29 жовтня 2012, 12:02

Яка ж партія перемогла насправді?

Остаточні підсумки виборів, звичайно, ще попереду, але вже зараз можна зробити бодай перші проміжні висновки. Вони не менш важливі, ніж ті, які отримаємо у підсумку підрахунку голосів.

Найголовніший із них є доволі сумним: перемогла партія зневірених і байдужих. Вона взяла більше голосів, ніж будь-яка інша. Ці 40 відсотків українців, які проігнорували вибори, чітко сказали усім: ми хочемо ІНШОЇ України. Нас не влаштовують ні теперішні владні, ні теперішні опозиційні політики. Ми вам усім просто не віримо.

Інший висновок є не менш сумним. Більше 10 відсотків українців проголосували за вічно вчорашніх – комуністів. Це сором для усіх україноцентричних сил. Значить, за роки незалежності не вдалося донести до свідомості людей жахливу правду про цих україножерів – п´ятої колони російського імперіалізму в Україні. Не меншим соромом є тридцять відсотків тих, хто голосує "за шмат гнилої ковбаси", якими б обставинами це не виправдовувалося.

Хоча є й певні позитиви. До них я відніс би, насамперед, проходження до парламенту "Свободи", яка фактично стане тепер єдиною політичною силою, що опікуватиметься українською справою. Переконаний, що її перебування у парламенті залишить позаду деякі особливості поведінки та заяв цієї партії, які викликали занепокоєння і тривогу.

До позитивів слід також віднести й те, що теперішні адепти "стабільності і добробуту" не матимуть конституційної більшості. Це означатиме, що плани конституційного "бліцкригу" будуть надовго поховані. Але матимемо продовження, як каже один з їхніх очільників, "української політичної традиції", тобто, голосування "за того парня", мордобоїв, цинічного нехтування законів і моралі тощо.

А закінчити хотілося б все ж таки на позитивній ноті. Причин щонайменше дві.

Перша: запит на нову україноцентричну політичну силу, яка принципово відрізняється від теперішніх, нікуди не зник. Потрібно починати важку, довготривалу, копітку роботу з об´єднання навколо української ідеї всіх тих, хто не хоче перетворення України на асимільовану та безбарвну, а, отже, і безперспективну територію. Громадські діячі, які об´єдналися на ці вибори в списку Української платформи Собор, готові до неї.

Друга: Ризикну зробити припущення про те, що попри численні зловживання і порушення з боку влади, попри те, що лідери об´єднаної опозиції продовжують перебувати за гратами, ОБСЄ, вказавши на ці недоліки у своєму звіті, визнає між тим вибори такими, що в цілому відповідають міжнародним стандартам. Це відкриє шлях до підписання Угоди про асоціацію.

Що у свою чергу означатиме: все позитивне у нас ще попереду.

powered by lun.ua

Гарантії так гарантії!

Москва хоче для себе безпекових гарантій. Путін про них публічно заявляє, а Лавров обіцяє покласти його вимоги на папір. Розумію, як воно складно...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (3)

6. Чи може Росія стати демократією? "...Российской власти, на мой взгляд, достался просто-таки идеальный народ, которым она еще долго будет успешно пользоваться...

Розпад Росії: загроза чи шанс? (2)

4. Економічна безвихідь "Это не цены высокие, это мы нищие, г-н Президент" https://echo.msk.ru/blog/amountain/2756042-echo/ Політичні перспективи Росії безпосередньо залежать від її економічного здоров'я...

Розпад Росії: загроза чи шанс?

Росія – це "нечто страшное, смешное и стыдное" Д.Биков, російський письменник https://echo.msk.ru/blog/bykov_d/2761932-echo/ Розвиток Росії впродовж останніх двох десятиліть мав своїм наслідком появу низки явищ, що призвели до масштабних змін як у внутрішньополітичній ситуації країни, так і її становища на міжнародній арені...

Правда і відповідальність

Друга світова залишила глибокі шрами в історії багатьох народів світу. Особливо тих, хто зазнав безпосередньої агресії з боку нацистської Німеччини...

Чому Росія ніколи не відбудеться?

Відразу чую голоси опонентів: " Як це не відбудеться?! Вже відбулася! Могутня і велика держава...". Причому говорять не тільки у них, але, на жаль, і у нас...