Пост подяки. День Державної служби
#деньДержавноїСлужби
...Друзі, у мене є зізнання) До того, як я почала займатися реформою державної служби, я була дуже упереджена до державних службовців.
Для мене вони були тими, хто грубить мені у владних коридорах, тими, хто ні слова не знає англійською і "застрягли" у радянській бюрократії, тими, хто нічого не робить і лише дає безкінечні відписки на мої важливі листи, тими, хто натякає на хабар, щоб зареєструвати швидше ГО у відділенні, яке завалено паперами, і де комп'ютер часів винаходу першої комп'ютерної машини.
Потім вже у парламенті були довгі дискусії на робочих групах, де багато хто з державних службовців виступали категорично проти усіх наших ідей, будь-яких нововведень та змін.
Тепер я їх розумію – вони вже разів сто бачили "реформи", що лише змінювали корупційні потоки та назви посад на табличках. Вони витратили півжиття на тих робочих групах і нарадах, от тільки не змінилося нічого.
...Але саме тоді я зустріла людей – державних службовців з великої літери, які вразили мене до глибини серця.
Тих, що є супер професіоналами, тих, хто на пам'ять знає будь-яку статтю кодексу та всі напрацювання по державній службі за 20 років і може допомогти нам знайти рішення будь-якої проблеми.
Тих, яким безліч разів пропонували іншу роботу, але вони залишалися на державній службі, тому що любили те, що роблять, не дивлячись на невдячність суспільства навколо.
Тих, хто без піару і сторінці у фб кожен день захищає інтереси країни за кордоном та тут, і робить це з честю і гідністю. Рік за роком.
Тих, хто бачив усі скликання парламенту перед іх дверима, чув усі можливі й неможливі пропозиції і погрози за підпис чи рішення, але – не опускає руки, а кожен раз намагається чесно правити законопроекти та зупиняти помилки, які вбивають країну і забивають цвяхи у демократію.
Вони часто – на своїй непомітний тихій, але дуже реальній війни. Де голови у гідр відростають раз за разом, а вони іх рубають, і знають, що іх робота ніколи не буде завершена, але не зупиняються.
Тих, хто ефективний у своїй роботі за будь-яких обставин і влади, хто інколи хоче опустити руки і кинути все, але повертається до бажання працювати на суспільство і робити цю країну кращою.
Тих, хто робить свою роботу бездоганно, хто турбується про державу та служе їй.
Часто не отримуючи за це ні достойної іх роботи винагороди, ні навіть подяки.
Вони є тими, хто тримає на собі хиткі державні інституції, вони є державними службовцями з зовсім інших сенсом – ті, справжні, хто є НА СЛУЖБІ У КРАЇНИ ТА У ІІ ГРОМАДЯН.
І це надзвичайно почесна і важка професія.
І саме іх я сьогодні вітаю з Днем Державної Служби!
...Хтось бачить у державній машині і службі – лише погане. А я, завдяки їм усім, часто – бачу красу.
І тим цінніша вона, і тим яскравіше вона сає.
Дякую вам! Ніколи не здавайтеся.
Зі святом!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
