Сергій Дацюк Філософ

Проблеми та смисли перезаснування України

10 липня 2018, 10:11

Досі ми говорили лише про причини Конституанти та підстави для Суспільного Договору. Але цього не досить, щоб зрозуміти смисл та замисел Суспільного Договору.

У якому розладі виникає Суспільний Договір?

Справа навіть не в тому, що українцям потрібно відновити довіру між собою, довіру до влади та державних інститутів. Це, так би мовити, вихідні підстави. Але для мотивації завжди замало вихідних підстав, бо їх можна ігнорувати дуже довго: не на часі, і все тут. І може бути дуже довго не на часі: адже квазі-Суспільний Договір – олігархічний консенсус – в Україні існує.

Зрештою сьогодні виявилося доволі багато людей в Україні, яких нинішня ситуація олігархічного консенсусу влаштовує. Всі вони прямо чи приховано проти нового Суспільного Договору. Всі вони виказують сумнів та скепсис або навіть дуже активно критикують громадський рух через Суспільний Договір та Конституанту.

Основні аналітичні контраргументи – немає суб'єкту чи немає об'єктивних підстав для Суспільного Договору. Основний спосіб блокування – нав'язування думки, що це політичний проект, який не має відношення до громадської ініціативи. Основні напрямки звинувачення – експерти, які підтримують Суспільний Договір, або не дуже розумні, або потрапили під вплив-маніпуляцію, або продажні.

Попередньо всі контраргументи розбиралися мною вже раніше. А от блокування через політику надзвичайно небезпечне. Суть у тому, що українська політика постійно намагається уникати стратегічного підходу, відтак мова щодо спільного влаштування країни іде лише про види політичної системи та про розподіл владних повноважень. Олігархічні ЗМІ нав'язують порядок денний, який підтримує такий стан речей.

Відтак дрібний масштаб української політики суттєво обмежує можливості Суспільного Договору. Отже розробка та укладання Суспільного Договору має відбутися поза політикою. А це дуже дратує українських політиків, суспільна довіра до яких майже нульова, але на боці більшості з низ олігархи з їх грішми, їх ЗМІ та корумпована ними влада. Зрештою позиція державного діяча, що може займатися політиком, річ дуже рідкісна в Україні, відтак недовіра до такого стану речей дуже висока.

Тому Суспільний Договір доводиться розробляти в ситуації протистояння не лише між суспільством та владою, між суспільством та олігархами, але і між суспільством та більшістю політичних сил, включаючи політичну силу Юлії Тимошенко, які так чи інакше відчувають загрозу для себе: бо до олігархічного консенсусу вони якось призвичаїлися, а Суспільний Договір для них небезпечний, оскільки вони його не можуть повністю контролювати.

З приводу ж звинувачень експертів, які зголосилися розробляти Суспільний Договір, можу сказати так – вважати когось дурнішим, більш схильним до потрапляння під вплив-маніпуляцію та більш продажним це значить не просто лестити собі, це значить виводити розмову за межі дійсно важливого питання – у чому ж смисл Суспільного Договору.

Якщо ви уважно вивчите історію революції Франції чи війни США, за наслідками яких з'явилися Конституція Франції та Конституція США, то побачите, що в цих процесах було багато різних людей – і розумних, і легковажних, і благородних, і корисливих, і самостійних, і під чужим впливом. Але саме масштаб мети – досягти суспільного порозуміння – об'єднав їх. Масштабна спільна мета, яка визнається всіма учасниками суспільного процесу, завжди переважає над індивідуальними мотиваціями.

Перше завдання Суспільного Договору – подолати розбрат, розлад, непорозуміння, недовіру між самими учасниками розробки Суспільного Договору. Якщо їм вдасться досягти порозуміння, то у них буде шанс досягти порозуміння і в цілій країні.

Друге завдання Суспільного Договору – на рівні експертної громадської позиції вийти за межі дрібного масштабу української політики, запропонувати стратегічне бачення змін на рівні послідовних у часі моделей політико-економічного та соціо-культурного влаштування майбутнього України та світу.

Деякі моменти смислу Суспільного Договору

Про деякі моменти Суспільного Договору експертній Платформі вдається поступово домовлятися.

Цілі Суспільного Договору – суспільство самореалізації кожного, співуправління суспільною власністю, суверенітет над майбутнім, екосистемне партнерство.

