Я сало на золото не міняю
Спершу відкоригую сам себе у попередньому блозі. Не лише за землю й жінок проливалися ріки крові. Метал жовтого кольору завжди зачаровував своєю магією, змушував не спати ночами, берегти накопичене, думати над шляхами його примноження, штовхав на авантюри та війни, зради та вбивства. А мрія й віра в можливість створення "філософського каменя", що перетворюватиме всі предмети навколо на золото, вартували життя багатьом фанатичним алхімікам, які, бідолахи, сотнями закінчували своє життя на вогнищах Святої Інквізиції.
Отже, говоримо про золото та інші коштовні речі, що за фетишистською людською натурою перетягнули на себе еквівалент матеріальних цінностей, якими володіє людство. Вони також були та є об'єктом для інвестицій.
Діаманти – кращі друзі дівчат.
Основною ознакою вишуканих коштовностей є те, що попри вартість самого металу, який використано для створення виробу, до ціни додається вартість роботи майстра – шедевральної або ж просто якісної. Якщо ж коштовна прикраса зберігається у вашій родині давно та передається з покоління в покоління, то з часом вона набуває ще й антикварної цінності і переходить у розряд коштовного антикваріату.
Заможні родини завжди прагнули мати свій "золотий запас", за рахунок якого будь-які суспільні потрясіння проходили з меншими втратами для здоров'я. Так, розлючений натовп бунтівників міг спалити садибу, внаслідок чергової зміни влади чи навіть формації земельний ресурс могли відібрати експропріатори експропріаторів, а от коштовності можна було просто покласти до кишень або набити в жінчин корсет та втекти світ за очі.
І ще одна безцінна перевага дорогих прикрас як способу вкладати вільні кошти. Я про війни, що супроводжували людство протягом усієї історії його існування. Під час війни економіка, зазвичай, не розвивається, власне виробництво перебуває в занепаді, імпорт контролюється завойовниками. Наслідок – голод. Але завойовники не так часто бажають винищувати місцеве населення (геноцидом, як не дивно, частіше грішать доморощені правителі). Представники ворожих країн мають далекоглядні наміри з використання аборигенів. Один з багатьох способів – досить тривіальний. Солдати ворожих армій прагнуть отримувати "кохання" від місцевих жінок. Останні, в свою чергу, є патріотками і не розглядають цей акт, як чистої води "кохання", за яке не потрібно платити грошей. Самі ж гроші, як і економіка, перебувають в цей момент у досить невизначеному стані. Погляди практичних куртизанок зупиняються на "твердій" валюті у вигляді коштовностей. Солдатам потрібно десь діставати цю "валюту". Грабіж та мародерство не завжди приносять бажані результати, найчастіше з місцевим населенням намагаються домовлятися. Як? Немилосердно торгуючись на базарах, купуючи в спекулянтів каблучки та сережки з метою подарувати їх жрицям кохання, в обмін на їхні послуги. Так відбувається "кругообіг" золотих та срібних прикрас. Не обходиться і без курйозів: продана чоловіком прикраса може повернутися в родину протягом доби, після чергової ночі...
Отже, під час суспільних потрясінь паперові гроші, як засіб для розрахунків, втрачають свою універсальність. В економіці "смутних" часів їх суттєво витісняють ювелірні вироби. Звісно, революції, громадянські війни та загарбання супроводжували життя наших родичів, від яких нас відокремлює лише покоління або два. Але сьогодні багато хто з нас вважає, що ми увійшли до ери побудови цивілізованого суспільства. Війну зараз начебто не так просто розв'язати без втручання в цей процес миротворчо налаштованого світового співтовариства. А тому чи варто включати таку екстремальну мотивацію, скуповуючи вироби з дорогоцінних металів лише на випадок страшних часів?... Таким інвестиціям ще лежати в темряві сейфів і лежати, ще спокушати фактом свого існування різного ґатунку грабіжників. І за першою ж вимогою віддати їх можна хіба що в ломбард – за ціною лому...
Анекдот на тему.
Після того, як корабель потрапив у бурю та затонув, на безлюдний острів потрапили два представника різних національностей. У кожного – найдорожче, що вони зберегли: перший – мішок золота, другий – мішок сала.
Зголоднів власник золота і каже другому:
- Слухай, а давай зіграємо в "ринок".
- Це як?
- Ти поріж своє сало на шматки, а я буду підходити до тебе і купувати його на своє золото.
Після того, як нарізку розклали, перший підходить:
- Що просиш за шматочок?
- Мішок золота!
- Ти що, здурів так дорого?!
- А ти походи по ринку, поторгуйся, мо', хтось дешевше віддасть...
Золоті цеглинки благодєнствія.
Це вже про банківські злитки. В Старому Заповіті згадується, що 600 року до нашої ери на одну унцію золота можна було придбати 350 батонів хліба. Дуже цитований приклад стабільності золота. Сьогодні на одну унцію можна так само придбати 350 батонів хліба. Втім, така стабільність може розглядатися і з точки зору безперспективності інвестицій, оскільки золото за останні тисячоліття не збільшило купівельної спроможності своїх власників. Разом із тим динаміка цін на акції протягом ХХ століття продемонструвала зростання у 10 разів швидше, ніж на золото.
Вчені давно розрахували, що підземних запасів золота в світі неймовірно багато. Видобуток – технологічно складний. Але уявімо собі гіпотетичну ситуацію, коли раптом всі золоті копальні світу запрацювали на повну потужність, а нові родовища стрімко розробляються. Що відбудеться? Перевиробництво. Ціна на золото катастрофічно обвалиться. Саме тому нерідко доводиться читати публікації на модну тему "всесвітньої змови", одним з пунктів якої є саме недовидобуток з метою утримання капіталів, що інвестовані у злитки, на гідному рівні.
В змови не вірю. Довіряю лише цифрам, які говорять про те, що в інвестиційній формі існує лише 18% добутого в усьому світі золота. Це близько 200 мільярдів доларів. Щодо інвестицій в цінні папери – ця цифра, за деякими підрахунками, сягнула 60 трильйонів доларів. Звісно, якщо фондовий ринок переживає не кращі часи (як зараз), інвестор шукає альтернативу цінним паперам. В попередніх блогах вже йшлося про особливості інвестування в землю, нерухомість. Золото! Під час криз ціна на золото зростає – тому що зростає попит на нього. Після перших відчутних кризових "поштовхів" в ювелірних крамницях Києва та банках з'явилися черги на придбання прикрас та злитків. Ненадовго, правда. Проте показово.
Золото є альтернативою фондового ринку. Але тимчасовою. Ситуативною. Відчайдушною.
Експерти з питань інвестицій називають золото – і я з ними цілком згоден – прекрасним способом диверсифікувати капіталовкладення. І рекомендують купувати його не в кризові часи (коли воно під тиском емоцій особливо зростає в ціні), а в часи спокійні та мирні. Та тільки ж кому спаде на думку інвестувати в золото у період економічного зростання та стабільності?
Для цього ж існують акції:).
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
