мають еліти, не мають, її нема у щаблях влади, нема на політичній арені – тож, її взагалі нема.
І навпаки, те, що поспливало у 90-х таку еліту мають – вона скрізь у владі, і захищає виключно власні інтереси.
У 2014-му народ еліту не народив, та й не міг (еліту творять не бунти). І владу має та ж стара, бо більше нікому. А яке бачення вона може мати? вижати побільше, та вкласти поменше. Причому у найблищій перспективі й будь-яким шляхом.
Щоб переконатися у такому баченні, слід порівняти бюджет типової сім'ї рік тому та зараз. Це не тому частина бюджету кудись зникла що війна, а війна для того, щоб частина зникла.
Вони ж вкрали, тай втечуть коли завгодно, а нам тут лишатися.
Михаил Ведич _ 25.12.2014 15:39
IP: 95.215.36.---
kren:
Украинцы вымирают по-экспоненте. Я написал причину этого.
И как бы ты не ругался, матюкался, это не изменит факта: украинцы вымирают. К концу 21-го века почти все исчезнут. В 2050г на территории бывшей Украины украинцев будет 5 млн.
Такова обьективная реальность, и её абсолютно наплевать на тебя и твои желания. Как бы ты не ругался – обьективной реальности пофиг.
Если нанести на карту Мира прогнозируемую плотность населения через 200 лет. А на другую карту – уровень нагрузки (уничтожение) на Природу. – Эти карты СОВПАДУТ.
Правительтва не в силах победить эту закономерность.
Например у нас в одно время в десятки раз повысили пособие на рождение ребёнка. В долгосрочной перспективе это дало НУЛЕВОЙ эффект. Номинальный рост рождаемости произошёл из-за бэби-бума 80-х
Михаил Ведич _ 25.12.2014 15:22
IP: 95.215.36.---
kren:
Михаил Ведич 25.12.2014 13:54

Прекрасна,полум*яна блювотина за сов. методичками-все в одну купу,більше емоцій
замість означення причин і акцент на українцях,як на ні до чого не придатному населенні,котре
тільки й може,що загидити все...йому просто необхідна міцна рука старшого брата,коли ж ні,краще нехай таке населення зникне.
Ну лично тебе может и нужна рука...
Вместо контраргументов по-теме – только поливать помоями можешь. Ну это каждый дебил может не хуже
"замість означення причин " Весь этот мой пост и был о причинах
" і акцент на українцях" – а я писал:"Это подтверждают ВСЕ страны Мира, ВСЕ территории"
Короче, ты – обыкновенный невоспитанный лгун
shasta _ 25.12.2014 15:13
IP: 109.162.82.---
виступаючи ПРОТИ чогось ми традиційно недуже уявляли ЗА ЩО. Чіткої, конкретної і притомної стратегічної програми дій НЕМАЄ. Максимум є спроби окремих осіб (того ж Дацюка) чи малих груп щось таке накреслити. Але вони не мають достатнього впливу на суспільство, самі ці нариси далеко не бездоганні (Балашов і 5.10 "забувають" про все, крім грошей). А бидлоеліта, що при владі, цим собі голову не морочить, а її лідери так взагалі під зовнішнім управлінням.
ситуація не безнадійна, але песимістична. Бо третій Майдан (під антиолігархічними гаслами) може підтримати хіба що Росія, – а вона вже показала, що не дуже розбирається у наших справах і ставку робить на поганих виконавців з 5-ї колони. Захід проти "своїх" Пєці, Яценюка та решти Кнесету не піде взагалі. Повтор сценарію "Лєнін їде з Цюріха з вагоном бабла" не можливий. Доводиться розраховувати виключно на власні сили...
Сергей Бочкарев _ 25.12.2014 15:08
IP: 109.95.50.---
Пану "политическому философу". Есть такое старинное высказывание Козьмы Пруткова: "Если у тебя есть фонтан – заткни его. Дай отдохнуть и фонтану". Глубокая мысль, не правда ли?
boh _ 25.12.2014 14:23
IP: 194.44.142.---
"Все пропало, шеф, все пропало!"
Юрий Воронов _ 25.12.2014 14:21
IP: 74.125.18.---
kren:
Пшёл НАХ, гэбьё дepьморотое.
Юрий Воронов _ 25.12.2014 14:19
IP: 74.125.18.---
Дуже багато слiв про усiм вiдомi речi.
Але виклик Iсторiї дуже простий. Тобто альтернатива дуже проста: або загальнонацiональний, тепер незалежний вiд креатури Москви, ретельно пiдготований демократичним активом "на ґрунтi", Третiй Майдан, або 3-тя Руїна. Iнше неможливе.
От про це є сенс порозмовляти...
Дмитрий Родионов _ 25.12.2014 14:15
IP: 74.125.18.---
Volodymyr Tkachuk:
Это все известно практически каждому. Перепутье свелось к двум или, 1.Або оставаться в числе стран соцлагеря, где после Кубы, которая намылились в США, уже осталось 11 стран, среди них 10 постсоветских, в т.ч. Украина, Беларусь, РФ, Армения, Азербайджане и 5 среднеазиатских плюс Пивн.Корея, 2. Или начинать и провести те процессы, которые провели члены бывшего соцлагеря, которые покинули соцлагерь и вошли в мировую цивилизацию, как напр. Польша, Чехия, Албания и др.
Вы забыли третий путь. Югославский.
kren _ 25.12.2014 14:06
IP: 188.0.104.---
Михаил Ведич 25.12.2014 13:54

Прекрасна,полум*яна блювотина за сов. методичками-все в одну купу,більше емоцій
замість означення причин і акцент на українцях,як на ні до чого не придатному населенні,котре
тільки й може,що загидити все...йому просто необхідна міцна рука старшого брата,коли ж ні,краще нехай таке населення зникне.