Суспільний Договір це договір про суверенне майбутнє, описане через ряд послідовних моделей, розробляючи та втілюючи які через послідовні різні Конституції ми домовляємося рухатися. Тобто це надполітичний стратегічний договір.

Головні установки – самовизначення, інновації, інтегральний підхід, інклюзія, експансія інакшого у світ, збереження спадку.

Суспільний Договір має змінити світ, а не лише Україну. Тому його мета також створити зразок політико-економічного та соціо-культурного влаштування України для інших країн світу. За менш масштабне завдання немає смислу братися, бо його перехоплять політики, олігархи, корисливі люди.

Найважливіше, що Суспільний Договір має вийти далеко за межі України. Оскільки в Суспільному Договорі українці змушені будуть виписувати принципово нову модель співжиття, яка не є ані олігархією, ані представницькою демократією, то опір йому складатимуть доволі різні верстви людей: олігархи, корупціонери, а також ті, хто на них працює, агенти західного впливу на позиції традиційної представницької демократії, явні та приховані агенти імперської Росії.

Отже найбільш масштабний смисл Суспільного Договору полягає не стільки у створенні єдності українців, скільки у створенні нового способу співжиття. Замисел Суспільного Договору масштабніший за одну нову Конституцію, бо він буде описувати різні етапи змін (як мінімум, три етапи), кожен з яких буде вимагатиме своєї Конституції. Поки що зміст та межі цих етапів обговорюються експертами.

Проблематизація змісту Суспільного Договору

Що саме ми намагаємося перезаснувати – країну, державу чи республіку?

Країна (народ, нація, громада) – поняття недосконало правове, перезасновувати її можливо лише на рівні пророків та мислителів. Можливо це теж потрібно робити, але це не рівень Суспільного Договору.

Отже перезасновувати потрібно або державу – набір інститутів (вертикальне утворення), або республіку – громадський консенсус (горизонтальне утворення). Якщо ми перезасновуємо державу, то це більше елітарний проект. Якщо ми перезасновуємо республіку то це більше громадський проект.

Причому держава Україна останніх часів здійснила проти української громади безліч злочинів – масові убивства, розкрадання суспільного надбання, численні зради, що призвели до війни, пасивний захист у війні та співпраця з ворогом, здача суверенітету (територіального та конституційного) на користь різних суб'єктів зовнішнього управління, репресії, цензура тощо. А ще безліч моральних злочинів: руйнація правосуддя, маніпуляція у ЗМІ (дебілізація громади), відмова від мислення, стимулювання конфронтації у суспільстві через акцентуацію на дражливих питаннях тощо. Якщо перезасновувати республіку, то питання відповідальності колишніх та нинішніх очільників держави потрібно вирішувати окремо, але обов'язково і невідворотно.

Яку ж республіку ми перезасновуємо? Ще не зустрічав істориків та політологів, які без суперечки могли відповісти на це питання. Добре французам – там було 2 імперії та 5 республік. В Україні Київська Русь як середньовічна монархія, козацька республіка та ще декілька колоніальних форм держави. В XX столітті: УНР (1-а республіка), Гетьманат (українська диктатура), Директорія (2-а республіка), УРСР (радянська 3-я республіка), Незалежна Україна (4-а республіка). Ми намагаємося перезаснувати Україну саме як республіку, отже створити 5-ту республіку.

Яку ми хочемо створити Україну – за європейською моделлю чи за моделлю США? Європейські республіки творилися з абсолютистських держав, які були організовані вертикальним чином, тому там працював гоббсівський вертикальний контракт, де у держави відбиралися права та свободи. США творилися з волелюбних емігрантів, які воювали між собою за різне бачення уявлень про свободу та про власність, тому там працював локківський горизонтальний контракт, де на громадському рівні встановлювалися права та свободи, а на рівень держави передався їх захист.

Отже проблема: чи можливо взагалі в Україні, яка побудована вертикально (нині – олігархічний консенсус), створити модель, яка буде побудована на горизонтальних зв'язках широкої громади (майбутній Суспільний Договір)? Адже у вертикальній системі люди звикли делегувати свої права та свободи на рівень повноважень держави та крупних корпорацій. Чи погодяться вони брати права та свободи на себе, корпоратизувати більшість монопольних функцій держави та перебрати суспільну відповідальність на свої громади, перетворивши державу на набір агрегованих сервісів, вимоги до яких та критерії ефективності чітко формалізовані?

