Як баран на нові ворота
Оприлюднені проекти коаліційних угод від Блоку Петра Порошенка та Народного Фронту, який очолює Арсеній Яценюк, свідчать про відсутність у партіях – лідерах списку переможців гонитви за депутатськими мандатами, розуміння стратегічних цілей української політики сьогодні.
Перед усім, фундаментом коаліційних домовленостей не став проект нової Конституції України. Попри те, що в остання 12 років країна пережила кілька конституційних криз, які призводили до масових заворушень та, зрештою, до двох революцій, конституційна основа держави залишається тією, що була закладена у 1996 році.
Те, що ми зберігаємо адміністративно- територіальний поділ радянського зразка, призвело до окупації Криму та війни на Сході. Обласний (регіональний) рівень "місцевого самоврядування" є цілковито зайвим у інформаційному суспільстві. Перехід до дворівневої системи влади – державної (центральної) та самоврядування територіальних громад – міста, села, селища та об'єднаних громад, базою для чого може стати нинішній район в області, є нагальною суспільною потребою. Ліквідація обласного владного прошарку завдання, створення прямого каналу зв'язку: громада – центр є одним із завдань нової Конституції.
Натомість уся довкола конституційна риторика у БПП зводиться до "децентралізації" – надання більшої самостійності регіонам, читай: до федералізації країни. Інші забаганки змін до Конституції мають на меті перерозподілити владні повноваження між окремими суб'єктами, не міняючи системи державно-суспільних взаємин.
Мов "баран на нові ворота", дивляться у більшості партій, які сформують майбутній парламент на поняття "цифрового права". Ну, невтямки їм, що в інформаційному суспільстві право на доступ до інформації та на доступ до пристроїв комунікації набуває ознак природного людського права, яке така само є предметом конституційного регулювання.
Територіальна організація влади та цифрове право це лише два з десятків напрямків конституційної творчості, що їх має реалізувати парламент. Нові парламентарі про це не знають. Можливо, що не дізнаються до моменту розгону парламенту восьмого скликання.
Напередодні виборів БПП вдавав, що страшенно переймається зміною закону про вибори з мажоритарно-пропорційного на пропорційний за відкритими партійними списками. Так, сердешні, переймалися, що за підсумками волевиявлення сформували найчисельнішу фракцію саме завдяки успадкованому від Януковича старому виборчому закону. Завдяки йому у Раду пролізли депутати за якими люстрація плаче.
Тепер БПП спробує протягнути парламентську постанову про дочасні вибори до місцевих рад – у березні. Вчасні вибори мали б відбутися у жовтні. У проектах коаліційних угод нічого не сказано про систему місцевих виборів. Їх протягнуть за старим – мажоритарно-пропорційним законом, отже матимемо таку саму якість місцевих рад, як щойно обраний парламент.
Немає у проектах угод кроків щодо відновлення територіальної цілісності. Про Крим взагалі – мовчанка. Крім згадки необхідності скорочення об'єктів права державної власності до 500 шт, зокрема на території АРК.
Нічого не сказано про вжиття законодавчих кроків щодо стягнення з Росії збитків, завданих її агресією та окупацією Криму. Загалом відсутні пропозиції щодо законодавчої кваліфікації злочинів Росії в Україні з апеляцією до світової спільноти, а це слід зробити за прецедентом Голодомору.
З тексту проектів угод незрозуміло, чи можуть бути прийнятими до коаліції особи, які підпали б під критерії люстрації, якби не стали народними депутатами, а також – ті, які отримали мандат внаслідок кримінальних злочинів – підкуп виборців, тиск на членів виборчих комісій, бандитизм щодо інших кандидатів, журналістів, спостерігачів. Те ж стосується і явних сепаратистів – осіб, які ставили під сумнів територіальну цілісність України, брали участь у фінансуванні та забезпеченні сепаратистських рухів. Їхні прізвища відомі. Вони підлягають позбавленню мандату судом, або... це зробить народна люстрація.
Парламент ще не починав роботи, а вже в усій "красі" явив свою недолугу недієздатність. В ідеалі – він мав би зосередитися на ухваленні нової Конституції, Виборчого кодексу і само розпуститися, призначивши році у 16 нові вибори – Верховної Ради і Президента.
Вони не будуть дочасними – вони стануть першими вчасними за новою Конституцією.
