Я піду на марш Гідності з п'яти причин
1. Оцінка минулого. Рік тому ми діяли правильно. Революція була єдиноможливим способом вирвати Україну з відновлення Путінської імперії. Революційне усунення Януковича зірвало підготований Кремлем план А – аншлюс України через поєднання президентських виборів 2015 року з референдумом про приєднання до Митного Союзу.
Побиття студентів і подальші криваві події показали нам ще не вповні складений механізм забезпечення цього плану. Як у фантастичному фільмі ми побачили яйця монстра, з яких вже от-от мали вилупитися створіння, котрі мали зжерти нас усіх.
Страшною ціною ми зламали той план. Україна стала на шлях боротьби за незалежність від Москви і незалежність для єврореформ.
2. Оцінка теперішнього. Ясно, що війна на Донбасі – план Б Путіна зупинити цю нашу самостійність і європейський вибір. Російські спецслужби давно і результативно знищували українську воєнну організацію. Тільки героїзм добровольчих загонів, а пізніше – патріотизм війська і волонтерів зміг зламати і цей план Кремля. Словами не описати гіркоту щоденних втрат. Але досить глянути на карту, щоб побачити масштаб ворога. Те, що народ не тільки віддав синів, але й одягнув своє Військо, а держава таки озброїла його зброєю і технікою, запустила давно проржавілий ВПК – очевидний факт для гордості. Підпис Путіна під Мінським планом є свідченням того, що військового шляху захопити Україну в нього зараз нема.
3. Оцінка майбутнього. Ми вже бачимо сигнали ворожого плану В, який передбачає дискредитацію Майдану, а в березні – квітні організацію потрясінь в столиці і бунти в ключових містах України. Нема де правди діти – підстав для невдоволення ситуацією у людей більше, ніж результатів у нової влади. Саме тому важливо завтра продемонструвати єдність. Ми можемо як завгодно оцінювати того чи іншого вождя. Але дуже важка єдність Порошенка, Яценюка і Турчинова зараз життєво необхідна для Української Держави.
Ще більш важливою є їхня єдність з українським суспільством, особливо з революційною його частиною, яка і на Майдані і зараз є єдиним двигуном змін. Тут не можна закликати до беззастережної підтримки влади під час війни. Навпаки – саме тут суспільство має штовхати владу на глибокі, часто самогубчі для старих еліт реформи. Зараз головними мають стати не гасла "геть", а вимоги конкретних дій, в разі невиконання яких має оформлятися кадрова заміна.
4. Міжнародний аспект. Ми маємо дати знак усьому світу: на східних рубежах Європи Україна воює за наші спільні ідеали і цінності. Сім років знадобилося світу, щоб зрозуміти, що войовнича риторика Путіна на Мюнхенській конференції була не просто словами. Тепер світ ділиться не на тих, хто вірить Путіну і хто йому не вірить. Світ ділиться на тих, хто вірить в Україну і хто не вірить в її здатність перемогти Кремль і п'яту колону. Наша єдність має стати аргументом для припинення гнітючого для нас і ганебного для них затягування з військовою допомогою Українському війську. Часу для модернізації Української Армії, що захищає себе, Європу і світ – до травневого тепла.
5. Особисте. Завтрашня демонстрація – це ще й звіт. Я особисто за рік зробив усе, що міг для перезавантаження влади. Працюю в парламенті тільки для того, щоб за рік провести реформу правоохоронної та судової системи,системи держзакупівель і податків. Дещо вдалося вже за перші 2,5 місяців.
Майдан – це не те, що ви отримуєте. Це те, що ви можете досягти з отриманим. Для себе і для своєї країни.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
