25 лютого 2013, 16:31

Недивне Євродиво або покращене покращення

Україна посідає провідне місце серед країн, де зневажають авторське право. Піратська, подейкують, ми країна. Ну то й що?...

В Україні, страшно сказати, має місце вибіркове і політично мотивоване правосуддя. Не лише політично, але і фінансово мотивоване. Та біс із ним!

Ми, у прямому розуміння цього слова, скажена країна. Сказ – хвороба така інфекційна – в нас трапляється – у собак з лисицями, і у людей з депутатами. З ким не буває?

На парламентських виборах ми встановили рекорд зневаги до виборчих прав громадян – у п'яти округах, це тисяч сімсот із гаком виборців, не встановили результатів волевиявлення, позбавивши їх представництва у парламенті. Кнопкодавство, знову таки, мало місце у недавньому минулому, і матиме ще. Дикунство це з погляду "цивілізованого світу"? Та ні – дрібниці! Перемелеться!

Корупція, тортури у правоохоронних органах, недолуге самоврядування, некомпетентність влади і громадян... Минеться воно!

Усе це, як той казав, – "фігня, лише бджоли вещь, утім, як подумати, то і бджоли – фігня", – бо ми Європі ТРЕБА. Нехай отакими. Треба не з доброго дива, а з прагматичного розрахунку, попри наші власні бажання-небажання.

У Європі, бачте, криза закінчується. Стареньку добряче трусонуло, але вона оговтується. Себе переосмислює. Міркує як їй облаштуватися. Стверджує, що настає новий Євроатлантичний світ.

І наше місце у тому світі. До нього нас у чотири лапи штовхає Росія, а ми не дуже й опираємося. Дарма хіба з поміж країн, які не є членами "агресивного імперіалістичного блоку" НАТО, найуспішніше із ним співпрацюємо? Воно, звісно, не по-кайфу демократію розводити і з чесною конкуренцією разом, та на те немає ради (Ради теж немає, бо хіба ж це Рада?).

Європейці регочуть із наших наївних спроб театральними постановками підмінювати політичну роботу – як не діалог з країною у п'ятницю, то платний мітинг опозиції у понеділок і камерний пікетик "Ураінскава вибара" прямо у Брюсселі – і все одно абсорбують Україну.

Європейській цивілізації потрібні ресурси – земельні, людські, сировинні... Тому вона і піднімає нарешті залізу завісу, аби пересунути її на східний кордон України.

А нам потрібна європейська цивілізація. Не уся гамузом. Доведеться перебирати, як ту торішню картоплю з льоху на провесні. Це робота. Важка. Це вам не "пакращання" покращувати. Без цієї роботи врожаю не буде. Ні для бабуленції Європи, ні для молодиці, тимчасово непутящої, України.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...