11 червня 2021, 19:43

Росія зачинила для себе Відкрите небо

Отже, 7 червня Росія оголосила про свій вихід із Договору з відкритого неба (ДВН) – як вона стверджує, у відповідь на раніше прийняте рішення США. Причому російське МЗС у заяві від 28 травня назвало дії США щодо виходу із ДВН "деструктивними" і "короткозорими".



Слід зауважити, що учасниками даного договору зараз є 32 країни (вже виключаючи США і Росію), які свого часу домовилися про заходи задля зміцнення взаємної довіри. Зокрема, про здійснення спостережних польотів над територіями одна одної для забезпечення принципів відкритості і транспарентності. Україна підписала цей договір 24 березня 1992 року, а ратифікувала 2 березня 2000 року.

Згідно з договором кожна держава-учасниця зобов'язалася прийняти, а також має право сама виконати певну кількість спостережних польотів, яка визначається окремою квотою для кожної держави. Договір детально регламентує вимоги до літаків спостереження, визначає технічні можливості спеціальної апаратури, містить процедури організації спостережних польотів і обробки зібраної під час цих польотів інформації.

Суть питання полягає у тому, що останніми роками США і Росія активно висували взаємні звинувачення щодо порушень при виконанні положень цього договору. Зокрема, Вашингтон був незадоволений тим, що Москва обмежувала інспекційні польоти американських літаків над Калінінградською областю і деякими районами Південного Кавказу. Крім того, у травні минулого року США заявили, що Росія використовувала інформацію, отриману в рамках ДВН, для уточнення даних систем наведення високоточних ракетних озброєнь на об'єкти критичної інфраструктури США в Європі.

Росія, у свою чергу, обурювалась американськими обмеженнями щодо прольотів її літаків над деякими районами у Тихому океані. Її реакція на рішення США вийти із ДВН була помітно нервовою і навіть помітно болісною.

Росіяни нещодавно значно витратилися на модернізацію своїх літаків, призначених для прольотів над територією Сполучених Штатів та їхніх союзників по НАТО. Окрім цього, в Москві розуміють, що Вашингтон вже має потужне супутникове угруповання із апаратурою спостереження останнього покоління, за допомогою якого американські військові зможуть компенсувати відсутність спостереження з літаків за територією Російської Федерації, яке раніше здійснювалося у рамках ДВН.

Крім того, у проекті військового бюджету США на 2022 рік передбачено виділити на посилення космічної розвідувальної спроможності абсолютно не підйомні для Росії 22,6 мільярдів доларів. Тому, не бажаючи втрачати інформаційно-розвідувальні можливості у рамках ДВН і продовжуючи агресивний зовнішньополітичний курс, Москва впродовж останніх місяців намагалася вбити клин у Трансатлантичне партнерство, спробувавши домогтися від європейських держав-учасників ДВН гарантій щодо непередачі Вашингтону даних, отриманих під час прольотів їх літаків над територією Росії.

Москва також вимагала для себе можливість безперешкодного прольоту над американськими військовими об'єктами, що знаходяться на території країн-членів ДВН. Звичайно ж, такі російські вимоги були відкинуті союзниками США по НАТО.

Є підстави вважати, що у Москві до останнього сподівалися переконати Адміністрацію Байдена повернутися до Договору з відкритого неба, використовуючи усі можливі інструменти, включаючи різноманітний інформаційний та дипломатичний тиск.

Сподіваємось, що не лише міжнародне демократичне співтовариство прискіпливо проаналізує останні зміни у сфері безпеки на європейському континенті і зробить відповідні висновки. Їх має зробити й Україна. Вочевидь, що із виходом росіян із зазначеного договору він втрачає сенс і для України. До речі, буде цікавим побачити позицію ще одного учасника ДВН – Білорусі, яка є військово-політичним союзником Росії.

У будь-якому випадку, вищому військо-політичному керівництву України слід вже найближчим часом провести предметні консультації із США, як нашим стратегічним партнером, і сусідніми країнами-учасниками ДВН з метою вироблення відповідної скоординованої позиції. Адже після зміни політичної позиції має бути оперативно оновлена і військова. Більше того, враховуючи нещодавню суттєву концентрацію російських військ поблизу наших кордонів, часу на зволікання Україна з цього приводу явно немає.

powered by lun.ua

Активність ОДКБ: загрози нашій безпеці лише зростатимуть

Оцінка подій навколо проведення 10 січня цього року позачергової сесії Ради колективної безпеки "Організації договору про колективну безпеку" (ОДКБ) дозволяє констатувати наступне: - будь-які можливі соціально-політичні кризи в країнах-членах ОДКБ – Росії, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Киргизстані, Таджикистані – будуть розглядатися як прямі загрози безпеці для цих країн-учасників ОДКБ; - незалежно від причин і характеру таких криз, вони апріорі будуть в ОДКБ вважатися інспірованими ззовні і, відповідно, стануть приводом для безпосереднього і оперативного втручання "колективних миротворчих сил ОДКБ", а по суті – прихованої інтервенції російських військ; - у подальшому оперативне планування, процедурні і технічні моменти, пов'язані із колективною взаємодією країн-членів ОДКБ, будуть постійно вдосконалюватися, а силові дії можуть, бути превентивними; - стійка ідеологічна і пропагандистська прив'язка будь-яких незвичайних ситуацій в країнах-членах ОДКБ до, так званих, "кольорових революцій" і "технологій Майдану" недвозначно вказує на те, де цей блок авторитарних, по суті, країн (за винятком Вірменії) буде шукати "винних" у власних соціально-економічних і внутрішньо-політичних проблемах, а також кого апріорі буде визначати "ворожими силами", винними у власних проблемах...

Без безпеки України не існує безпеки Європи

Розуміючи високу відповідальність за збереження миру у Європі і світі та безпеку власного народу, на тлі відмови наразі країн НАТО прийняти Україну до свого складу і гарантувати їй захист відповідно до ст...

Без безпеки України не існує безпеки Європи

Розуміючи високу відповідальність за збереження миру у Європі і світі та безпеку власного народу, на тлі відмови наразі країн НАТО прийняти Україну до свого складу і гарантувати їй захист відповідно до ст...

Державна зрада чи невігластво?

Україна від її народження була Творцем обдарована корисними копалинами. За корисними копалинами вона є однією з найбагатших країн світу. Це стосується і рідкоземельних металів та сировинної бази для виробництва напівпровідників і чипів для сучасної високотехнологічної наукомісткої продукції...

ДЕРЖАВНА ЗРАДА чи БАНАЛЬНА КОРУПЦІЯ?

Одеський припортовий завод ("ОПЗ") – один з найбільших не тільки в Європі, але й у світі виробників мінеральних добрив. Він же – кінцева ділянка найбільшого у світі, унікального аміакопроводу, прокладеного на світові ринки із Тольятті (Росія) через порт Одеса...

Чи потрібен Україні статус основного союзника США поза НАТО?

Ті, хто почав займатися зовнішньою політикою не вчора і не позавчора, мають пам'ятати, що у 2019 році найбільша і найпотужніша країна Латинської Америки – Бразилія – отримала престижний статус основного союзника США (Major Non-NATO Ally, MNNA)...