5 листопада 2010, 15:29

Куди інвестувати мільйон, або Частина XX про короткий терпець потенційного інвестора

(Казка для дорослих. Продовження).

Квартира Льоні Голубка.

Льоня дістає з-під ліжка валізу, в якій лежить його мільйон, стирає пил, перевіряє наявність грошей і направляється до виходу. Совеня Філя здіймається вверх і перекриває шлях до дверей.

Філя. Куди??! Не пущу!

Льоня. Йди геть! Досить з мене! Я півроку чекаю, що ти чітко назвеш мені гідний об'єкт для інвестування, а ти годуєш мене байками. Земля та нерухомість, золото та коштовне каміння, твори мистецтва й антикваріат, навіть вино сюди притягнув... В моїй голові така каша утворилася – одні сумніви замість чіткого уявлення відносно конкретних дій. При цьому говориш, що всі ці об'єкти є непоганими... з точки зору диверсифікації внесків. А основні гроші куди вкладати??? Все, вирішив: йду до банку і відкриваю депозит.

Філя. Стій! Чверть українських банків мають величезні проблеми і не можуть гарантувати своїм клієнтам обіцяні виплати. А як ти думав? Наслідки фінансової кризи ще довго даватимуть про себе знати. Та й взагалі – що за інвестиційний інструмент, твій депозит? Максимум, що він може забезпечити, це збереження коштів. В усьому світі люди в банках гроші заощаджують, а не примножують. Завдання депозитних процентів – перекрити інфляцію, а не принести тобі прибутки. А коли у банка виникають проблеми, законодавство далеко не всіх країн захищає вкладників від фінансових катаклізмів. В Україні, наприклад, якщо ти вкладеш увесь свій мільйон у банк, а той лусне, ти отримаєш аж 150 тисяч гривень компенсації...

Льоня. Що, всього 150 тисяч???

Філя. Ну так, символічно, на ліки від інфаркту...

Льоня. Боже, як у фільмі жахів!

Філя. Зрозумій, я зовсім не відмовляю тебе. Мати справу з банківським депозитом – не така вже погана справа. Поки з банком усе гаразд, ти можеш бути спокійним, що, по-перше, отримаєш свої гроші, по-друге, знаєш, скільки отримаєш і, по-третє, коли. Це вже немало в наш час.

Льоня. Якісь там картини нещасні дають по 10% річних прибутку, а банки обіцяють і 15%, і 18%!!! А сьогодні я прочитав уже про 20%! І ти кажеш, що все не так погано, але...

Філя. Тримайся подалі від гучних обіцянок. Бачиш рекламу про 20% річних, обійди такий банк стороною. Виконати такі свої зобов'язання банкіри зможуть, тільки перебуваючи в зоні дуже високих ризиків. Швидше за все, вскочиш в шахрайську халепу... Сьогодні депозитні ставки падають. Мова, звісно, про стабільні банки.

Льоня. А мільйонери? А олігархи? Не повірю, що вони вкладають кошти під 5% річних?! Та через інфляцію вони б вже поздувалися!

Філя. Це правда. Інфляція, як шашель: останнім часом її апетити вище за депозитні ставки... А щодо олігархів... не переживай, вони не відкривають банківські депозити, вони купують банки.

Льоня. Як це?

Філя. Вони купують акції банків. Так що поклади назад свою валізу, сідай, я розповім тобі дещо про акції. Дивись, що в мене є (дістає шматок рожевої каменюки). Магічний кристал! Ніяка машина часу не потрібна: зображення видає швидше за будь-який Інтернет-сервер (розкидає крила над каменюкою, вона починає завантажуватися, загорається, видає звуки, схожі на Microsoft).

Магічний кристал. Бачу! Чую! Знаю!...

Філя. От і добре. Багато років тому люди додумалися до примноження власного багатства шляхом самоорганізації. А ну розкажи нам про перший акціонерний банк.

Магічний кристал. 1345 року твої предки створили в Генуї банк. Його капітал поділили на 20 400 рівних часток. Банк мав виборне колективне управління. Справу успішно продовжили голландці, які заснували потому всесвітньовідому Ост-Індську компанію. Досвід поширювався стрімко – до англійців, німців, французів.

Філя. Ясна річ! Тоді вже з'явилися об'єктивні чинники створення акціонерних товариств. Об'єднання та взаємодопомога, принципи колективного управління та взаємоконтролю допомагали успішному менеджменту. А докладніше?

Магічний кристал. Перш за все, форма акціонерного товариства допомагає розподілити комерційні ризики, що пов'язані з інвестиціями. Частки капіталу розміщуються в підприємствах і легко можуть бути виставлені на торги. По-друге, інвестор завжди може отримати інформацію про те, як управляється компанія, через посередництво людей, в обранні яких він сам брав участь.

