Мова – цивілізаційний код нації
Розмірковувати над пропозиціями авторів "мовного" закону можуть лише невігласи, або диверсанти.
Можна уявити Англію без Біг-Бена, але не можна уявити її без Шекспіра. Можна уявити Польщу без Полонезу, Угорщину – гуляшу, але вони – ніщо без Міцкевича і Петефі. Мова є цивілізаційним кодом нації – як ДНК є кодом окремого хомосапієнс. Вона є гравітацією, яка забезпечує певну державотворчу спільноту, навіть якщо окремі її групи мають іншу материнську мову. Саме тому, головний удар антиукраїнських сил раз у раз направляється на цей стрижень.
З українською державною мовою Україна – це держава. А при багатомовності – провінція сусідньої імперії.
Показовий приклад – Чехія, населення якої в силу вічних обставин в кінці 19 століття масово розмовляло німецькою. Але батьки-будителі нації розуміли: щоб збудувати чеський світ, треба спиратися на чеську мову. Це важче, ніж долучитися до блискучої німецької цивілізації. Але це самостійна доля, де плюси і мінуси залежать від власних рішень нації.
"Мовний" закон Партії регіонів – бажання відтягнути цей неминучий історичний програш, намагання продовжити панування, засноване на протистоянні громад.
Але я впевнений, що через 5-7 років в Україні виросте покоління українців, які не уявляють себе "поза держави і поза усього українського".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