Відтак наступна пов'язана з нею проблема – Суспільний Договір для всіх чи лише для тих, хто погодився його підписати (спроможних до горизонтальних зв'язків)? І що робити з тими, хто не погодиться підписати горизонтальний Суспільний Договір? Вони будуть повільно доєднуватися чи ми погодимося на створення ними руху за архаїчну вертикальну модель, де все зрозуміло і можна ні за що не відповідати?

Наступна проблема – фокусування змісту. Суспільний Договір можна творити з трьох фокусів: 1) суспільний; 2) людина; 3) людство.

На першій же експертній Платформі було вирішено відмовитися від фокусу людства, бо українці це не зрозуміють. Не вірять наші експерти в інтелект українців.

Фокус людини постійно намагається проникнути контрабандою. На це я запропонував простий вихід. Якщо хочете правового мавпування – можна зробити просту річ: написати, що в основу Суспільного Договору кладеться Хартія основних прав Європейського Союзу, і розійтися. Суспільний Договір як інноваційний підхід має сенс, коли він створюється не як правова одна модель, а як стратегічна зміна декількох не лише правових, але політико-економічних та соціо-культурних моделей, де ми намагаємося подолати представницьку демократію за рахунок більш інноваційних форм співжиття.

Окрім того існує також неанропоцентричний індивідний варіант (замість фокусування на людині) – розумний індивід або значно впливаюча на нього сутність, тобто також робот, тварина, природа, предки, нащадки тощо. В такому вигляді це прийнятний фокус.

Третій фокус – суспільний, найбільш домінує на експертній Платформі. З нього, в принципі, можна розгортати індивідний фокус та фокус людства (хоча і обмежено).

Також перші дискусії на експертній Платформі проявили розкол в Україні на суверенників та секундарників. Суверенники вважають, що суверенітет мислення є головним, а відмова від мислення це і є причина колоніального минулого України. Тому потрібно всі питання виясняти від самої суті, рефлексувати періодично та наполегливо, і триматися самостійного мислення просто до фанатизму.

З формальної точки зору самостійне мислення у комунікації перебиває інших і себе дозволяє перебивати, бо лише так в комунікації постають виклики, якими живиться самостійне мислення. Несамостійне мислення, так чи інакше, не дозволяє себе в комунікації перебивати, а говорити воно може набагато довше, ніж самостійне мислення.

Секундарників легко впізнати по гаслу "Не треба винаходити велосипед". Вони постійно намагаються замість самостійного мислення контрабандою протягнути чи "права людини", чи "націю", чи ще які-небудь дуже привабливі скляні буси. І спроби їх урезонити не допомагають надовго. Хотіли сформулювати "цивілізаційну мету" України, потім навіть "суспільну мету" України пропонували, а вийшла все одно "національна мета" України.

Тільки десь стається збій самостійного мислення, секундарники одразу ж дістають свої скляні буси. Але збій самостійного мислення не є причиною відмови від нього, бо мислення посилюється через свою зупинку щодо проблем та їх вирішення. Але доводити це постійно дуже важко, бо над усіма секундарниками висить цей їх велосипед, який колись винайшли.

Чорт вас забери з цим велосипедом! Ну зробіть хто-небудь дослідження – як змінився велосипед за останні 40 років. Я так точно підлітком їздив на абсолютно інакшому велосипеді. На нинішніх високотехнологічних велосипедах я навіть не знаю, як їздити. Це сталося лише тому, що велосипеди продовжували винаходити і перевинаходити. Перестаньте говорити про цей чортовий велосипед і спробуйте мислити самостійно!

Як наслідок цієї проблеми відбувається пробуксовка роботи експертної Платформи. Адже є три різних підходи – 1) концептуальний; 2) субконцептуальний; 3) еклектичний.

Субконцептуальний підхід – це підхід секударників, коли намагаються прямо запропонувати або контрабандою проштовхнути різні концепції, які вже спрацювали, але власне і привели людство до кризи ("права людини", "нація", "представницька демократія", "держава як монополіст інфраструктурних послуг" тощо).

