Сергій Дацюк Філософ

СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ГРОМАДИ

21 лютого 2017, 12:04

До третьої річниці перемоги Майдану в Революції Гідності.

Суперечливі, драматичні чи навіть трагічні обставини не є приводом для відмови від мислення, рефлексії та творчої уяви. Навпаки, саме такі обставини мали би стимулювати до проявлення цього всього.

Дезорієнтація і розгубленість в суспільстві опановують персональну свідомість лише тоді, коли невміння чи відсутність звички творити новий дискурс призводить до втрати розуміння своєї соціальної позиції і відповідно до пасивності.

В такому разі ситуація перетворюється на цугцванг в умовах цейтноту. Цугцванг це коли всі очевидні ходи ведуть до погіршення позиції, а цейтнот це відсутність часу для обдумування ходів.

Україна, Європа та світ

Мені не вдається переконати українську громаду та український креативний клас в тому, що Україні на Європу сподіватися не потрібно. Європа знаходиться в найпотужнішій інтелектуальній кризі з часів дуже давнього минулого.

Безперервно декілька століть поспіль Європа являла собою потужний інтелектуальний генератор для людської цивілізації. Тепер функція загальнолюдського інтелектуального генератора Європою втрачена. Звичка оглядатися на Європу це лише інерція мислення і не більше того.

Навіть в той час, як США вели з СРСР холодну війну, Європа долала націонал-соціалізм та комуно-соціалізм мисленнєво. Німецькі філософи розвивали нові ліві ідеї, французькі мислителі формували нову філософію постструктуралізму-постмодернізму, яка успішно руйнувала фундаменталістську природу тотальних філософських концептів XIX та XX століть, зокрема і марксизм.

Зрештою створений для нібито благої справи глобалізований постмодернізм і призвів до нинішньої інтелектуальної поразки Європи через створення в мисленні фундаментального когнітивного бар'єру – закриття мисленнєвого доступу до розмитих аструктурних засновків і допуск множинності істини.

Втрата критичного мислення через концептуальний релятивізм та інфляцію істини вперше була створена саме в постмодернізмі, а зараз Росія, ісламський світ та Китай просто реалізують ці підходи, руйнуючи ліберальний світопорядок.

Сама назва 90-сторінкової доповіді "Пост-правда, пост-Захід, пост-порядок" до Мюнхенської конференції з безпеки 2017-о року створює глибоку відразу і небажання навіть брати в руки цей так званий документ. Постмодерністське лайно нині не заслуговує навіть на прочитання – самої назви вже досить.

Розуміння в будь-який час і в будь-якому місці настає тільки тоді, коли люди здатні впізнавати нові суті, бачити за ними нові смисли і давати їм нові імена – така роль, перш за все, філософії. Якщо люди оперують словами "пост-правда", "пост-Захід" і "пост-порядок", то це вже інтелектуально мертві люди. Вони в принципі неспроможні ані мислити, ані приймати виклики, ані гідно відповідати на ці виклики.

Не існує ніякої "пост-правди", існує правда або брехня. "Пост-правда" це симулякр, який Росія впарює Європі. Не існує "пост-Заходу", існує Китай, ісламський світ, США в ізоляції чи, скоріше за все, єдине людство, яке має пройти через період постмодерністської дезорієнтації. Не існує ніякого "пост-порядку", існує нинішній порядок і може існувати хаос як становлення нового порядку – мережевий світ з анклавами самодостатніх громад, які контролюють глобально функціоналізовані корпорації та архаїчні відмираючі держави.

Жодна посадова особа та жодне інституціональне живе створіння з території України не навчене творити новий дискурс. Приїхавши в Європу з України, воно здатне лише транслювати бла-бла-дискурс. І воно навіть не розуміє, що найперша війна, що точиться в Україні – це дискурсивна війна. І що Європа спрагла за новим дискурсом. І що Україна творить новий дискурс. От тільки українські живі інституціональні створіння, заскочені олігархічним консенсусом, не здатні навіть транслювати в Європу цей новий дискурс з України.

Україна в світ транслює звужений до ситуації російсько-української війни дискурс приниження – модель компромісу від Пінчука, модель поразки від Артеменко. Модель громадської перемоги у російсько-українській війні, яка присутня в Україні, розробляється українськими експертами та деякими політиками, в світ не транслюється. Бо на заваді цьому стоять українські інституціональні створіння, які своїм бла-бла-дискурсом створюють домінуючий "білий шум". На заваді цьому також стоять абсолютно неспроможні до цивілізаційної рефлексії європейські політики.