Михаил Ведич _ 25.12.2014 13:54
IP: 95.215.36.---
Какой % украинцев думают отом КАК и ЧЕМ будут жить будущие покаления украинцев? Какие природные ресурсы, сырьё, вода, почвы у них будут. Какие долги?
Про отношение к Природе я вообще молчу, хотя это – главное!!!
В тех местах на планете где Природа уничтожается, двуногие вымирают, а где нагрузка на Природу пока не очень сильна – размножаются. Это подтверждают ВСЕ страны Мира, ВСЕ территории. Украинцы получили волею судьбы благословенный край, а превратили его в мусорную свалку. Я разговаривал с мужиком, который пил воду из Днепра... А сейчас я брезгую там купаться! Украины засрали ВСЁ, потому неизбежно вымрут. Просто исчезнут, как исчезли многие народы индейцев и многих других
99% укрианцев живут по принципу: после меня хоть Потоп.
При ТАКОМ подходе Потоп неизбежен!
Sapphir _ 25.12.2014 13:42
IP: 178.95.169.---
Прошел год. Ничего не изменили, никого не посадили, ничем не обеспечены. Нас на*бали снова?
Михаил Ведич _ 25.12.2014 13:34
IP: 95.215.36.---
Найбільшою проблемою в такому процесі стала недовіра – парламентської коаліції до Уряду "
а я наивный думал, что главная проблема – это обнищание украинцев, уничтожение промышленности, банковской сферы, разорение крестьян, потеря территорий, угроза ещё потерь территорий, контроль оккупантов над НПЗ, мобилной связью, да почти всем. Внешние долги, которые сделают украинцев тотально нищими.
Полное отсутствие мер по укреплению армии: до сих пор не запущено производство ни танков, ни бронеавтомобилей, ни любой другой бронетехники, ни артилерии, ни боевых кораблей, ни авиации – короче НИЧЕГО
Я наивный думал, что проблемы – это МВД, которое работает исключительно и только на мафию, СБУ, которая превратилась в мафию, тотальная продажность судей и прокуроров,
глупый электорат, который голосует ЗА ЛЮБОГО за кого ему скажут по зомбоящику
Истощение невозобновляемых природных ресурсов, загрязнение воды и земли, деградация почв
Деградация генотипа из-за наркотиков (алкоголя, табака и прочих)
чорнозем _ 25.12.2014 13:31
IP: 91.202.128.---
ви кажете, складно шукати гроші олігархів? Абромавичус сказав, що в країні тотальна монополія. значить акції всіх підприємств, які хочуть приватизувати, треба розподілити всім порівну, купку олігархів відсунути на другий план, а то вони знову вже тремтять біжать все забезцінь скупити на свої нечесно зароблені мільярди. все має бути продане порівну – всьому народові. а не в одні руки купки олігархів, щоб ні у кого не було контрольного пакету акцій
kren _ 25.12.2014 13:29
IP: 188.0.104.---
anno_domini:
Реприватизація, через конкурс – відбір державників на високі пости – народ дає мінімум часу для проведення народних реформ для життя. Олігархи та підкріпувачі їх – не згодні – виїжджайте.
У Вашому науковому степені явно просліджується-пралжтарская -генетика освіти.
-Vesna- _ 25.12.2014 13:17
IP: 93.72.133.---
Я не розумію – ЧОМУ не можна офіційно визначити статус цих грьобаних ЛНР і ДНР як окуповані?
Владимир Поляков _ 25.12.2014 13:17
IP: 74.125.18.---
Правильно Вы все пишите.Сложно все в жизни.И надо быть честными.Вот,гляжу,науч.работники бастуют.Понятное дело-науку надо поддерживать.Но,с другой стороны,Какую?Ведь у нас,извините,тысячи яловых доцентов и докторов,в т.ч.и в ВР.Ведь плывя я,в свое время,по течению в той,старой маразматической Системе,то,поверьте,успешно бы защитил диссертацию на тему,только вдумайтесь:Исследование влияния социалистического соревнования на механизм экономического управления в морских комплексных транспортных узлах.Как Вам? Вот ведь вклад в науку был бы.И до сих пор доил бы бюджет.Так что,давайте быть во всем честными.Популизм,он ведь в меру хорош.Это я не к Вам лично,а ко всем.
Andriy Trofimov _ 25.12.2014 13:16
IP: 95.133.215.---
та небуде ніякого "третього майдану", скільки можна цю тему роздувати??...хфілософ
Volodymyr Tkachuk _ 25.12.2014 13:13
IP: 212.113.45.---
Це все відомо практично кожному. Роздоріжжя звелося до двох або, 1.Або залишатися в числі країн соцтабору, де після Куби, яка намилилася до США, вже залишилося 11 країн, серед них 10 пострадянських, в т.ч. Україна, Білорусь, РФ, Вірменія, Азербайжан і 5 середньоазійських плюс Півн.Корея, 2. Або починати і провести ті процеси, які провели члени колишнього соцтабору, які покинули соцтабір та увійшли у світову цивілізацію, як напр. Польща, Чехія, Албанія тощо.
anno_domini _ 25.12.2014 13:08
IP: 109.106.20.---
Реприватизація, через конкурс – відбір державників на високі пости – народ дає мінімум часу для проведення народних реформ для життя. Олігархи та підкріпувачі їх – не згодні – виїжджайте.
Уряд реформ407 Корупція1350 Зеленський30 Україна та Європа1094 Aтака Путіна1232
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter