Українська біржова реформа дає перші результати
Одним із секторів, який кардинально відрізняв українську економіку від цивілізованих сусідів, була робота фондових та товарних бірж. Українські компанії, які хотіли провести первинне розміщення акцій, робили це на іноземних торгових майданчиках, зокрема Варшавській (WSE) та Лондонській (LSE) фондових біржах. У питаннях формування ціни на газ українські споживачі орієнтувалися на європейські хаби, із відповідними наслідками.
Нарешті, реформа була започаткована, коли у червні 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів". За два місяці документ був підписаний президентом В. Зеленським і набрав чинності.
До останнього часу єдиним реальним інструментом роботи на ринку капіталу в Україні залишалися ОВДП – державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому ринку. Тепер Україна створює належні правові підстави для використання учасниками торгів загальновизнаних біржових інструментів – опціонів, свопів, форвардів та ф'ючерсів. Фондові ринки в цивілізованому світі – це інструмент залучення в економіку і заощаджень населення, і коштів пенсійних фондів.
Врегулювання роботи товарних ринків – ще одна новація закону. Вже починаючи з 1 липня 2021 року, всі операції навколо стандартизованих товарів перейшли на ліцензовані біржові майданчики. Ліцензування бірж здійснюється НКЦПФР – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а першою ліцензованою біржею в Україні стала Українська енергетична біржа (УЕБ). Нещодавно ліцензію також отримала Українська універсальна біржа (УУБ).
Результат вказаних змін – встановлення справедливих цін на окремі види продукції вже протягом перших місяців торгів. Так, торги необробленою деревиною, що відбувалися на базі Української енергетичної біржі, одразу продемонстрували позитивні фінансові результати. До прикладу, середнє зростання ціни по всім виставленим лотам у серпні 2021 року склало щонайменше 50%, а у випадку дуба звичайного підйом ціни сягнув 400%.
У виграші опинилися десятки й сотні лісозаготівельних підприємств. За даними Державного агентства лісових ресурсів України, за три місяці роботи ринку деревини за новими правилами на базі УЕБ, держава отримала додатковий дохід в 927,5 млн гривень. Ріст внутрішньої ціни на ліс-кругляк вирішує кілька проблем. Це й інвестиції в нові лісонасадження, і додатковий захист від браконьєрських вирубок. Крім того, на прозорому ринку зростає конкуренція та збільшується кількість пропозицій, що грає на руку споживачам.
Невдовзі мають розпочатися торги деревиною і на УУБ. Подібна конкуренція вигідна всім учасникам ринку, оскільки стимулюватиме біржі продовжувати розвиватися та надавати кращий сервіс.
Практика держав Центрально-Східної Європи показує, що використання товарних бірж у сфері енергетики є додатковим фактором досягнення енергетичної безпеки для регіону. Так, завдяки прозорим торгам біомасою на базі біржі Baltpool, з 2012 року Литві вдалося на 25% зменшити імпорт російського газу.
Звичайно, програма-максимум – це створення газового хабу в Україні, і проведення торгів російським газом для європейських споживачів і з максимальним завантаженням української газотранспортної системи.
Реформи, що нині впроваджуються в Україні, цілком повторюють шлях наших західних сусідів: Польщі, Словаччини, Румунії та інших країн Центрально-Східної Європи. Значну допомогу в розробці відповідного законопроєкту надав Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Окрім цього, реалізація реформи була передбачена умовами співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Перший етап законодавчих змін в рамках ухваленого закону також є частиною зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Україна довгий час залишалася однією з останніх держав Європи, де не були впроваджені відповідні законодавчі зміни. Аналогічні реформи були реалізовані навіть у державах ЄАЕС – Російській Федерації та Білорусі, де товарні біржі активно використовуються для торгівлі тією ж деревиною та залучення додаткових коштів у національні економіки цих держав.
Передбачається, що реалізація заходів щодо реформування українського ринку капіталів та товарів відбуватиметься у кілька етапів і триватиме до 2024 року. Зокрема, в планах уряду – створення національної фондової біржі, що має скласти конкуренцію на ринку капіталів у Центрально-Східній Європі. За словами прем'єр-міністра Д.Шмигаля, уряд ставить завдання цією реформою збільшити приток інвестицій та провести демонополізацію товарних ринків.
Економічні процеси у світі загострюють конкуренцію між державами за кращі умови для виробництва, торгівлі та інвестицій. Розвиток українських фондових та товарних бірж – важливі інструменти у цій конкурентній боротьбі.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
