24 вересня 2009, 10:35

Нація колобків починає і виграє

Минулі блоги я присвятив темі пенсійної реформи. В цьому блозі я поставив собі за мету прояснити пересічному громадянину його фінансові можливості в непрацездатному віці, якщо замислитися над цим років за двадцять-тридцять. Звісно, нинішні пенсіонери не мали таких можливостей, тому їм не залишається нічого, як чекати на чергові копієчні перерахунки пенсійних виплат. Сумно.

Але діти повинні завжди йти далі своїх батьків – це сутність еволюції.

Архімед шукав точку опори аби перевернути завдяки ній Землю. Я пропоную перевернути світогляд. Для цього... лише знайти кав'ярню, в якій не варто пити каву.

Звертаю вашу увагу на те, що відповідно до законодавства недержавні пенсійні фонди не мають права давати жодних гарантій щодо розмірів майбутньої пенсії вкладника. Якщо хтось обіцяє конкретні цифри, одразу мають виникати сумніви щодо серйозності "проекту". Натомість вам може бути запропонована макропрогностична модель з відповідними орієнтирами та допущеннями, як ось та, яку я наведу зараз нижче.



Припустимо, вам сьогодні 30 років, і ви збираєтеся вийти на пенсію в 60. Таким чином, період ваших пенсійних накопичень складатиме 30 років. Середню доходність НПФ приймемо на рівні 10% протягом усього періоду ваших накопичень.

Отже, перш за все ви визначаєтеся з тим, яку суму щомісяця перераховуватиме до НПФ. Нехай це буде 400 гривень. Багато? Мало? За 20 робочих днів набігає 20 гривень щодня. Тобто приблизно вартість однієї чашки гарної кави в центровій кав'ярні. Хтось може прирівняти еквівалент до кухля пива, пачки цигарок. Суть не в тому. Головне, ви свідомо відмовили собі в якомусь дріб'язку сьогодні з метою отримати за 30 років від цього певний зиск. Який саме – викладено в моделі нижче. Та суть у тому, що для отримання цього зиску слід змінити власну філософію.

За 30 років регулярних накопичень на вашому рахунку назбирається 144 000 гривень. Такою була б сума, якби ви її просто складали до скляної банки. Але ви пов'язали свої сподівання з НПФ, а він за 30 років на ваші 144 000 додав ще 766 674 гривень інвестиційного доходу. У підсумку – на вашому рахунку 910 674 гривень.

Припустимо, що ви збираєтеся отримувати пенсію з НПФ протягом 20 років (тобто до ваших 80). Наступні цифри ще раз демонструють магію складного процента. За 20 років вашої пенсії НПФ виплатить вам 2 736 063 гривень, а це майже в 20 разів більше від того, якби ви так і не пішли далі скляної банки. Ваша перша пенсія в 60 років складатиме 3 794 гривні, а остання у 80 років – 26 356 гривень. Подобається? Особливо з огляду на одну чашку кави...

Можливості щодо співпраці з НПФ можуть бути різні. Хочете – заощаджуйте для себе, бажаєте зробити подарунок членам родини – будь ласка. У вас є можливість вносити певний відсоток від заробітної плати чи приносити періодичні внески у фіксованих сумах; можете здійснити й великий одноразовий платіж. Якщо у будь-який момент вам почне здаватися, що обраний вами НПФ працює не дуже ефективно і його топ-менеджмент викликає у вас недовіру, ви можете перевести гроші до іншого НПФ без будь-яких санкцій. Чому? Тому що кошти ці належать не НПФ, а вам. Те ж стосується й вашого права забрати все або частину грошей з вашого рахунку. Наприклад, ви обрали іншу країну та їдете туди на постійне проживання. Або ж – всі ходимо під Богом – стан здоров'я є критичним і дожити до запланованих 80 років навряд чи вдасться. Що ж, втішить це когось чи ні, але в разі смерті вкладника всі його заощадження переходять до спадкоємців – за заповітом або за законом.

Ідея накопичень замолоду полягає в тому, щоб не затягувати паски, отримуючи пенсійне посвідчення. Доходи пенсіонера не повинні зменшуватися порівняно з тим часом, коли людина була членом активної частини суспільства. І саме завдяки чималим фінансовим можливостям пенсіонер не випаде з активного життя. Просто вектор активності отримає новий напрямок, скерується – на подорожі, покупки нових авто, змістовне спілкування тощо. І не діти утримуватимуть такого пенсіонера. Навпаки, вони ще завітають до батьків на чашку кави...тому що на свою власну вже заощадили...

В минулому блозі я порівняв українців з колобками. Вони ніколи до кінця не вірять політикам, зазвичай, не сподіваються на державні пільги і заощаджують на чорний день, а в розпал економічних криз влаштовують сімейні свята, на яких столи ломляться від страв. Дивна нація, нестандартний менталітет. Українців багато в чому не можуть зрозуміти навіть найближчі сусіди-слов'яни, а для далекого зарубіжжя – ми просто terra-incognita.

Як на мене, все дуже просто: українці – нація колобків. Від бабусі-дідуся пішли, ні на кого не сподіваємося, крім себе. Щоправда, існує загроза, що якась лисиця вхопить-таки і з'їсть, але, маючи вдосталь життєвої мудрості та інформації, від халепи у вигляді такої наглої смерті себе убезпечити ймовірно.

Однією з найкращих можливостей для погладшання нашого українського колобківства є НПФ. Держава традиційно для нас не є самим надійним партнером. Та й ми не можемо похвалитися особливою відповідальністю у своїх стосунках з нею. Так як би там не було, тільки власноруч вибудовуючи своє майбутнє і усвідомлюючи при цьому важливість кожного етапу свого життя, можна створити справжнє громадянське суспільство і оцінити усі його переваги. Іншого не дано.

Колобки підсумовують прибутки на пенсії

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...