10 лютого 2023, 18:22

Ми маємо свій план: вритися в землю, тримати удар і знищувати ворога

1. Що відбувається під Бахмутом?

Восени минулого року ворожа арта втратила 10-20 кратну перевагу.

Для атаки на Бахмут вони змушені були перейти до тактики малих штурмових груп терористів Вагнер. 10-20 штурмовиків з числа ветеранів російської армії просуваються посадками, потім розбиваються на 2-3-5 чол. Спереду пускають 5 зеків, яких використовують наживкою, щоб виявити українські позиції. Далі в хід ідуть гранатомети і спроба віджати окопи.

Така тактика принесла росіянам пару тисяч вбитих вагнерівців і захоплений Соледар та пару сіл.

2. Що відбувається на інших ділянках Донецького фронту?

За рахунок мобілізації росіяни зосередили величезні угрупування на півночі і на півдні лінії фронту. 120 тис орків, 2100 бронетехніки, 700 гармат рвуться через Лиман, Кремінну вздовж адмінкордонів Донецької та Харківської областей.

Аналогічна орда пробує пробити наші укріплення в районі Вугледару, щоб рухатися вздовж меж Донецької та Дніпропетровської областей.

Усі ці дні росіяни несуть рекордні втрати від українських захисників саме на цих напрямках. На полях – тисячі їхніх трупів, десятки спалених танків.

3. Що буде далі?

Лютий буде дуже лютим. І березень, мабуть, також.

Так, бронетехніки і арти у росіян вдвічі менше, ніж рік тому.

Але живого, тупого м'яса – безліміт.

Щоб їх перемолоти, нас чекають дуже важкі бої.

Варто пам'ятати, що війна складається не тільки з перемог і визволених міст.

Все це буде, очевидно, вже весною, коли орки захлинуться власною кров'ю і видихнуться. А ми, посилені танками, літаками і ракетами західних союзників, підемо вперед.

4. Чи довго чекати Перемоги?

Якщо чекати – то довго. Краще і на фронті, і в тилу перейти на особисту максимальну мобілізацію. Або хоч не вбивати бійців морально отими фото з Таїланду та краденими мільйонами з диванів.

Фото з полів додаю







Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Незабаром люди почнуть піднімати голову вгору

У 1980-х мій студентський друг Юзек не дуже любив ходити на пари у Львівському політеху. Ну як "не дуже"? Взагалі не любив. Але настали темні часи генсека Андропова, горілку почали робити з нафти, а прогульникам усіх мастей почали закручувати гайки...

Нам потрібне перезавантаження відносин з США

Війна Америки з Іраном вдовгу нам не вигідна. По-перше, тому, що всі "зайві" озброєння США вже кидають і будуть кидати туди. По-друге, тому, що інформаційно іранський режим виграв у путіна конкурс головної загрози Заходу...

Нам прийдеться самотужки вирішувати: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Різке посилення ворожих атак фактично на всіх напрямках фронту означає початок літнє-осіннього наступу Кремля. Він використовує значну перевагу в живій силі і намагається захопити перевагу в дроновій війні...

Спитай у свого президента, чи він зробив усе

Сьогодні всі українські ЗМІ обговорюють, чи наважиться Трамп після триденних жорстких ракетно-дронових атак таки ввести нові санкції проти рф...

Не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова

Якщо Портнов все життя ненавидів Україну, то не дивно, що Україна радіє кінцю Портнова. Я – не радію. Хоча й маю підстави. Бо і мої роки в тюрмі в 2010-13, і цинічне кривосуддя, яке зупиняло найпринциповіші справи ГПУ в 2016-18, і виведення мільярдних ригівських бізнесів з-під арешту після 2019, і погрози знищення порохоботів після інаугурації Зеленського, і брудний вал фейкового компромату в 2021, і навіть війна в 2022 – це все про нього...

Московитами варто нагадувати реальну історію

Було б добре, щоб у складі нашої переговорної групи були грамотні історики. Найкраще – з числа тих, які воюють в ЗСУ. Вони б мали відбивати брехню та маніпуляцію московитів, котрі давно зробили псевдоісторію своєю зброєю...