ДУРНЕ ДІЛО НЕХИТРЕ!
Всі звинувачують всіх!
Усі усім незадоволені!
Все погано!
Стало гірше ніж було!
Чи за це стояв Майдан?
Президент нас продав!
Прем'єр нічого не робить!
А колишні регіонали рулять по судах і митницях, не кажучи вже про банки і МВС!
І так далі і тому подібне...
Не мені, панове, затикати роти незадоволеним. У всіх цих словах, безумовно, є сенс.
Але!
Як співала Валентина Толкунова: "Мой милый, если б не было войны..."
Не Президент з прем'єром розпочали війну.
Не Президент з прем'єром роздали економіку олігархам.
Не Президент з прем'єром вкрали мільярди і відпочивають у Сочі.
Ми унікальний народ. Ми самі обираємо собі владу і самі чекаємо від неї див. Ми самі не виробляємо нічого і хочемо, щоб усе було. Ми самі зневажаємо свій вибір і бажаємо, щоб наш вибір поважали інші.
Ми такі, як ми є!
Ми еволюціонуємо. Ми вже не хомо-совєтікус, але ще й не хомо-європеус. У нас все попереду!
Якщо ми вже чиновників і депутатів "викидаємо" на смітник у прямому сенсі цього слова, то вже боятися нічого, треба йти і голосувати проти радянського минулого за європейське майбутнє!
Вибір є!
Вібір – за нами.
А плюватися слиною від обурення і незадоволення – діло нехитре. Тому що марне, а натомість дурне!
Добре колись сказав Джон Фіцжеральд Кеннеді:
"Не питай, що твоя країна зробила для тебе, питай, що ти можеш зробити для своєї країни."
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
