11 травня 2022, 13:44

Щодо перейменувань станцій метрополітену

Розгортається дискусія довкола топонімічної та монументальної дерусифікації міського простору Києва. Риторичним є питання чи саме зараз це на часі, однак активісти заходилися змінювати назви. Почали чомусь з назв станцій столичного метрополітену. Подейкують, що дійшло вже офіційного проекту Рішення Київської міської ради.

Отже!

Станцію "Берестейську" пропонують назвати "Бучанською". Чому не "Бородянською", "Гостомельською" чи "Ірпінською"? Можна "Волоновахською". За СРСР вона називалася "Жовтнева". Щоб нагадати про українське Бересття, нині – місто Брест у Білорусі, їй і дали назву "Берестейська". Зрозумілим є емоційне прагнення увічнити пам'ять жертв російської агресії, але ж чому за рахунок інших шарів історичної пам'яті?! Слід повернути проспекту Перемоги, де розташовано цю станцію, історичну назву "Брест-Литовський". Власне найменування "Берестейської" було першим кроком до цього. А "Бучанською" слід буде назвати станцію біля самої Бучі. Рано чи пізно туди ж прийде столичний метрополітен!

Станцію "Площа Льва Толстого" на "Василя Стуса". Краще було б назвати цим іменем станцію максимально близьку до вулиці його імені. Не видається такою аж надто цінною назва "Академмістечко".

Щодо станції " Площа Льва Толстого", то її перейменування має бути здійснено у комплексі з перейменнуванням одноіменних вулиці та власне площі.

"Героїв Дніпра" на "Героїв України". Як на мене надто загально і обтічно. Якщо вже прагнемо увічнити героїв саме цієї війни, то – "Героїв Маріуполя". Утім слід дочекатися переможного завершення війни.

"Мінську" на "Варшавську"? Загалом Польща цілком заслуговує на те, щоб бути краще представленою у нашій топоніміці. І не обов'язково назвами міст. Наприклад, час віддати шану, вбитому росіянами президенту Леху Качинському. Зрозуміло, що у назві вулиці чи площі, можна – новому парку. Щодо станції метрополітену, я б лишив би "Мінська", бо рано чи пізно ми таки збудуємо Балто-Чорномоську дугу з поляками, литовцями, білорусами, естонцями і латвійцями. Та й Мінський масив ніхто перейменовувати наразі не пропонує. Ще й плутанини додамо, бо житловий комплекс "Варшавський" і Варшавське шосе знаходяться геть в інших місцях столиці

"Дружби народів" на "Ботанічну". Оце вже агресивна банальність! Знов таки: може спершу бульвар Дружби народів перейменувати? Станція знаходиться в історичній місцині "Звіринець". Це назва часів Руси, їй більше 1000 років! "Звіринецькою" слід назвати цю станцію. За аналогією з "Видубичами", "Деміївською", "Голосіївською" та ін.

Словом, не слід "парка парити", встигнемо, ґрунтовно все обмізкувавши з києвознацями-істориками, комплексно підійти до цього складного, направду питання.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...