Україна не може перемогти Росію, бо на заваді цьому стоїть Європа, яка вдає з себе друга України, водночас і друга хорошої Росії, а насправді є найзлішим ворогом України.

В інтелектуальному плані Європа мене більше не цікавить. І цю огиду я з усіх сил хочу передати українській громаді.

Подалі від Європи, подалі від Росії. Україна має бути спільником нової індустріалізації Китаю та технологічних проривів США. Соціальні інновації української громади можуть прислужитися цим локомотивам людської цивілізації.

Виграти нинішню війну з Росією Україна може, перш за все, соціальними інноваціями та дискурсивно. Не вигравши інновативно та дискурсивно, не має сенсу навіть сподіватися на якусь стратегічну перемогу.

Стратегія громади у війні з Росією та у внутрішній антиолігархічній війні

Коли мені раніше задавали питання, з чого потрібно починати розробляти стратегію, я завжди відповідав, що будь-яка стратегія є перспективою вашої ідентичності. Для розробки стратегії потрібно, перш за все, глибоко заглянути в самих себе – ви це і є реальність, якої ви прагнете і в якій збираєтеся жити.

Тепер я бачу проблему, якої не бачив раніше. А що, як ідентичність є глибоко суперечливою, в стані трансформації (ідентичністна криза)? Як тоді будувати стратегію?

Тепер після стількох спроб стратегування української громади в стані глибокої ідентичністної кризи я зрозумів, що потрібно робити.

Потрібно через ціннісну орієнтацію розібратися зі своїми найглибшими страхами.

Що є нашими найбільшими цінностями? Свобода для кожного (на відміну від російської рівності для всіх), справедливість для більшості (а не справедливість позірно для всіх, а насправді для меншості, як в Росії), успіх кожного активного громадянина і успіх кожної самодостатньої громади (а не велич держави, як в Росії), мережевий доступ до ресурсів (а не територіальна експансія, як в Росії).

Якщо це справді так, а це має бути так, якщо ми українці, то наші найбільші страхи пов'язані з невизначеністю саме в цих опозиціях.

Наші найбільші страхи – це розкол України (на дві, три чи більше частин), втрата її промислової величі, яка дістанеться Росії, громадянська війна, коли брат під на брата.

Ці страхи керують нами і не дозволяють за великим рахунком робити реформи, бо війна; не дозволяють знищити олігархів, бо буде розруха; не дозволяють покарати винних у крові, бо це призведе до внутрішньої громадянської війни. З цих страхів виросли тарифи для олігархів, контрабанда на крові і нищення середнього класу. З цих страхів війна перетворилася на генератор хаосу, а Донбас на чорну діру, яка поглинає життя наших громадян, ресурси та суспільну увагу.

Ми живемо в реальності цих страхів. Допоки ми не подолаємо ці страхи, ми в принципі не можемо стратегувати.

Типологія страхів це типологія ідентичності сьогодні. Скажи мені, чого ти боїшся, і я скажу тобі хто ти.

Не потрібно боятися розколу країни, бо вона вже розколота, і ми бачимо, що можна жити і потроху навчатися долати розкол. Не потрібно боятися знищити олігархів, бо вони зумисне нас лякають розрухою, але самі українці здатні швидко відновити економіку за рахунок середнього класу, якщо не буде владного нищення, зарегульованості та олігархічної експлуатації. Не потрібно боятися карати винних, бо торжество моралі несе звільнення від хаосу аморальності.

Не треба боятися втрат заради власних цінностей. Просто потрібно чітко знати, які це цінності.

В цьому сенсі не потрібно слухати експертів, які продукують моральний релятивізм – з одного боку, потрібно знищити антинародний режим, бо це смерть країні, з іншого боку, не треба чіпати антинародний режим, бо це смерть країні.

Візьміть будь-яку ситуацію, і ви цей моральний релятивізм ангажованих експертів побачите одразу ж.

Контрабанда на крові щодо окупованого Донбасу це умова виживання олігархічного консенсусу. Ця контрабанда на крові тримається за рахунок того, що ми боїмося втратити частину Донбасу. Хоча насправді ми його вже втратили, але колосальні ресурси кинуті не тільки Україною, але і Європою, на те, щоб підтримувати ілюзію, що ми можемо його повернути.

