25 років без Моісея. Частина Х
В попередній частині про таке: як екстрактивні інститути нівелюють значення фондового ринку, як для інвесторів, так і для емітентів; як включити населення до інвестування та змінити екстрактивне мислення емітентів.
Перед тим, як перейти до питань державного сектору економіки, я ще раз нагадаю Вам квінтесенцію таких понять, як інклюзивні та екстрактивні інститути. Інклюзивні – створюють передумови для стійкого економічного розвитку країни, та всілякої самореалізації її громадян. Екстрактивні – це застій, деградація та тотальна корупція на всіх щаблях влади (див. частина ІІ). Відповідно, у першому випадку, державний сектор економіки мінімізується і ставиться під контроль ринкових відносин та громадськості. У другому випадку, приватизація всіляко гальмується, чи проводиться на неконкурентних (корупційних) засадах під конкретного покупця.
Вже третій рік поспіль кожний новий уряд заявляє про грандіозні плани приватизації, які кожного разу не виконуються. Тобто, проблеми державного сегменту корпоративного сектора економіки тільки нарощуються. Де до таких загально-секторальних проблем, як непрозорість формування фінансових результатів та незадовільний стан корпоративного управління, додаються ще деякі специфічні. Перш за все, мова про високий рівень політизації процесів управління державними підприємствами і, відповідно, їх більш збиткову діяльність. В результаті – незадовільна оцінка потенційними інвесторами вартості підприємств, що пропонуються до приватизації. (Приклад з Одеським припортовим заводом).
Одним із найбільш успішних прикладів комплексної трансформації державного сегменту та корпоративного сектору в цілому є досвід Румунії. 2005-го року там було створено закритий інвестиційний фонд Fondul Proprietare. Активи фонду були сформовані за рахунок 15-20% пакетів акцій державних корпорацій, переважно енергетичних та інфраструктурних.
Державний корпоративний сектор Румунії мав ті ж самі проблеми, що й ми маємо сьогодні – корупція, збитковість, непрозорість в управлінні, нездатність до розвитку. Передбачалось, що представники фонду ввійдуть до спостережних рад усіх корпорацій з їхнього портфелю та будуть там адаптовувати правила кодексу корпоративного управління ОЕСD (світова організація, що об'єднує найбільш успішні країни з інклюзивними інститутами). Таким чином, повинна була поліпшитись керованість підприємств, зростати їх доходність та капіталізація. Але тільки 2010-го року, коли в результаті міжнародного тендера керуючим фондом став один із найбільших глобальних гравців Franklin Templeton Investment Management (обсяг активів під управлінням складає 850 млрд. доларів), ситуація з фондом почала динамічно розвиватися.
Саме завдяки зусиллям Templeton та підтримці міжнародних фінансових організацій парламент Румунії суттєво посилив захист прав портфельних інвесторів. Це дозволило значно підвищити серед іноземних інвесторів інтерес до Фонду, його активів та до інвестування в Румунію в цілому. За останні 5 років державні румунські компанії за участю Templeton провели 10 успішних IPO на загальну суму більш 1,5 млрд. доларів.
Fondul Proprietare став для Румунії ще одним інклюзивним інститутом. Він прискорив процес адаптації країни до вимог ЄС, капіталізував та зробив Бухарестську біржу однією із найпривабливіших в Центральній Європі, став успішним прикладом трансформації державного корпоративного сектору.
Запуск подібного Фонду в Україні дозволив би перенести всі наведені вище позитиви в нашу економіку, прискорив би процес розбудови в країні інклюзивних інститутів. Такі державні корпорації, як Нафтогаз, Укрзалізниця, Енергоатом, Ощадбанк, Укргазвидобування, морські та авіаційні порти, розподільчі енергокомпанії та інші, нарешті зможуть отримати корпоративне управління за міжнародними стандартами і відповідне підвищення їх прибутковості та інвестиційної привабливості. Нарешті, з'явиться можливість досить швидкого насичення фондового ринку якісними цінними паперами, що відповідають вимогам накопичувальної пенсійної системи та забезпечать дохідність пенсійних коштів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