Концептуальний підхід – це підхід інноваційних концептів, у яких є шанс та перспектива щось змінити: "самовизначення", "співуправління", "спільне розпорядження суспільним надбанням", "екосистемне партнерство", "суверенітет над власним майбутнім", "масова співпраця".

Еклектичний підхід – це спроба поєднати різні уявлення і дійти суті не шляхом концептуального консенсусу (відсутність принципових розбіжностей), а шляхом змістовного компромісу. Якщо для концептуального підходу може бути задіяна Концептуальна група, то для еклектичного підходу може бути задіяна Редакційна група, яка просто редагує еклектичні змістовні компроміси, досягнуті на засіданні експертної Платформи. Еклектичний підхід експертної Платформи – це бич Божий для дискусії.

Зрештою в розробці Суспільного Договору учасники експертної Платформи поділилися на спостерігачів-дослідників та комбат-фіналістів.

Комбат-фіналісти вважають, що це остання битва (Армагеддон для України), і якщо ми не розробимо Суспільний Договір, то Україна зруйнується, бо олігархічний консенсус не має меж свого апетиту і доведе країну до повного руйнування.

Спостерігачі-дослідники вважають, що можна зробити Суспільний Договір, але якщо не вдасться зараз, то вдасться пізніше. Тобто вони вважають, що якщо програти останню битву, то буде інша остання битва і так ще багато разів.

І звичайно ж, я комбат-фіналіст.

Коментарі — 29
Pavlo Tverdokhlib _ 14.07.2018 16:21
IP: 93.72.63.---
=== Це ж елементарно,як і те,що лише за взірцем США.
Лише за взірцем Франції. Президентська унітарна і централізована республіка. Україна не може засноваватися на тих ідеях, що й США.
Janko Askatasuna _ 11.07.2018 20:29
IP: 104.155.5.---
Звичайно,мають бути лише комбати-фіналісти! Експерти,які себе обмежують – вже НЕ експерти!...

Перезаснування ДЕРЖАВИ=перезаснування РЕСПУБЛІКИ. Це ж елементарно,як і те,що лише за взірцем США.