Ці ілюзії не враховують цінності. Бо ми можемо повернути лише територію, ми не можемо повернути ідентичністну лояльність жителів окупованих територій.

Отже потрібно перестати боятися втратити окупований Донбас, зафіксувати його окупований статус, винести питання на референдум щодо можливості змін Конституції на неокупованих територіях. Без змін Конституції реформ не здійснити.

Така смілива дія створить можливість зробити радикальну конституційну реформу, здійснити економічні реформи і зробити неокуповану Україну привабливою для повернення окупованого Криму та окупованого Донбасу.

Такі самі страхи продукуються ангажованими експертами щодо неможливості дострокових перевиборів Президента та Парламенту.

Без перевиборів Президента та Парламенту ми в принципі неспроможні здійснити руйнування олігархічного консенсусу.

Олігархічний консенсус підлягає руйнуванню. Олігархи мають бути знищені як впливова політична та економічна сила.

Без олігархів ніякого економічного колапсу не настане. Не вірте в казочки, що розповідають нам заангажовані експерти.

Ще одна страшилка – майбутній Парламент буде гірший за попередній. Це чому раптом? Тобто повністю корумпований, без легальної Коаліції, обстоюючий олігархічний консенсус нинішній Парламент це єдино можливий зараз? Що за нісенітниця?

Сьогодні Президент, контрольований ним Парламент та очолювані ними олігархи мають знати, що це для них кращий вихід – дострокові перевибори Президента та Парламенту.

Більш руйнівний вихід це партизанська війна громади проти влади та олігархів.

Влада та олігархи конкретно бояться, і понаганяли купу силовиків напередодні третьої річниці перемоги Майдану в Революції Гідності.

Не хочте Майдану в центрі Києва? Ви думаєте, громада буде повторюватись? Що погано спрацювало двічі, не краще спрацює і третій раз.

Не буде вам третього Майдану в центрі Києва. Буде вам Партизанський Майдан – малопублічні дії озброєних угруповань, які нападають на олігархів, олігархічні об'єкти, блокують критичні мережі комунікацій олігархічного консенсусу по всій території України.

Партизанська стратегія базується на підтримці всієї громади. Ні СБУ, ні МВС, ні армія не зможуть з цим нічого подіяти. Партизанський підхід мінімальних дій для максимальних наслідків, стратегічний вибір критичних об'єктів та інформаційних комунікацій для фізичного нападу та руйнування публічного реноме, партизанська тактика – удар з тіні, відхід в тінь, ніякого взяття на себе публічної відповідальності. Мережевість і анонімність.

Ви справді цього хочете, панове влада та олігархи? Ви думаєте, сховаєтеся за кордоном? А хто ж захищатиме ваші активи? Думаєте замість вас це будуть робити найняті вами агенти? Вони теж швидко вичисляються і нейтралізовуються.

Ви, панове влада та олігархи, пішли проти громади. Тому ви приречені.

Вам не вдасться залякати українську громаду казочками про партизанів як російських агентів, про хаотизацію ними ситуації в країні і так далі. Олігархічний порядок для України є гіршою альтернативою, ніж внутрішній громадянський хаос з позитивною перспективою життя без олігархів.

Блокада контрабанди на крові це лише тренування партизанських дій. Подібно до того, як замовчуваний на телебаченні демарш експертів проти гібридних телеканалів це теж лише тренування дискурсивних партизанів.

Погроза віялових відключень це шантаж громади за її партизанську активність блокування контрабанди на крові по лінії розмежування з окупованим Донбасом. Влада та олігархи перші вдалися до економічного шантажу при доведеній експертами можливості навіть не помітити дефіциту електроенергії. Шантаж олігархів породжує шантаж громади. Тому нехай не дивуються, що так вчинять і з ними.

Поступове дезавуювання олігархічного консенсусу та демонтаж олігополій набагато кращі за партизансько-руйнівний крах олігархату. Але Партизанський Майдан є можливим. Бо громада на третю річницю Майдану вже проснулася.

Позиційні та дискурсивні війни в Україні

Наостанок ще одна тема ще однієї війни.

