Наша Перемога. Без пафосу і спекуляцій
Не Україна підписала пакт про ненапад з Ріббентропом і не Україна поділила з фюрером Європу на сфери впливу. Не Україна напала на Фінляндію і не Україна анексувала частину польських територій. Не Україна створила мільйонну визвольну армію Власова і разом з німцями нищила свій народ.
Проте саме Україна і саме українці, починаючи з 1939 року, воювали на усіх без винятку фронтах Другої Світової. Українці били нацистів, перебуваючи у лавах Польської армії крайової, УПА, Королівських збройних сил Великобританії, Французькоі армії, армії США і, звичайно, у лавах радянської Червоної армії.
80 000 українців забезпечило перемогу американській армії у Арденській операції, битвах за Окінаву і Нормандію, битві за Берлін тощо. Біля 10 000 українців воювало на боці військ Британської Співдружності проти генерала Роммеля та італійців у Африці.
Більше 6 000 000 українців брало участь у Великій Вітчизняній війні СРСР проти фашистських загарбників.
Роль України у Другій Світовій важко переоцінити.
Але більш ніж через 70 років після перемоги, оцінюючи причини тої найкровопролитнішоі з війн, ми можемо сміливо стверджувати наступне. Ті, хто сьогодні більше всіх кричить про свою визначну роль у спільній перемозі над фашизмом, фактично і були зачинщиками тої жахливої війни. І слава Богу, що врешті решт, радянський народ приєднався до антигітлерівськоі коаліції, бо інакше б сьогоднішня абсурдна риторика москви була до неймовірності іншою.
З Перемогою тебе, мій великий, мужній і незламний український народе!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