Експертні групи насамперед мали б замислитися насамперед про формат підготовки Установчих зборів! Без розрахунків на всенародне голосування (бо то ПСЕВДОдемократія) і на існуючі нині партії. Суб"єкти: громади, нація,інші корінні нації/етноси,людство! Все інше – об"єкти. Правда,ще питання: ЯК ви там розумієте громади і де бачите джерело справедливості (моралі)...
Anatol Zubenko _ 11.07.2018 19:31
IP: 94.153.158.---
lohik:
Anatol Zubenko:
Дацюк-пи***добол,не більше!
А чому ви так вважаєте?...Чим незадоволений та які конкретно маєш до нього претензіі?...
lohik:
Віктор Совщак:
Хто розумний той знає, що людство розвивається З розвитком приходять зміни Зміни природньо когось не влаштовують Але якщо більшість визріла до змін – вони будуть. Згадаймо дискусію щодо відео повторів у футболі І ось прийшов час коли вони є. І всі вже за оскільки вони дають обєктивну картину. Все Але повторюю – розумний зрозуміє
Навпаки...Коли проходять зміни, то відбувається розвиток...Інакше без змін застій та загнивання...
Тому, що все це графоманство не має нічого спільного з життям, це так звані "хотєлки", не мають під собою основи, суспільство ж, розвивається за своїми законами...
Віктор Гордійченко _ 11.07.2018 19:09
IP: 35.235.227.---
Який суспільний договір, коли Закон не виконується?! Забезпечити неухильне дотримання Закону, і все наладиться. А для цього треба змінити суспільну самосвідомість (мораль).Бо в підручнику написано, що Закон на папері нічого не вартий, поки немає прагнення та бажання суспільства його дотримуватися. Відношення до Закону українців -- "закон як дишло". Та і стосунки між собою в українців такі ж аморальні, яу і у можновладців. А суспільні договори, прийняття хороших Законів...--від лукавого, виконання замовлення по маніпуляції свідомістю народу.
Віктор Совщак _ 11.07.2018 18:32
IP: 188.163.12.---
Хто розумний той знає, що людство розвивається З розвитком приходять зміни Зміни природньо когось не влаштовують Але якщо більшість визріла до змін – вони будуть. Згадаймо дискусію щодо відео повторів у футболі І ось прийшов час коли вони є. І всі вже за оскільки вони дають обєктивну картину. Все Але повторюю – розумний зрозуміє
Lobo _ 11.07.2018 17:56
IP: 35.235.227.---
"І звичайно ж, я комбат-фіналіст."
Яка зухвала фраза!
Йти в останній бій, сидячи в кріслі перед монітором, у той час, коли хтось іде в свій останній бій з автоматом у руці! Ця зухвалість викриває моральну імпотенцію прихильників "концептуального підходу".
Не варто єднатись заради будь-якої мети з людиною, що так необачно використовує слова.
Сутність – це поняття добра і зла.
Той, хто вибрав добро, має бути непримиренним до будь-якого зла.
Компроміс – це зрада.
Андрій Малєєв _ 11.07.2018 14:36
IP: 35.190.198.---
І звичайно ж, я комбат-фіналіст. Теж.
Ігор Овчар _ 11.07.2018 13:54
IP: 176.120.50.---
Anatol Zubenko:
Дацюк-пи***добол,не більше!
На відміну від роздумів Дацюка, ви, свій категоричний висновок з чотирьох слів, так і не змогли сформулювати без російського матюка, пане "інтелектуал" задрипаний
Anatol Zubenko _ 11.07.2018 08:05
IP: 94.153.158.---
Дацюк-пи***добол,не більше!
Oleg Chemerchenko _ 11.07.2018 01:12
IP: 35.235.224.---
Доброї ночі, пане Сергію:-)
Oleg Chemerchenko _ 11.07.2018 01:09
IP: 35.235.225.---
валерій борисенко:
+1
Oleg Chemerchenko _ 11.07.2018 01:09
IP: 35.235.224.---
валерій борисенко:
+1
валерій борисенко _ 10.07.2018 23:28
IP: 35.235.227.---
Извините, но это не троллинг, а просто спонтанная реакция и она такая – ДЕЖАВЮ. Ага, 1961 год, 22 съезд КПСС, принятие новой программы партии – программы построения коммунизма. И ты смотри – сменилось несколько поколений, уже тех партийных теоретиков нет в живых и их внуки давно на пенсии, а дело их живёт и процветает. Живет и процветает не в смысле верности коммунистической доктрине, а в вере в чудодейственную силу всяческих грандиозных стратегических документов. Мол стоит только собрать команду умных и прогрессивных теоретиков, те составят программу, обсудят, поспорят, договорятся относительно смыслов и родится у них чудесная истина и будет нам всем (и Украине и даже всему человечеству) счастье. Увы, не будет. Потому, что задачи такого уровня решаются не на дискуссионных панелях, а на фронтах жестокой политической борьбы. В которой дискуссия на тему НОДа всего лишь способ отвлечь внимание, дабы мы не следили за руками. Чьими? Да Юля уже в теме, а Петя непременно подтянется.
Володимир Дмитрович _ 10.07.2018 21:54
IP: 35.235.227.---
Чудовий динамічний розвиток інакшого впродовж короткої історичної миті!
Трансформація людства набирає обертів!... І це дуже приємне видовище!
Dmitio Tar _ 10.07.2018 21:40
IP: 35.235.226.---
Urbs Yrik:
Изначально нужно разобраться с прошлым, с истории возникновения "украина", некто тираны: Ленин, Сталин, Хрущёв, прилепили к нынешней "украине" куски чужой земли.
Ныне все их хаят, валят их памятники, но не могут отказаться от их подарков – это подло и низко.
Что бы осознать кто мы есть и откуда мы взялись, украинцам нужно отдать чужое, не примерять на себя чужие модели и начать с малого – с мира на своей земле, перестать убивать украинцев, несогласных с переворотом в Киеве.
Ця дурня, перекручування фактів, домисли, маніпуляції, вигадки не мають відношення до статті.
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 16:01
IP: 35.235.225.---
Владимир Тройчук:
Сделайте деньги аналогом катализатора химических реакций, которые ускоряют реакцию и делают ее возможной, но не расходуются при этом.

Но деньги и сейчас не расходуются, их становится только больше... Я не про личный кошелек Марь Ванны, я про денежную массу, находящуюся в обращении.