Найважливішими вочевидь є доволі прості принципи. Коли не знаєш, як діяти, дій по совісті. Коли не знаєш, на яку позицію ставати, ставай на позицію власної громади.

Досить професійна аналітична стаття Ігоря Тишкевича "Блокада ОРДЛО – вилка для Петра Порошенко" викликає дуже суперечливі враження. Найбільшою проблемою позиції автора є під кінець статті солідаризація з владою у своїх аналітичних висновках та пропозиціях.

Саме така позиція викликає у мене моральний сумнів.

Солідаризуватися з владою можливо лише тоді, коли сама влада солідарна з громадою.

Більше того, пропонувати новий дискурс можливо лише тому, хто сам здатен генерувати такий дискурс, відрізняти його від старого дискурсу, реалізовувати цей новий дискурс в практичній діяльності.

Позиція громади зараз не може збігатися з позицією влади, тому що влада втратила солідарність з громадою, в принципі не веде з громадою публічну комунікацію, розгорнула дискурсивно-маніпулятивну війну проти активної громади в ЗМІ, діє за спиною громади на міжнародному рівні, переслідує інтереси олігархату, який прямо діє проти інтересів громади.

Підказувати олігархічній владі інновації, що виходять за рамки олігархічного консенсусу, безглуздо зі змістовної точки зору і сумнівно з моральної точки зору.

Мені здається, що позиція автора базується на страхах, які описані вище не початку другої глави.

Психоаналіз соціальних страхів це мабуть головне завдання на сьогодні в контексті громадського стратегування.

Я хочу, щоб ви зрозуміли основне спрямування дискурсивно-маніпулятивної війни олігархічної української влади проти власної громади – продукування та підтримка страхів: страх перед тим, що Росія війною піде на Україну, страх перед подальшим розколом країни, страх перед економічним хаосом. Натомість нам пропонують з безвиході одне – олігархічний порядок.

Не зруйнувавши цю примітивну ментальну схему маніпуляцій, ми в принципі не здатні стратегувати.

Тому головне спрямування громади – подолати ці страхи. Мислити з позиції цінностей і перспективи, а не втрат.

Головна ментальна стратегія для громади це позбутися уявних страхів та діяти позитивно; змиритися з невідворотністю супутніх втрат і не дати паразитувати на них олігархічній владі.

Головна діяльністна стратегія громади – бути готовими до Партизанського Майдану, вперто і наполегливо руйнувати олігархічний консенсус в комунікації, знищувати олігархічне домінування в політиці, долати олігархічну експлуатацію середнього класу та олігархічне тарифне паразитування на всій громаді.

Коли війна прийшла, не треба боятися війни. Ті, хто боїться війни, отримує поразку. Ті, хто воює до кінця, не дивлячись на жодні втрати, перемагає.

З річницею нас, громадо!

І слава новій Україні!

powered by lun.ua
Коментарі — 88
ViHo _ 21.02.2017 21:26
IP: 46.133.240.---
Найбільший український страх – це страх самому бути владою. Тому українець зазвичай налаштований зпихнути владу на когось іншого, кого завгодно – пана, окупанта, комуняку, олігарха, просто шахрая. А потім зайнятися улюбленою справою – партизанити проти тієї ж влади.
Anatol Zubenko _ 21.02.2017 21:04
IP: 94.153.158.---
Слово- громада, должно вообще исчезнуть с политического лексикона,это туда, в средневековье, к крепосному праву...
Михайло Довгий _ 21.02.2017 21:01
IP: 130.211.103.---
Mike_Kharkov:[/B... соціальні іновації робить влада, а не громада...
Повинна робити інновації. Не соціальні, а інституціональні. Але робить їх лише під тиском громади. Найдемократичніша влада без тиску громади не робить нічого. А головне завдання громади – не дати гілкам влади злитися воєдино і за лаштунками дерибанити країну.
Михайло Довгий _ 21.02.2017 20:51
IP: 104.199.9.---
Олег Колиушко:
Опять эта мифическая "громада"!
Эта НЕ-мифическая громада похоронила мифическую новороссию, похоронит и не-мифический олигархат.

Можно привлечь метафору Мансура Олсона, что каждое государство – бандит, но кочующий бандит грабит все, что найдет, а стационарный бандит оставляет кое-что для воспроизводства.