Філя. Це ж, по суті, інститут представницької демократії в дії! А демократія, як відомо, навіть з усіма своїми недоліками залишається найкращою формою управління.

Магічний кристал. До того ж, акціонерні товариства дуже гнучкі в способах, формах і принципах власної самоорганізації. Це дає можливість постійно вдосконалювати структуру та методи управління капіталом, а отже, ефективніше примножувати останній. Тому, як не намагалися уряди різних країн у різні часи втручатися в роботу акціонерних товариств, переводячи їх на "ручне" управління, нічого, в глобальному масштабі, не виходило.

Філя. Акціонерні товариства виявлялися більш живучими!

Магічний кристал. Так, 1720 року англійський Bubble Act заборонив створювати товариства з обмеженою відповідальністю, сьогоднішні Limited.

Філя. І що?

Магічний кристал. Юридичні особи "втекли" до сусідніх країн і почали активно впроваджувати свій досвід на території європейського економічного простору.

Філя. Ну, і хто програв? Автори закону...

Магічний кристал. Так-то воно так, але й їх зрозуміти можна. Бо не без того, що біля керма акціонерних товариств траплялися подеколи відверті авантюристи чи шахраї. Так, у 18-му столітті Джон Ло створив акціонерне товариство і довів його до рівня могутньої фінансової монополії. Він спромігся використовувати навіть праобрази рекламних слоганів та ПР-технологій для "розкрутки" свого дітища. При цьому нахабно завищував вартість акцій, інколи навіть у сотні разів. Спекулював цінними паперами відверто.

Філя. Фінансових консультантів, таких як я, тоді ще не було, тому деякі мої необачні родичі, та й не лише вони, суттєво втратили на його оборудках...

Магічний кристал. Так, особливо, коли фінансова піраміда Ло почала валитися. Вкладники, хто встиг, масово скинули свої акції. Ло, рятуючи ситуацію, умовив короля Франції друкувати й друкувати гроші. Це призвело до небаченої інфляції, що ледь не завершилася революцією: бунти, погроми продуктових лавок...

Філя. Зрозуміло! Зловживання можливі і в діяльності акціонерних товариств. Але все ж таки ступінь прозорості в такій організаційній формі значно вищий. Піраміда Ло виникла внаслідок регулярного втручання в її діяльність короля. А на короля тиснув сам Ло. Коло замкнулося, монополія знищила демократію. Сьогодні все це регулюється по-іншому: публічні корпорації контролюються через механізми стримувань і противаг, для їхніх менеджерів встановлено чимало різнорівневих обмежень... Ти подумай, Льоню, акціонерні товариства виникли для того, щоб збільшувати капітал таких, як ти. Може, варто подумати? (кристал потроху згасає, і в кімнаті темнішає).

Льоня мирно дрімає, обнявши свою валізу з мільйоном.

Філя (зітхає). Бач, стомився. Наступного разу треба якось дохідливіше пояснювати...

(Далі буде)

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

25 років без Моісея. Частина ХІ

Чи обов'язкова накопичувальна пенсійна система, чи особові інвестиційні та пенсійні рахунки, чи "румунський" інвестиційний фонд – це все приклади інклюзивних економічних інститутів, які дозволять Україні створити вектор європейського (інклюзивного) розвитку...

25 років без Моісея. Частина Х

В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів...

25 років без Моісея. Частина ІХ

В попередній частині я вже звертав Вашу увагу до проблем емітентів на українському фондовому ринку. Вони були створені переважно в процесі масової приватизації, що обумовило непрозорість формування їх фінансових результатів та дуже обмежену кількість їх акцій у біржовому обороті...

25 років без Моісея. Частина VІІI

В попередній частині про таке: суспільство має вірити у силу самоорганізації; проблеми багатовекторності; системна інтоксикація російськими екстрактивними інститутами; пам'ятник від вдячних українців Стійкий економічний розвиток можливий тільки в умовах постійних творчих деструкцій, постійних інноваційних змін відповідних інститутів...

25 років без Моісея. Частина VІI

В попередній частині про таке: чому економічна велич Венеції залишилась у минулому; передумови успішності переходу до інклюзивності; як цифрова революція збільшує трансформаційний потенціал України...

25 років без Моісея. Частина VІ

В попередній частині про таке: фондовий ринок як індикатор інституційного стану країни; Помаранчева революція як невдала спроба розірвати порочне коло екстрактивних інститутів; генезис громадянського суспільства...