Чергове зняття недоторканості. Закони імітації
Візьміть діяльність будь-якого прем'єр-міністра України і можна сміливо назбирати доказів на довічне ув'язнення. Будь-який галузевий міністр знає, через які програми обкешуються гроші. "Чесні" знають і не беруть "свою" частку у "розпилі" бюджету, а безчесні – цинічно обкрадають ще й своїх хазяїв, ще більших крадіїв. Ви не знайдете жодного бідного прокурора або суддю. Днем з вогнем. Навіть з репутацією зламника системи. Ви не знайдете голодного журналіста, якщо він пише про політику. А якщо у того журналюги в руках компромат, то грошей йому вистачить і на нову партію і на щотижневі поїздки за кордон. Чесний міліціонер існує тільки в серіалах, навіть якщо він назвався поліцейським і надягнув чорну форму нового зразка. Подивіться на пики очільників різних антикорупційних бюро і вам стане зрозуміло, що вони живуть "на одну зарплату". Проте вони недоторкані. Як і судді, і прокурори, і депутати, і перша особа держави тощо.
Я, звичайно, голосуватиму за зняття недоторканості з Онищенка, бо ціну йому знаю не по чутках і не по висновках гпу. Як і ціну більшості депутатів усіх без винятку фракцій і груп парламенту.
Просто хочеться знати, коли черга дійде до тих, хто безбожно грабує моє рідне місто, мій рідний народ і мою рідну Батьківщину.
І чи підніметься рука нового генерального прокурора на старих любих друзів?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
