Як "виграти" у пандемії
Дарую вам ще один аргумент, чому ми справимося)
❗️ Уявіть собі: це перший суспільний колапс в історії незалежної України, коли топ 1% багатих людей країни – не можуть тупо кинути все і "звалити" у безпечніше місце.
Під час Майдану, пам'ятаю, у мене в університеті були студенти, яких батьки на місяця три відправили на Мальдіви чи кудись там ще. Потім вони поступово поверталися та ходили в універ з охороною.
Тепер – ситуація безпрецедентна.
Бігти нікуди. Рятуватися немає де. Кордони закриті. В Ізраїлі, Іспанії та Лондоні – зараз небезпечніше, ніж тут.
Апарат штучного дихання у тебе вдома тобі особливо не допоможе, хіба що ти не обладнаєш удома окрему приватну лікарню з приватним лікарем.
Вперше в історії – ми всі в одному човні.
І недолугі дії Уряду чи дурний прийнятий закон у Верховній Раді – зменшать шанси абсолютно всіх в Україні на виживання.
Від коронавірусу не захищають мільйони доларів, чи потрібні друзі, чи політичний талант.
Лікуватися? Тепер дійсно тільки в Україні) Більше варіантів немає. Кордони зачинені.
І лікуватися поруч зі звичайними пацієнтами, бо у Феофанії відсутнє інфекційне відділення. Його просто там немає.
Звідси – історія пана Ахметова про аналітичний центр з найкращими фахівцями та аналітиками.
Звідси – купа інших правильних історій великого соціального і не дуже бізнесу.
-
...На третю ніч карантину ми з двома друзями грали півночі в board game – "Пандемія".
Гра особлива тим, що 4 гравців – грають не проти один одного, а проти гри.
Тобто, проти світової пандемії, яка з кожним ходом збільшується. У кожного гравця свої унікальні скіли, і кожен – може збирати власну вакцину.
Але виграти можна – лише через кооперацію.
Дуже важко відмовитись збирати свою вакцину, і передати всі вакцини та картки одному гравцю, який збере її ефективніше, бо нас вчили – конкурувати і перемагати.
І ще важче кожен свій власний хід погоджувати з групою.
Але лише з такою кооперацією – можна виграти.
Ми програли пандемії – 4 рази. І виграли – останні 2)
Бо зрозуміли нарешті правила кооперації.
Тепер нам всім час зрозуміти правила у власному житті.
Кооперація, індивідуальна та колективна дисципліна, жорсткий карантин, покарання за порушення карантину чи за зловживання ним для заробітку, примушення до кооперації усіх, хто може бути корисний, і карантину кожного, хто повертається з-за кордону.
Поєднання кращих спільних зусиль кожного у кооперації – і є вакциною цієї хвороби, та єдиною можливістю "виграти" у пандемії.
Ми всі – в одному човні.
І, впевнена, така історія, якщо правильно нею скористатися – може показати нам чудеса проривів.
От побачите.
-
Ну і нагадую, що більше пишу на своєму Телеграм каналі
Гарного карантинного дня!)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
