З'ясовано, хто є святим заступником політологів
Свого небесного патрона мають чимало професій. У лікарів це св. Пантиліімон, у моряків – св. Миколай, у військових – св. Георгій, у гендлярів з крамарями – бізнесменів, "по модньому", – св. Параскева П'ятниця, а у митарів-податківців св. Апостол Павло. У тих, хто заробляє на хліб найстародавнішим фахом – св'ята і рівноапостольна Марія Магдалина, але заступається вона лише розкаяних блудниць. Є святий "відповідальний" за інтернет. Це Ісідор Севільський, засновник середньовічного енциклопедизму. Йому мають підносити молитви віруючі програмісти. Мабуть, що і хакери також. Проте, подейкують, що від середньовічних піратів їм у спадок залишився інший святий, чиє ім'я не розголошується. Захисники і любителі тварин, ветеринари, зокрема, моляться святому Франциску Асізькому.
А от у політологів досі немає свого небесного адвоката. Комусь, може видатися доцільним покласти цей обов'язок на ту ж таки св. Марію Магдалину, за сумісництвом, але, що спільного у політологів і, тим паче – у політтехнологів, з підопічними грішницями рівноапостольної жони-мироносиці? Правильно – усі знають, що геть нічого. І чи бачив хтось розкаяного політолога?
Політологам та політтехнологам потрібний свій, ексклюзивний небесний заступник. Тим паче, що політологія цілком серйозно визнана за науковий фах! В Україні є цілий академік Національної Академії Наук за спеціалізацією "політичні науки", незабаром оберуть і другого, купа докторів та кандидатів політичних наук, безліч кафедр політології, які цілком серйозно видають дипломи політологів – від Могилянки до Кулька. А небесного заступника у цієї спеціальності немає.
Точніше, не було, бо днями у Манявському скиті я його... зустрів. Звісно, що не самого святого, бо куди ж мені грішному сподобитися такого дива, а меморіальну дошку на його честь. Він бо є засновником монастиря. На рожевому камені вибито напис: "Йов Княгинецький...1520 – 1621. Філософ, політолог, педагог..."
Політолог з сімнадцятого сторіччя, канонізований УПЦ КП, а також УПЦ МП, поза конкурсом посів місце небесного патрона політологів сучасних. Він єдиний "святий політолог" у світі. Пропоную обрати його до усіх політологічних асоціацій почесним членом номер один. Бажаючі політологи-фундаменталісти можуть ставити йому свічки, замовляти молебні, вивішувати його ікону у красних кутках офісів... Можна заснувати фонд його імені, проводити політологічні читання під його святим патронатом. Словом, завдяки креативній меморіальній дошці українські політологи отримали тривкий бренд-інформаційний привід. Такого немає у жодної національної політологічної спільноти у світі.
До речі, сам Йов, що походив з містечка Княгинина, на місці якого Андрій Ревера-Потоцький заснував Станіславів, направду був визначним суспільним мислителем та громадським діячем, а ще він був дуже працьовитим, добре освіченим та шанованим у суспільстві чоловіком. Отож Церква (Промисел Божий), який діяв через скульптора – автора цієї меморіальної дошки не помилилися (зрозуміло, що і не могли помилитися) з "призначенням" св. Йова у "небесні політологи". Така честь виявлена до політологів земних великим авансом.
- Чим на життя заробляєте? – запитав я днями у Станіславові (з 1962-го року – Івано-Франківську) молодого чоловіка, який підсів до мене у кав'ярні "Гармидер", аби розпитати про "політичні перспективи".
- Життя склалося так, що політологую, – відповів він, назвавши місцем роботи одну з іменних партій першої шістки.
- Ви за неї проголосуєте? – здивувався я, бо бачив, що мій співрозмовник добре поінформований та щиро переймається станом країни.
- Ну, звісно ж – ні! – обурився він. – Я проголосую за опозицію, хоча вони й нікчеми (було вжито міцніше слово). У нашому офісі за "роботодавця" ніхто не голосуватиме.
- А диплом у вас за яким фахом? – далі цікавився я.
- Викладач фізкультури та фітнес-тренер. От зароблю грошей на цій виборчій кампанії, позичу ще у родичів та наступного року відкрию тренажерний зал. У Познані. Вже й місце з братом там пригледіли.
Політолог! Він тому знає де вкладати свої гроші і працю, але українським академіком від політології йому не бути. Втім, він цього і не хоче.
Російською цей текст: тут
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
