Нащо Євросоюзу Дональд Туск?
Про що свідчить обрання поляка Дональда Туска головою Євросоюзу?
Практично про те саме, що й обрання гавайця Барака Обами у 2009 президентом США на самому початку світової кризи. Тобто, про небажання світової верхівки брати на себе відповідальність за подальші дії ЄС і США в умовах глобальних економічної, політичної і соціальної криз.
Як це? Дуже просто!
Впорається Туск на своєму почесному і в той же час хиткому місці, усі лаври забере собі Євросоюз, не впорається, усі шишки полетять в нього особисто.
Не впорався Барак Хусейнович з медичною реформою, здав зовнішньополітичні позиції, винен сам, особисто, а не демократична партія і тим більше Сполучені Штати. Отака логіка, шановні!
Кошуб Дональд Туск це дивний симбіоз польскої шляхетності і німецького прагматизму, але очікувати від нього спішних кроків із шашкою наголо "за Україну", я гадаю, не слід. Це він казав, що Польща не повинна бути у "хрестовому поході" проти Росії. І його позиція буде скоріш за все принциповою, але діловою, по відношенню до Росії та вибагливою і виваженою щодо до України. Нашим вищим ешелонам влади прийдеться нарешті відповідати за кожен свій крок, за кожен євроцент і кожне вимовлене слово. Туск знає "совдеповський" менталітет і не дасть водити себе за ніс. Тим більше, що він завжди був прихильником міждержавного зближення Польші з Росією. Такий собі граф Потоцький наших днів! Щоправда, тоді, наприкінці 18 сторіччя загравання з Росією коштували Польші свободи і незалежності, а магнату Станіславу Потоцькому – поваги співгромадян. Чим закінчаться реверанси ЄС з Росією цього разу побачимо вже найближчий час. Адже з долею України у протистоянні з Імперією Зла вирішується і доля самого Євросоюзу. І щось мені підказує, що і Україна і Польща проживуть довше свого західного сусіда – ЄС. Як, власне, і східного – РФ! Благослови нас Боже!
