5 грудня 2012, 11:53

''Перед нами завжди початок''

Так сказав Євген Сверстюк, відкриваючи сьогодні збори руху "Чесно". Про них я дізнався випадково, зайшовши на сайт руху та маючи на меті дослідити причини зменшення його інформаційної активності, коли здавалося б нині є безліч обставин, які потребують рефлексії руху.

Виявилося, що цей рух геть не занепав – живий та активний, незважаючи на те, що не досяг жодної з декларованих цілей. Головна ознака поразки руху у складі новообраних народних депутатів. Жодна з політичних сил, з тих, що потрапили до парламенту не уклала з "чесними" угоди щодо врахування його критеріїв при висуненні кандидатів у депутати. Партія "Громадянська позиція", яка таку угоду попервах підписала, згодом "чесно" злилася з ОО "Батьківщина" за одненьке прохідне місце у списку.

З 445-ти народних депутатів, які пройшли до парламенту, 331 є порушниками критеріїв руху. Ті, які таким порушниками не є, переважно просто раніше не мали стосунку до державної служби та політики, або стосовно них неможливо отримати юридично коректну інформацію.

Створивши таку собі "пробірну палату", яка привласнила собі право видавати "сертифікати доброчесності" кандидатам у депутати, рух "Чесно" заявляв про намір "створити суспільний попит на чесних політиків". Результати виборів продемонстрували прямо зворотній результат. Попит був лише на партійні бренди. Партії завдяки діяльності руху збагнули, що спокійно і надалі можуть ігнорувати такого штибу активістів, і це являє собою пряму суспільну шкоду. Рух констатує дефіцит інтелекту в українській політиці, водночас не висуваючи жодних вимог та критеріїв до формування такої політики. Втім, таких критеріїв не висувають і більш "інтелектуальні" установи, з Академії наук починаючи.

Є таки від діяльності руху користь. Перш за все у тому, що всіляка активність сприяє гуртуванню суспільного середовища, тренуванню навичок громадянської активності та підвищенню громадянської кваліфікації, зокрема молоді.

Також рух "нафаудрейзив" на свою діяльність протягом року вісімсот шістдесят тисяч доларів від іноземних грантодавців та чотирнадцять тисяч – від приватних пожертв. Це прямо сприяє підвищенню монетизації економіки, створенню робочих місць, зрештою це прямі іноземні інвестиції.

Надалі "пробірна палата" планує тестувати на доброчесність чинний парламент, різні рівні влади, майбутні вибори до місцевих рад та вибори президента. Донори, тим часом, закликають та мотивують рух також промоніторити статки членів уряду та інших високих посадовців – ще та робота. Але ж: "завжди початок".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...