Другими словами, у кочевого бандита налоговая ставка близка к 100%, а у стационарного – оптимальна. Судя по размерам налогообложения в Украине, правящий класс скорее кочевой бандит, а не стационарный. Если же посмотреть, где они отдыхают, учат детей, где шопингуют их жены, где их недвижимость и банковские счета – все сомнения отпадают: кочевники. Гнать их надо в три шеи поганой метлой. Если олигархи такие успешные крупные промышленники, без которых страна загнется, пусть конкурируют с зарубежными "коллегами", а не перераспределяют через субсидии на завышенные тарифы украинский госбюджет в свои карманы.
Mike_Kharkov _ 21.02.2017 20:44
IP: 37.229.133.---
"Подалі від Європи, подалі від Росії. Україна має бути спільником нової індустріалізації Китаю та технологічних проривів США. Соціальні інновації української громади можуть прислужитися цим локомотивам людської цивілізації...
Головна діяльністна стратегія громади – бути готовими до Партизанського Майдану"
===
Знов дуже вумний Соляріс:)
Пане Дацюк, не може хвіст вертіли кобилою, тобто, соціальні іновації робить влада, а не громада.
Знов все догори дригом. Зараз громада в конвульсіях, а не іноваціях, бо олігархія вміло вбиває розум граючи на почуттях (чого вартий "патріотизм"). Громаду вбито владою, вона затисла у паралельний світ, людей привчають до життя у світі ворогів, окупантів – військового стану, де не діють нормальні людські закони.
А ви ще й партизанку хочете? отримаєте дике поле, вже і так пішла атаманщина.
Це безглуздя повне, бо у диких умовах виживають лише найдикіші створіння.
Anatol Zubenko _ 21.02.2017 20:28
IP: 94.153.158.---
Петро Бурчак:
До автора: замініть слово "громада" на слово "нація" – і Вам повірять!
Отлично!
Yuri Kalchenko _ 21.02.2017 18:49
IP: 104.199.9.---
Очень правильные слова. Недовольство в народе растет, градус озверения от коммунальных тарифов нарастает. Блокада контрабанды на крови вскрыла гниль и продажность шоколадников. Как только эта информация пойдет в массы, массы начнут действовать.
Вывод такой: надо готовить громадський кадровый резерв. Чем мы уже и занимаемся.
Garry Ferarra _ 21.02.2017 18:30
IP: 146.148.21.---
Дуже дякую, пане Дацюк. Все точно підмічено і крапки над "і" розставлені. Натхненя вам і більше таких статей, а громаді розуму. Дякую.
Елена Величко _ 21.02.2017 18:28
IP: 46.201.171.---
Закон карми – зроблені без розуму дії, за інтересом "випендритись"чи награбати собі -а там трава не рости,
чи підспівувачі під чужу дуду або звалювати все на інших та вигадувати розбрат замість робити економіку...
- все це було в історії -все це повертається. Тому, щоб розірвати карму бездіяльності та розбрату, треба не ненависть плодити, а все ж спробувати почати самим мислити та робити економічні дії, що почнуть налагоджувати економіку. Перевибори-так перевибори!
Михаил Колесниченко _ 21.02.2017 17:48
IP: 92.60.178.---
Згоден з висновком Сергія: /Виграти нинішню війну з Росією Україна може, перш за все, соціальними інноваціями та дискурсивно. Не вигравши інновативно та дискурсивно, не має сенсу навіть сподіватися на якусь стратегічну перемогу./ Розроблений проект СОЦІАЛЬНОЇ ІННОВАЦІЇ, але вона ще не дійшла до розуму громадян. Тому і будемо вічно у багні. Даю посилання: kibernomika крапка simplesite крапка com
Nikolay Kozyrev _ 21.02.2017 17:31
IP: 95.158.53.---
Vladimir Khotenko:
Как-то уж слишком примитивно Вы поняли автора Он не предлагает Украине куда-то "бежать", И при чем тут география?
Віктор Скорик _ 21.02.2017 17:30
IP: 93.73.82.---
Наступні два пункти є головними, які є метою того підступного опусу – вони є планом знищення вільної України під виглядом боротьби за вільність, незалежність, демократію і свою окремішність:
3. Донбас – це кака, яку треба здати, відмовитися від нього, а про Крим і поготів – анічичирк. Вони не "такі".
4. Нам усім – партизанську війну (знову "банду геть").
За цим евфемізмом – "партизанська" – криється банальне і вперте, методичне і послідовне бажання штовхнути українське суспільство у вир громадянської війни, за лекалами Кремля, під благочестивим виглядом боротьби із "злочинною владою і олігархатом".
Майдан-3 у них не "вигоріло", тож тепер – нова ціль: спалити Україну у "партизанській" – у вирі громадянської війні!
Не йметься дацюкам – "Не мытьём, так катаньем".
Ти його за двері, так він через вікно лізе!
Віктор Скорик _ 21.02.2017 17:28
IP: 93.73.82.---
У сухому залишку, під нашаруваннями науковоподібних термінів, показного "патріотичного" (модного) пафосу та підступного змішування інгредієнтів його вінегрету з правди і неправди, залишається чотири тези, чотири висновки, які приготував вправний кухар-Дацюк:
Перші два пункти говорять про смаки та цінності світу Дацюка:
1.Геть від "гнилої" Європи! її цінності – в топку!
2. Китай (тоталітарний, великодержавний! – моя ремарка) та США (де до влади прийшла адміністрація з тоталітарними смаками та замашками і планом розбудови "Великої Америки" – ще одна моя ремарка по ходу) є світочами миру і гаранти щасливого майбутнього.
Александр 1 _ 21.02.2017 15:50
IP: 188.163.12.---
Іван Кайдашенко:
... вдалося заплутати Порошенка в корупційних схемах, співпраці з окупантами...
Щоб не бути пустим балабоном, наведіть хоч один приклад участі Порошенко "в корупційних схемах з окупантами".
Іван Кайдашенко _ 21.02.2017 15:30
IP: 37.115.251.---
Александр 1:
Треба визнати, що Москві вдалося досягнути часткової перемоги: направити незадоволення людей від складнощів війни на ненависть до своєї влади.
Навіть більше: Москві, щоб очорнити улюблену нами владу, навіть вдалося заплутати Порошенка в корупційних схемах, співпраці з окупантами та привязати до ніг кондитерські фабрики в Росії... Як це підло з боку агресора?! Адже Петро Олексійович завжди шанобливо ставився до російської влади, не дозволяв ропалювати ненависть до агресора, відвертав спроби українських буржуазних націоналістів захистити незалежну від Росії Україну...:)

