Єдиний спосіб не допустити черговий геноцид – ЗСУ
У часи керівництва МВС я читав по вихідним архівні матеріали. Найстрашніші були папки з надписом "Голод".
Найбільше запам'яталася одна, де на зворотній стороні шпалер голова сільради описав випадок людоїдства.
У колгоспника в 1932-му вмерли двоє доньок, потім і дружина. Залишилася нерідна старша дівчинка, яку він убив і з'їв. Теща знайшла рештки дитини на глиновищі...
Якось у мене по робочим питанням був керівник митниці, комуніст Калетник.
- Невже це правда? – якось перелякано спитав, він побачивши надпис на папці.
- Так, візьми, почитай, це ж про твою Вінничину, – відповів я.
- Та ні, не хочу цього й чути, – він різко підвівся і ледь не бігом пішов із кабінету.
Ще багато років суспільство опиралося правді. Але політика Ющенка діяла знизу, правда пробивалася з безіменних колективних могил.
І все ж багато хто чіплявся за формулу "ну не могли ж вони в Москві це зробити спеціально!".
Тепер ми всі знаємо: могли, хотіли і зробили.
І єдиний спосіб не допустити черговий геноцид – ЗСУ.