Наличие денег в кошельке Марь Ванны позволяет ей купить хлебушка, и завтра, и даже на послезавтра может быть еще хватит. А значит хлебозавод сможет продать и завтра, и может быть послезавтра, и купить следующую порцию муки или зерна, мельница получит свои деньги, а комбайнер Петрович принесет домой получку, и даст жене Марь Ванне, чтоб та могла купить хлебушка... Идет реакция!

Пане Володимире!
Чего-то у вас недопонял...

Что касается ускорения реакции – электронные деньги как раз и делают это – не надо листать купюры из бумажника, карточку приложил – и покупка оплачена со скоростью электрического света.
Владимир Тройчук _ 10.07.2018 15:47
IP: 35.235.227.---
Похоже на потоки фрагментарного сознания с элементами псевдозаумных терминов, смысл которых понятен самим философам-разработчикам, поскольку ими же придуман при условии, что не забыли, что вчера имело смысл другое. Господа философы, спуститесь на нашу грешную землю и попытайтесь весь поток своих мыслеформ использовать для поиска ответов на один простейший вопрос. Почему один корячится в шахте или у домны, рискуя жизнью и здоровьем, создавая приращение новых товаров, которые востребованы и потребляются всеми? И почему другой самолично через частный банкинг эмитируют эквивалент этих товаров в виде (электронно-банковских долговых обязательств), которые под "крышей государства" наделяются свойствами денег и таким образом самолично присваивают продукт (услуги тоже), созданные другими? Сделайте деньги аналогом катализатора химических реакций, которые ускоряют реакцию и делают ее возможной, но не расходуются при этом. Это и есть- главный путь выхода на столбовую дорогу цивилизации. Удачи!
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 15:22
IP: 35.235.225.---
Log Log:
Киря Граф:
Да, с 1991 года Украине был общественный договор – на разграбление советской экономики.
"Советской экономики" никогда не существовало.
Экономика – это или взаимоотношения людей входе производства благ, или раздел общественного договора, регулирующий эти отношения или наука, изучающая все это.

В любом случае, производство неких благ в СССР было.

Вот чего не было в СССР – частной собственности. Забавно, но и сегодня в Украине частной собственности как общественного института – не существует. Скорее, нужно говорить о клубном праве собственности, которое не является приоритетным по отношению к праву быть участником клуба.
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 14:40
IP: 35.235.225.---
Ну і нарешті. Коли, за яких умов усе закінчиться? Як тільки "переможуть" тотемісти або суверенники – закінчиться "движуха". А з нею підуть еклектики. Без них "Конституанта" – маргіналізується.
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 14:37
IP: 35.235.225.---
Еклектики – так, сіре болото. Вони підуть від тусовки у той час, коли "крута движуха" скінчиться, і почнеться щоденна праця. Нажаль, саме еклектики складають основну масу цієї тусовки. Але еклектики надзвичайно важливі для тусовки тим, що вони піарять цю тусовку до того часу, поки не вирішили підти з неї.

Тому на стратегічному рівні процесс "Конституанти" триває завдяки:
1) активній взаємодії суверенників з спростерігачами з метою спокусити спостерігачів мисленням
2) визнанням права тотемістів захищати свої страхи і невпевненість, використання іх інтелекту у якості "тестувальників" того, що пропонують суверенники
3) збереження еклектиків у складі тусовки, але повільне відсторонення іх від розробки, натомість найактивніше залучення до публічних дискусій тощо, бо саме через "движуху" вони приєднуються до процесу
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 14:26
IP: 35.235.224.---
Спостерігачи не є однородною масою, хтось з них прив'язаний до суверенного авторітету, хтось – до тотемістського, але вони – відомі, а не ведучі. Більш того, авторитет – то не є щось абсолютне, тому спостерігачі будуть переходити від суверенників до тотемістів на навпаки до того часу, поки буде тривати дискусія. Але по факту, нічого плідного від спостерігачів ждати не слід.

Тобто це такий барометр у тусовці – чія позиція перевершує – тотемістів чи суверенників. Можливий переход спостерігача у стан суверенників, але не у стан тотемістів. Бо спостерігача можливо спокусити мишленням, а що до болі, яка зробила тотеміста тотемістом – іі у дискусії – немає.
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 14:19
IP: 35.235.225.---
Тепер спробуємо спрогнозувати розвиток подій у цій "експертній тусовці":-) Бо навіщо ця "наукова приставка", якщо її нікуди приставити?

