20 травня 2013, 16:23

Насильство – неодмінна умова роммівського "обыкновенного (анти) фашизма"

18-го написав Олі Сніцарчук слова підтримки і вибачення за те, що вона живе у такій країні. Сьогодні отримав її відповідь. Вона молодець і лишається такою ж, як ми її знаємо та цінуємо.

Щодо питання про відповідальність за побиття журналіста і жінки – все значно складніше. Фейсбук уже оперативно виявив безпосередніх орків. Як і слід було очікувати, всі їх зв'язки ведуть до ПР. Але навіть якби колега нападника не мав бейджа організатора антифашистського сходняка, а клуб "Румина" не знаходився в приміщенні міліції, а його посилання не вели до регіонала Коржа, а БТР не супроводжувала ДАІ, все одно привселюдне побиття простих беззахисних людей зграєю орків – результат розгорнутої кампанії ПР по черговому агресивному поділу країни на своїх та чужих. І те, що сталося у суботу з Олею Снісарчук, все рівно рано чи пізно сталося б. Бо насильство – неодмінна умова того роммівського "обыкновенного (анти) фашизма", який ПР робить складовою державної політики.

В їхньому штабі прекрасно розуміють, що лабуда про покращення апріорі не пройде в 2015 році. Тому там звично запустили черговий серіал поділу країни. Цього разу за принцип обрана тема Перемоги 1945 року. Нічого дивного – тоталітаристи ПР були, є і лишаються вірними нащадками вусатого людожера Сталіна, який заради свого панування гнав на забій сотні тисяч. Цю ж схему організації внутріукраїнського протистояння заради продовження грабунку країни Міжгірською Сім'єю використовує і ПР.

Шкода, що опозиція не хоче усвідомити, що єдиним способом зупинити це безумство можна тільки висуненням єдиного кандидата від опозиції вже сьогодні, поки схема ПР не зайшла надто далеко.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова

Якщо Портнов все життя ненавидів Україну, то не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова. Я – не радію. Хоча й маю підстави. Бо і мої роки в тюрмі в 2010-13, і цинічне кривосуддя, яке зупиняло найпринциповіші справи ГПУ в 2016-18, і виведення мільярдних ригівських бізнесів з-під арешту після 2019, і погрози знищення порохоботів після інаугурації Зеленського, і брудний вал фейкового компромату в 2021, і навіть війна в 2022 – це все про нього...

Московитами варто нагадувати реальну історію

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще – з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю...

З рук путіна треба вибити козир Стамбулу-2022

Я вважаю помилковою ідею персональної зустрічі Зеленського і путіна. Без участі делегацій США та ЄС це – гарантоване шоу квн проти кдб. Але маємо те, що маємо...

Щодо Угоди про ресурси-2

Сама ідея створення Фонду залучення американських інвестицій для розробки українських надр – добра. Власних державних чи приватних коштів у нас на це явно немає...

Щодо Угоди про ресурси

Президент Зеленський пояснював лютневий скандал у Білому домі необхідністю добитися безпекових гарантій у тексті Угоди про ресурси. Через місяць Угода підписана і внесена на розгляд Верховної Ради...

Чи реальне припинення вогню?

Вся країна обговорює можливість припинення війни. Тож декілька моїх думок з цього приводу. 1. Важливо зрозуміти, що у цьому процесі є 2 акти: припинення вогню і обговорення та підписання мирної угоди...