Давайте домовлятися
- 2018-й – рік для того, щоб домовитися про нашу країну. Не те щоб у 2018 р. якось особливо сприятливо розташувалися зірки. Ні, просто ми не зробили цього раніше.
Домовитися потрібно про те, як крихку сьогодні державу зробити міцною. Про те, як із країни, котра балансує над прірвою, стати країною, що міцно стоїть на ногах. Про те, як із тих, хто плентається позаду, вирватися в коло небагатьох, хто розштовхує лідерів.
Світ не стоїть на місці. Він стрімко розвивається, конкуруючи за таланти, технології, ресурси. І в цій глобальній конкуренції сьогодні немає такого гравця, як Україна. Ми – ті, за чий рахунок бенкет.
2018-й рік і може, і повинен стати роком постановки мети.
Але хто ж має домовитися про те, яку країну збудувати, і як?
Насамперед – ті, хто між хлібом і свободою обирають свободу. Ті, хто розуміє, що патерналізм повинен отримати свою межу дозволеного. Ті, хто усвідомлює, що країна вільних, освічених, заможних громадян – наш спільний інтерес. Ті, хто в образі "скакуна" з індіанської мудрості "Якщо ти помітив, що скачеш на дохлому коні, – злізь із нього" впізнає правлячий клас України. І, власне, ті, хто готовий робити свій внесок.
Такі є скрізь. І серед духовенства, і серед інтелігенції, серед молоді й старших, серед підприємців і тих, хто працює в їхніх командах, у середовищі громадських діячів і навіть серед політиків.
Домовитися про країну – це перший важливий крок. А другий – перейти до реалізації домовленості. 2019-й рік – нам у поміч. Президентські та парламентські вибори теж згодяться для її покрокового втілення.
Давайте домовлятися!
==
Матеріал опублікований в газеті "Дзеркало тижня" у випуску 49-50 (28 грудня – 13 січня) та на сайті видання.
