Лист до учасників львівського Форуму книговидавців
У нинішньому світі так багато говориться про фінанси, що з ідеології часто випадає право кожної нації. Сила держави залежить, в першу чергу, від міцності історичних коренів та сили національно-культурного життя.
Непроста історія України вчить, що саме культурне відродження давало імпульс до державницьких успіхів, а імперська політика ампутації культури вела до загнивання та знищення нації.
Я завжди цінував Львівський форум книговидавців як демонстрацію інтелектуального потенціалу України, як місце зустрічі вільних духом свободи та гідності людей.
Шкодую, що не можу особисто подякувати Юрію Андруховичу, Ліні Костенко, Оксані Забужко, Володимиру Лису, Тарасу Прохаську, Марії Матіос за книжки, які вчили, лікували і надихали мене останні два тюремні роки.
Думаю, що те саме хотіли б зробити мільйони українців, для яких книжки є магнітом, що здатен відрегулювати зіпсований механізм українського компасу, стрілка якого знову заблукала між Європою і Азією.
У міжчассі нових випробувань українства на міцність Львівський форум робить неймовірну річ – додає впевненості у своїх силах та об'єднує тих, хто сповідує твердження Альбера Камю: "Самої боротьби за вершину досить, щоб заповнити людське серце. Сізіфа слід уявляти собі щасливим".
На цьому й стіймо!
Щиро з вами,
Юрій Луценко.
Менська виправна колонія N91,
11 вересня 2012 року
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
