Таксейшен консалтингу...
Маємо чим зайняти довгі зимові вечори. Читаємо Податковий кодекс (парламентарі його не читали, то хтось же має прочитати). Адже до Нового року лишилися лічені дні, а кодекс візьме нас за горло одразу за дванадцятим ударом годинника.
Тим більше, що прочитати Кодекс недостатньо. Його ще розшифрувати треба.
Наприклад, у підпунктах 139.1.13-14 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України містяться суттєві обмеження стосовно включення до складу витрат платежів нерезидентам за послуги з консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу.
Але якщо визначення маркетингу та інжинірингу наведено у спеціальній статті 14 Кодексу (Визначення понять), а стосовно реклами в Україні діє цілий закон, то що таке консалтинг на думку розробників Податкового кодексу знають усі.
Питаннячко не просте, адже відповідно підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України якраз включаються до витрат винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.
Консультаційні послуги і консалтинг – це одне і те саме чи дві великі різниці?
Про інші досягнення податкових садистів у наступних текстах.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