Порошенко: – Нє віноватая я!
Александр 1 _ 21.02.2017 14:53
IP: 188.163.12.---
Росія хоче підкорити собі Україну за допомогою нав'язування трьох стратегічних вимог:
1. Федеральний устрій
2. Введення другої державної мови (руської)
3. Відмова від євроінтеграції і НАТО
Для досягнення своїх цілей РФ вдалася до анексії Криму і розв'язання гібридної війни на Сході. Тому найголовніше завдання для України зараз – це перемога в цієї гібридної війні, а не боротьба в середині країни. Треба визнати, що Москві вдалося досягнути часткової перемоги: направити незадоволення людей від складнощів війни на ненависть до своєї влади. Навіть пан Дацюк на це повівся.
Igor Kvilinsky _ 21.02.2017 14:46
IP: 91.227.180.---
Дуже цікаво, дякую.
Іван Кайдашенко _ 21.02.2017 14:20
IP: 37.115.251.---
пане Дацюк, непогано. Дуже непогано. Справжнє кредо. Маніфест проти страху.
Ruslan Tkachenko _ 21.02.2017 14:08
IP: 46.164.150.---
Почему рашка не взяла себе ДОМБАБВЕ? боялась международного гнева? ага как же! А потому что сам ДОМБАБВЕ рашке не нужен ей нужен был Харьков Донецк Одесса а просто кусок гавна он никому не нужен!! По этому вот эти песни про конфидирацию про еще какую мурню это все игра рашки вдолгую чтобы побольше територий утянуть в свое болото!!
Anatol Zubenko _ 21.02.2017 14:06
IP: 104.199.9.---
Ruslan Tkachenko:
:
В конце концов Украина вынуждена будет выполнить Минские договорённости и стать федеративной республикой с автономиями, тогда решится её языковой вопрос, вопрос ментальности и вопрос кому отдавать почести 9 мая либо фашистам Третьего Рейха или народу освободителю, в лице украинцев воевавших на стороне СССР.
А зачем тянуть тогда резину (Всякие федерации плодить) Тогда сразу кто хотит в рашку то идет в рашку!! чего строить из себя чучело!!
Да это воронежский недоносок так прикалывается...
Anatol Zubenko _ 21.02.2017 14:06
IP: 130.211.103.---
Ruslan Tkachenko:
:
В конце концов Украина вынуждена будет выполнить Минские договорённости и стать федеративной республикой с автономиями, тогда решится её языковой вопрос, вопрос ментальности и вопрос кому отдавать почести 9 мая либо фашистам Третьего Рейха или народу освободителю, в лице украинцев воевавших на стороне СССР.
А зачем тянуть тогда резину (Всякие федерации плодить) Тогда сразу кто хотит в рашку то идет в рашку!! чего строить из себя чучело!!
Да это воронежский недоносок так прикалывается...
Ruslan Tkachenko _ 21.02.2017 14:01
IP: 46.164.150.---
:
В конце концов Украина вынуждена будет выполнить Минские договорённости и стать федеративной республикой с автономиями, тогда решится её языковой вопрос, вопрос ментальности и вопрос кому отдавать почести 9 мая либо фашистам Третьего Рейха или народу освободителю, в лице украинцев воевавших на стороне СССР.
А зачем тянуть тогда резину (Всякие федерации плодить) Тогда сразу кто хотит в рашку то идет в рашку!! чего строить из себя чучело!!
Vladimir Khotenko _ 21.02.2017 13:36
IP: 80.249.227.---
Bohdan Kupovych:
Дякую за статтю! Дозволяє бачити світло в кінці тунелю...
Тут надо осторожно со светом, как бы это не оказался прожектор на паровозе... Дацюк стебется над другими, не замечая какую дурню продуцирует сам! И это в качестве позитивной перспективы для страны и народа, вы вчитайтесь только: "Подалі від Європи, подалі від Росії. Україна має бути спільником нової індустріалізації Китаю та Америки".