Суверенників, на жаль, в суспільстві взагалі досить мало, як і чистих тотемістів.

Як взагалі людина стає тотемістом? Через власні поразки, через впевненість, що Справу робить що завгодно, крім самої людини. Тотеміст – людина цінична, він завжди все краще знає за інших, бо намагався стільки разів зробити, але нічого не вийшло, і він зрозумів "закон природи" – хто завгодно, але не він сам. Таку людину важко підняти на щось, що вимагає від нього робити самому, в такої людини немає бажання зробити, вона захищає свою думку про те, що "тільки не я, бо саме я – неспроможній".

Але тотеміст бачить загрозу в суверенниках до тих пір, поки суверенники намагаються зробити щось. Тому тотемісти будуть присутні на тусовці до тих пір, поки суверенники будуть "мутити воду". Як тільки суверенники вгамуються, тотемісти розійдуться самі.
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 13:57
IP: 35.235.225.---
Тому на цінностному рівні маємо не онтологію розкладу а просту класифікацію:
1) суверенник: "авторитетом для мене є мій розум" (для мене важлива Справа)
2) тотеміст: "люди взагалі не можуть бути авторитетами" (Справа робиться не людьми, а Історією)
3) спостерігач: "авторитетом для мене є люди, з якими я тусуюсь, для мене важлива їх думка про мене" (тому можна щось і для Справи зробити, але треба пам'ятати, що когось з моїх це може зачепити, тому – повільніше, не так революційно, панове...)
4) еклектик: "авторитетом для мене є не ті люди, з якими я тусуюсь, для мене важлива думка Суспільства про те, з ким я тусуюсь (Справи взагалі не існує, але є така класна Движуха навколо Справи)
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 13:57
IP: 35.235.225.---
Спостерігачі теж тусуються, бо не приймають "роби що маєшь та будь що буде", вони – також люди тусовки, їхня мета – також залишатись у середовіщі інтелектуалів. Але на відміну від чистих еклектиків, їхні авторитети чітко не визначені і у будь якому випадку вони намагаються підняти самооцінку через "і я робив", але не мають ціллю справді "зробити".
Oleg Chemerchenko _ 10.07.2018 13:57
IP: 35.235.225.---
Пане Сергію!

Доповідь цікава. Декілька думок...

"...на суверенників та секундарників".
"...1) концептуальний; 2) субконцептуальний; 3) еклектичний"
"...спостерігачів-дослідників та комбат-фіналістів"

Чому так, хто ці люди?

Суверенник вважає своє право мислити ціннішим за історію, поважає думку інших, але інші для нього не є авторітетом більшим, ніж сам суверенник. Історія для секундарника – авторітет, поруч з яким він та інші – безпорадні. Тобто, Історія та її досягнення становляться тотемом.

Зрозуміло, що концептуальний підхід залишається суверенникам, а субконцептуальний – секундарникам. Що до еклектиків – то взагалі люди, що прийшли "потусити", для них авторітетом є сама "тусовка", тому вони за збереження тусовки, за те, щоб усіх з усими помирити й бути на цій тусовці і далі, а змістовний результат їм байдужий.
Україна та Європа963 Корупція1170 Aтака Путіна1130 Уряд реформ348 Мовне питання179
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Костянтин Матвієнко

Паніка в Росії: томос для України може позбавити патріарха РПЦ Кирила його престолу

8
Єгор Фірсов

Кто отдал газовые месторождения российскому олигарху?

10
Арсен Аваков

10 мільйонів біометричних закордонних паспортів та більш 6 мільйонів подорожей за безвізом – Україна впевнено входить у Європейський дім!

Тарас Шевченко

850 грн за ремені безпеки. Що сталося і що далі?

7
Мустафа Найем

Вместе с Автомайданом предлагаем отменить бумажные права и справки

Сергій Лямець

Чего добивается Верховна Рада, заморозив зарплаты судей?

23
Мустафа Найем

Противоминная деятельность: закон на 800 млрд

6
Віктор Уколов

Голосуванням ''ЗА'', опоненти Президента перекреслили свою критику

Альона Шкрум

Послання Президента за 30 секунд

16
Ірина Федорів

Децентралізація: чому неетичний віце-прем'єр Зубко завалює курс Президента?

10
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter