Марш Миру. Made by Putin.
Я не поділяю захвату від Маршу Миру в Москві.
Це, безумовно, приємно бачити стільки жовто-блакитних прапорів і дивитися в очі кращої половини російського суспільства, але є чимало "але" у всій цій ході на проспекті імені автора водородноі бомби.
По-перше, не те що досвідчений технолог, а й просто людина, здатна аналізувати події, розуміє, що ця мирна хода це ніщо інше, як планове випускання пару з народу.
А значить, Путін фактично є співорганізатором акції, а не її супротивником.
По-друге, в той же самий час проходила інша акція – на підтримку політики Кремля.
І, за законами жанру, без чіткого сценарного плану, ці дві демонстрації мали б зіткнутися ніс – у – ніс, якщо не на вулицях Москви, то принаймні на станціях метро.
А зіткнень чомусь, якраз і не відбулось.
І по-третє, промови, що лунали з опозиційної сцени були більше схожі на тявкання щенят, ніж на рикання левів. Не те що "банду – геть!", а й просто "Путін – буйло" не прозвучало і не було рознесено по рядах. Немцовська балаканина в порівнянні з риторикою Майдану звучить по-дитячому: "Лживая пропаганда с утра до вечера промывала мозги, что в Киеве – бандиты, что здесь – пятая колонна. Они обкакались! Столько народу здесь сегодня!" – сказав Борис.
І це найсміливіше висловлювання за весь час Маршу.
Тож, на мою думку, це спланована ФСБ акція від початку і до кінця.
Адже одним словом "Розходьтеся", сказаним у рупор, Майдан би не розішовся ніколи,
а демонстранти з вулиці Сахарова розійшлись за 5 хвилин.
Так нащо це було останньому імператору тайги?
По-перше, для світу це є свідченням того, що опозиція в Росіі таки є, а натомість існує і демократія.
По-друге, якщо у Марші і взяли участь заявлені 50 тисяч осіб, це для 10-мільйонного міста лише півпроцента, що говорить про низький рівень антипутінських настроїв суспільства в цілому і фактичну недієздатність опозиції.
По-третє, проведення такої акції дає Кремлю можливість маневру,
привід для призупинення військових дій на окупованих українських територіях задля подальшої торгівлі із Заходом з приводу введених санкцій.
Тому радіти, що в центрі Москви ріють жовто-блакитні прапори зарано.
Будемо радіти тоді, коли ці прапори нестимуть під стінами Кремля наші бійці з батальйонів "Айдар", "Донбас", "Киів","Азов" та інших.
Така моя думка!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
