20 листопада 2012, 16:14

Гламур на Либідській

Місто Київ спіткав черговий інфраструктурно-містобудівний "недоділ" – сьогодні почав працювати новий торгівельно-розважальний центр "Ocean Plaza". Його збудували на вулиці, чи то Горького, а чи то "Антоновича 176. Офіційні міські вказівники називають цю вулицю Горького, а на сайті ТРЦ вона – Антоновича.

Центр являє собою 72,2 тисяч метрів квадратних торгівельних площ. Представлені там звичні вже для українських споживачів торгівельні марки галантереї, одягу, побутової електроніки тощо. Власне подібних закладів у великих містах України безліч, і нехай проблемою маркетологів залишається те, чи не надлишкова вже їхня, (закладів, а не маркетологів), кількість. Якщо такі споруди хтось будує, то мабуть сподівається на їхню окупність. Дай йому Боже!

Питання до тих, хто погоджував цей проект – членів Містобудівної ради Києва.

По-перше, у Центр мав бути інтегрований підземний простір Либідської площі з виходом зі станції метро, як це зроблено на станціях "Олімпійська", "Контрактова площа" та ін. Це збільшило б потік покупців та створило б зручність для них, а також сприяло б більш ефективній і цивілізованій експлуатації цього простору.

По-друге, слід було передбачити можливість паркування автомобілів, які залишаються на площі, у паркінгах Центру. Це питання тарифної лояльності Центру – ціни у його паркінгах не мають перевищувати цін на відкритих муніципальних майданчиках. Наразі, замість розвантаження площі, кількість автомобілів там значно зросла – пропускна спроможність зменшилася.

По-третє, можливо, що головне, – крім банальних бутіків та мережевих ресторанів, кав'ярень і кінозалів слід було б передбачити вільний комунікативний простір – щось подібне до пішохідних зон, можливо, що і з "вуличними" художниками, музикантами та аніматорами.

Слід віддати належне авторам проекту, певний елемент вуличної комунікації там наявні. Панорамний морський акваріум Центру є справді визначним місцем – на його тлі навіть фотографуються.

Організація сучасного комунікативного простору неможлива без залучення засобів інтерактивного спілкування – центру потрібне власне інтернет-мовлення. Слід залишити у ньому і місце для художніх виставок, книжкових крамниць, а також нового типу комунікативного простору за типом закладу "Циферблат".

У такому разі Ценнтр з глянцево-гламурної, банальної низки крамниць та ресторацій перетвориться на живий організм. Це буде лише на користь його рентабельності.

На сам кінець: недоречною виглядає "штепсельсько-тарапунькіна" мовна політика Центру. Українська мова цілком консенсусна для організації всіх рівнів спілкування у подібних Центрах.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...