Неприховані знаки істерії зелених

Стаття в іспанській газеті про ніби то "золотий парашут", який пропонують у Лондоні для Зеленського – явна інформаційна кампанія.

Можна, звичайно, посміятися.

Якщо Залужний прийме рішення йти в Президенти, то він виграє, а відтак у Лондоні справді створиться вакансія посла для Зеленського.

Якщо генерал не буде балотуватися, то президентом стане Порошенко, який добре памʼятає, що є вакансія посла в Омані.

Але це – жарти.

Президенту Зеленському на мою думку не загрожує нічого, крім помсти Кремля.

Проте цього не можна сказати про його оточення, корупція і непрофесіоналізм якого перевершила усі межі закону і справедливості.

Візити Єрмака у Вашингтон і Лондон – неприховані знаки істерії зелених (чи то пак смарагдових) пройдисвітів.

Вибори в США змінили світ.

Війна в Україні буде припинена.

План такого припинення, на жаль, не враховує наших інтересів.

Та замість консолідації зусиль для корекції планів Трампа наша влада зайнята тільки власним порятунком.

У Вашингтоні Єрмаку зрештою вдалося зустрітися із майбутнім секретарем нацбезпеки. На хвилинку до зустрічі приєднався обраний віце-Президент.

Месидж українського тіньового кардинала "зі мною можна мати справу, я все зроблю за недоторканність в майбутньому" почули.

І по-американськи холодно посміхнулися.

З Вашингтону наш РішАльє рвонув у Лондон на зустріч із послом Залужним.

Месидж "стань нашим Премʼєр міністром і першим номером виборчого списку, але порятуй" теж почули. І по-генеральськи недобре посміхнулись.

****************

Може б Президенту України краще згадати свої обіцянки не балотуватися вдруге на посаду? Це було б краще і йому, і країні.

Може б всі зусилля команди налаштувати на забезпечення потреб ЗСУ? Це єдине, що справді важливе.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.