Ніде українці в журбі не живуть, як тільки в самій Україні!

Не люблять нас в світі одні москалі,

Така твоя воля, Всевишній.

Розкидані ми, як зерно, по Землі,

І скрізь проростаємо пишно.

Живемо в достатку на рівних правах

В одній християнській родині

Ми в Польщі, в Німеччині, на островах,

В Бразилії і Аргентині.

В Америці тощо, Канаді, Перу,

У сонячній Венесуелі...

Нас люди шанують, ми скрізь до двору,

Бо ми і в печалі веселі.

Ми є українці! Все інше пусте.

І де ми живем не важливо.

Ми вдячні Америці власне за те,

Що кожен народ в ній щасливий.

Ось де парадокс, долі нашої суть,

Так було завжди і донині:

Ніде українці в журбі не живуть,

Як тільки в самій Україні.

23/5/14

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.