1 березня 2019, 08:31

ПОТОЙБІЧЧЯ

По той бік добра і зла існує Потойбіччя. В ньому живуть люди, які втомилися від морального розрізнення добра і зла, відмовилися від нього і живуть поза цим розрізненням.

Ми ж не за один день опинилися в Потойбіччі.

Спочатку був Євромайдан, де ми хотіли в Європу, і Революція Гідності, де ми хотіли очиститися від корупції та олігархії.

Потім нам сказали, що головне це "безвіз" і так звані "реформи", а з корупцією ми будемо вічно боротися, відтак Революція Гідності менш важлива, ніж Євромайдан.

Вже в 2015 було створено систему Корупції-На-Крові, очолювану оточенням діючого Президента.

Потім в квітні 2016 була Контрреволюція Негідників, з якою ми змирилися і яка дозволила легалізувати Корупцію-На-Крові через корупційну зміну Уряду, кадрові призначення корупціонерів Президентом на всі корупційно-ємні посади.

В 2017 ми відмовилися від зміщення Негідників шляхом нової спроби Майдану і змирилися з відстороненням від посади чи висланням з країни останніх лідерів цих спроб Майдану.

Протягом 2017-2019 відбувалося активне розслідування та фейковий "суд" над колишнім Президентом України Януковичем, де нам всім показали, що допит можна проводити або по скайпу, або на допит Суду можна не з'являтися більше 60 разів, що можна заочно отримати вирок, тобто що Суду в Україні немає.

І лише потім, як знущання, відомі журналісти, переконували нас, що корупція це добре, тому що конфлікт корупційних інтересів дозволяє уникнути диктатури і зберегти в Україні демократію.

Ось так ми опинилися в Потойбіччі. Ласкаво просимо до Потойбіччя! А хто не піде ласкою, того затягнемо брехнею та маніпуляціями!

Уже в Потойбіччі останні прибічники Революції Гідності, бачачи, що ні ГПУ, ні НАБУ, ні СБУ розслідувати Корупцію-На-Крові не збираються, злили деякі матеріали розслідування журналістам, які і доробили це розслідування, що нині відоме як "корупція в оборонпромі оточення Президента" з залученням до процесів відмивання коштів власності самого Президента, точніше, коли вона ще дійсно була власністю Президента, тобто до листопада 2018 року, коли Президент вирішив позбавитися "засвіченої" в корупційних оборудках власності.

Отже маємо: Корупція-На-Крові Президента та його оточення, недієві антикорупційні органи, недієвий суд, спробу журналістів виконати функції слідчих та суду, та публічний нахабний опір і гнилі відмазки корупціонерів з підтримкою порохоботів та зрештою байдужість українців.

Тобто при цьому ми маємо масу українців, які все ще готові голосувати за нинішнього Президента на виборах. В Потойбіччі це і є нормою. Бо немає добра і зла, є лише інтереси самозбереження Корупції-На-Крові, в яку засобами пропаганди та маніпуляцій залучена для підтримки значна частина українців.

Аргументи корупціонерів мають характер потойбічних аргументів, де викривлена логіка побудована так – вони апелюють до закону, порушуючи закон, вони звинувачують у дрібних порушеннях викривачів їх масштабних порушень, вони хочуть до себе добра, не просто втративши, а саме знищивши до того межу між добром і злом.

"Давайте почекаємо завершення процесу розслідування та суду". А що декілька років поспіль розслідування дали якийсь результат, окрім зливу частини матеріалів журналістам? І що навіть розслідування журналістів призвело до затримання дійових осіб розслідуваних злочинів?

Наприклад, Президенту навіть на думку не приходить сказати "я не знав про ці оборудки і втягування в них моєї власності" і дати розпорядження про окреме розслідування ролі його власності у цьому процесі. Йому не приходить це на думку, бо важко робити вигляд, що ти не знаєш те, що ти знаєш.

"Журналісти не мали права публікувати матеріали з військовою таємницею, втручатися в розслідування, публікувати особисту переписку і т.д." Ні, панове. Корупція-На-Крові це не той випадок, коли є військова таємниця для корупціонерів, приватна переписка щодо корупційних оборудок з військовою технікою і довготривале розслідування під час війни, коли гинуть люди.

Кожен день зволікання розслідування Корупції-На-Крові це втрачені людські життя.

Панове прибічники нинішнього Президента! Ви втягуєте країну у Потойбіччя. Є речі, які не варто робити за будь-яких політичних поглядів. Підтримка Корупції-На-Крові це саме така річ.

Панове порохоботи! Тікайте і відхрещуйтесь. Українці забудькуваті і терплячі. Вони забули про журналістів та експертів з "Амбарної книги" партії Регіонів, забудуть і про вас, якщо ви вчасно відсторонитеся.

Панове журналісти, що виправдовують корупцію. Ваші виправдання творять світ, де ви будете не потрібні. Подивіться на Росію – там немає журналістики, там немає навіть пропаганди, там є лише брехня та генерування світозлоби, підозри і ненависті. Ви творите в Україні таке саме Потойбіччя, як в Росії.

Потойбіччя не знає чесності та дяки. Породжений в Потойбіччі Хаос обернеться проти тих, хто його породжував. В Потойбіччі не буває добра, і зло, будучи невпізнане, домінує над добром силою, брехнею та жадібністю.

Погано втомлюватися від розрізнення добра та зла, бо втрачаються орієнтири. Погано нехтувати боротьбою зі злом, бо добро не настане ніколи.

Зрештою, жити чи не жити в Потойбіччі – це вибір. Наш вибір.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Катастрофа

Наша катастрофа має внутрішні причини, війна лише каталізувала кризу до катастрофи. Зазвичай ніхто не може підготуватись до катастрофи незмінним, бо це буде лише агонія: помреш стомленим...

Незвичайний панегірик на 33-тю річницю незалежності України

Вже – 33, це вік Христа на хресті і Його причастя духу. Так і ми в 33 на хресті, бо розпинають. Може й нам – пора до духу? Але чи готові ми до духу з душами, обтяженими неволею у країні, яка і досі не стала незалежною? Оголошення незалежності країни – це лише оголошення постколоніального статусу...

Що таке поразка?

З Древньої Греції через Корнелія Тацита, потім через міністра МЗС Італії часів Муссоліні Галеаццо Чано і в класичному її вигляді у Джона Кеннеді прийшла до нас відома фраза: "У перемоги сто батьків, а поразка – сирота"...

Як ми уявляєм перемогу?

Недавно один дуже віруючий у перемогу звинуватив мене в тому, що я не вірю в перемогу. Більшість думає, що уявлення про перемогу у всіх однакові...

Момент істини

1. Ми не витримуємо ліберальний шлях в Україні. Не дивлячись на війну, ми досі не воюємо ні за свободу, ні за вольності, ні за волю. Ми воюємо за націю, за своє, за своїх...

Правила катастрофи

Якщо ти живеш просто, то будь-яка складна угода для тебе кабальна. У складному світі будь-яка локальна війна є війна глобальна. Нагромадження простих рішень у складному світі веде до краху...