А подумать головой? Ближайшие и природные соседи – Европа и Россия и что? Дацюк предлагает бежать от них? Куда? К Китаю и Америке! Мама дорогая... ну не может страна изменить свое географическое положение, даже если она сильно-сильно поднатужится... Даже если об этом попросит виднейший философ современности! Это даже не пост-правда... это уже пост-апокалипс-анти-фентези какое-то.

Мрак.
Александр 1 _ 21.02.2017 13:28
IP: 188.163.12.---
Ну заносить нашого філософа не по дитячому. Договоритись до того, що Європа є для нас "найзлішим ворогом" – це взагалі втратити розум. І ця людина весь час намагається нам сказати, що Україні не хвата інтелекту саме таких "філософів", як він. Чому чим людина дурніше, тим більше в неї амбіцій.

Є в нас справжні інтелектуали. Наприклад в Національному інституті стратегічних досліджень (Горбулін та інші), які що давно випустили цікаву книгу "Світова гібридна війна: український фронт". Там дійсно науковий аналіз того, що зараз діється і які відповіді ефективні у цієї боротьбі у таких обставинах.
sadam _ 21.02.2017 13:21
IP: 46.211.3.---
Ok
Уряд реформ392 Aтака Путіна1186 Корупція1287 Україна та Європа1064 тітушки18
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Артем Петренко

Шанс вырваться из ловушки бедности. Или почему важно, чтобы у Зеленского получилось

1
Сергій Лямець

Коболев получает $1 млн в месяц. Укрзализныця закупает дизель у олигархов. Так зачем нам независимые набсоветы???

7
Сергій Лямець

Зачем Зеленскому стукачи. Что говорит здравый смысл об инициативе платить 10% за доносы

12
Ігор Луценко

Хто стріляв вночі у Голосієво і до чого тут справи Майдану?

Українська правда

Стати депутатом і залишитись людиною. Чому "Слуга народу" неправа в історії із "тупою вівцею"

Сергій Лямець

ZeVulgaris. 🤡 Андрюха, шо там с Кабмином?

16
Тимофій Бадіков

Залишити неможливо звільнити: чи буде в МОЗ новий очільник?

Євген Бистрицький

ПІДВОДНІ КАМЕНІ 7-ГО КОМІТЕТУ

7
Айдер Муждабаєв

"Русский писатель" Захар Прилепин: самый кассовый из убийц

5
Ігор Попов

Програма дій нового уряду – більше конкретики, а не лозунгів.

25
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter