Чи даватимуть молоко священні корови? (репліка)

Не дарма фінансово-економічні еліти, які у нас провінційно звуть олігархією, західні економічно-суспільні аналітики називають св'ященими коровами суспільства.

Адже навіть найсв'ященнішу з корів можна і навіть треба доїти.

Проте вбивати чи знущатися з неї не дозволяється нікому. Індуси це знають змалку.

Наша ж доморощена олігархія добряче не доїлася ніколи, але завдяки своїй жирності і кремезності вже стоїть на порозі бойні.

Чому?

Бо, живучи на пентхаузі будинку суспільства, еліта бачить народ дрібним і неспроможним.

На зразок того, як у Старицького Голохвастов бачив киян з висоти лаврської колокольні крихітними "немов пацюки або миші".

Але навіть з того пентхаузу юрба у мільйон голів вже не здається юрбою чи натовпом.

Об'єднавшися разом, мільйони людей раптом стають народом навіть в очах пірнаючих у хмарах товстосумів.

А під тіском розгніваного народу навіть найміцніша будівля держави може захитатися амплітудно і вкрай небезпечно. І тоді падати комусь буде дуже і дуже боляче, а декому й смертельно небезпечно.

Тому наші фінансово-економічні еліти повинні зрештою зрозуміти, що бодання між собою за владу та вплив у суспільстві це справа абсолютно невдячна, даремна і в умовах неоголошеного (поки що) військового стану, смерті подібна. Бо народ вже шукає козла відпущення, а жирний козел завжди набагато привабливіше худого. А раз народ вже шукає, то напевне знайде.

Але забрати і поділити, як мета, не варта нічого. Так вже неодноразово було в історії і завжди закінчувалося суцільним жебрацтвом.

Адже бути ситим на один день простіше, ніж годувати і доїти худобу щоденно.

Та що означає доїти і як це власне робиться?

Спитайте у тисяч підприємців, яких податкова і фіскальна системи доїли щодня усі 23 роки, без перерви, рік від року обтяжуючи все новими і новими податками.

Великий бізнес, тим більше олігархічний, що базується на фактичній монополії у якійсь конкретній галузі, має сплачувати справді величезні податки.

Податки, які б були адекватні оберту цього бізнесу.

А антимонопольний комітет має не жити з хабарів від фінеліти, а слідкувати аби галузь, будь- то енергетична, паливна, добувна або будівельна, не була фактично в руках однієї людини або однієї групи людей.

Тобто має бути прямо протилежно від того, як було, є і на жаль буде у найближчому майбутньому.

Потрібно зрозуміле для підприємців податкове законодавство, гнучкі податкові системи, некорумпована судова влада, принциповий антимонопольний комітет, потрібна повага суспільства до платника податків, а також відкритість і правдивість влади.

Та для початку достатньо лише політичної волі і бажання.

Поки худоба не перебігла до сусіда.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.