19 серпня 2021, 16:50

Про національну стійкість. Деякі думки напередодні 30-річчя Незалежності України

В наш турбулентний час мало яка дійсно глибока дискусія, присвячена питанням міжнародної, а особливо – національної безпеки, обходиться без згадки про національну стійкість (national resilience) тієї чи іншої країни. Втім, здається, ще мало хто дійсно розуміє, про що саме йдеться і яка саме національна стійкість сьогодні є важливою.

У цьому контексті, мабуть, слід зазначити, що аналіз історичного розвитку різних народів і націй дозволяє визначити термін національна стійкість як спроможність державних інституцій, неурядового сектора і суспільства загалом належним чином протистояти очікуваним і неочікуваним зовнішнім впливам та втручанням деструктивного характеру і бути спроможними успішно долати будь-які внутрішні кризи.

Тим часом сьогодні ми на власні очі бачимо, що пандемія COVID-19 не лише спричинила у світі справжню інформаційну війну із потужними піар-компаніями, інформпровокаціями, взаємними звинуваченнями і рішучими спростуваннями, але й виявила національну вразливість і певну внутрішню слабкість навіть найбільш розвинутих і потужних світових держав.

При цьому, наразі з одного боку спостерігається посилення міжнародного співробітництва у сфері біологічних досліджень, біобезпеки, епідеміологічного контролю, медицини, збереження довкілля тощо. А з іншого – багато хто у світі здійснює ґрунтовну переоцінку своїх торговельно-економічних зв'язків та інвестиційних моделей і починає активно стимулювати перенесення національними компаніями своїх виробничих потужностей на свою територію. Й першими це вже розпочали робити Сполучені Штати.

Сьогодні, фактично, для кожної країни більш ніж актуальним стає питання національного самозахисту від теперішніх і майбутніх викликів, перегляд раніше незмінних орієнтирів, розробка нових критеріїв успішності в умовах, що швидко змінюються.

То ж якими можуть бути ці критерії?

Одним з індикаторів вразливості/невразливості держав може бути Fragile States Index, який оцінює ступінь ефективності діяльності державних інституцій за дванадцяти політичними, економічними, соціальними та іншими показниками. Зокрема, оцінюється сектор безпеки, стан державних інституцій і суспільства, самодостатність і успішність розвитку економіки, рівень бідності в країні, якість людського капіталу, рівень внутрішньої легітимності влади і роботи державної служби, захист прав і свобод людини, стан системи охорони здоров'я, екології і демографії, а також рівень зовнішніх впливів.

За цих обставин вище місце у рейтингу в даному випадку означає нижчий ступінь стабільності. А в загальному плані можна також зазначити, що Fragile States Index оцінює спроможність тієї чи іншої держави забезпечити вирішення питань, які найбільше турбують її громадян, особливо у кризові часи.

Отже, найбільш вразливими, відповідно до Fragile States Index 2020, є такі нестабільні країни, як Ємен, Сомалі, Південний Судан, Сирія, Демократична Республіка Конго, Центральноафриканська республіка, Чад, Судан, Афганістан. А найбільш стійкими – Фінляндія, Норвегія, Швейцарія, Данія, Ісландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада – тобто демократичні держави зі значним прошарком СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, ефективною економікою та розвинутою соціальною сферою. Показово, що до тридцятки найстабільніших увійшли практично всі країни-члени Європейського Союзу. До речі, США у даному рейтингу йдуть за Великобританією на 149 місці і, зокрема, поступаються за шкалою стабільності таким країнам, як Бельгія, Південна Корея або Мальта. Росія з усією своєю ядерною зброєю знаходиться на 76 місці дещо вище Бразилії, але поступається Марокко, Азербайджану і навіть Беніну.

Очевидно, саме так було оцінено якість роботи російської влади. Тим часом Україна, навіть попри неоголошену війну з Росією, яка триває вже восьмий рік, спромоглася випередити країну-агресора аж на 15 позицій і опинитися на 92 місці.

І хоча Fragile States Index, як і кожен рейтинг, очевидно має свої вади, виглядає так, що у сучасному світі державні інституції мають щоденно доводити свою дієздатність, аби користуватися широкою підтримкою громадянського суспільства і довірою приватного сектору. Лише тоді держава може вважатися такою, що має належний ресурс стабільності.

Безумовно, цей індикатор є досить показовим навіть у наші вкрай швидкоплинні часи. Невипадково ми на власні очі бачимо, як легко слабкі країни стають здобиччю більш потужних і агресивних сусідів або дезінтегруються та впадають у стан перманентної кризи.

У сьогоднішньому жорсткому світі вистачає подібних прикладів, зокрема, ми вже бачимо, що відбувається у раніше успішному Лівані або стабільно-нестабільному Афганістані. А у завтрашньому – кількість подібних прикладів вочевидь ще збільшиться, як і збільшиться кількість загроз, пов'язаних із наслідками зростання глобальної нерівності, масової міграції з Півдня на Північ, нестачі продовольства, питної води та інших ресурсів, змін клімату, масової втрати робочих місць тощо.

То ж ми в Україні, яка невдовзі відзначатиме 30-річчя своєї Незалежності, маємо нарешті всерйоз задуматися над майбутнім нашої держави і розробити власну, багато індикативну і надійну СТРАТЕГІЮ побудови та перманентного забезпечення НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ.

powered by lun.ua

Чи потрібен Україні статус основного союзника США поза НАТО?

Ті, хто почав займатися зовнішньою політикою не вчора і не позавчора, мають пам'ятати, що у 2019 році найбільша і найпотужніша країна Латинської Америки – Бразилія – отримала престижний статус основного союзника США (Major Non-NATO Ally, MNNA)...

Про національну стійкість. Деякі думки напередодні 30-річчя Незалежності України

В наш турбулентний час мало яка дійсно глибока дискусія, присвячена питанням міжнародної, а особливо – національної безпеки, обходиться без згадки про національну стійкість (national resilience) тієї чи іншої країни...

Український національний інтерес на найближчій зустрічі президента України із президентом США

Напередодні 30-ї річниці Незалежності України наша держава опинилася у вкрай непростому економічному, воєнному, дипломатичному, інформаційному і геополітичному становищі...

Три запитання від УП і три відповіді від Голови Політичної партії ''Сила і Честь''

ЗМІ – це дійсно четверта влада. Від неї залежить, в тому числі поширення правди, напівправди, тенденційної інформації чи навіть прихованої дезінформації...

''Сила і Честь'' звернулася до Міністра освіти і науки стосовно цілеспрямованого знищення Науково-дослідного інституту українознавства

Політичною партією "Сила і Честь" направлено лист на Міністра освіти і науки України Шкарлета С.М. стосовно цілеспрямованого знищення Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, що є загрозою національній безпеці нашої держави в інформаційній та гуманітарній сферах – особливо під час війни з російським агресором...

Росія зачинила для себе Відкрите небо

Отже, 7 червня Росія оголосила про свій вихід із Договору з відкритого неба (ДВН) – як вона стверджує, у відповідь на раніше прийняте рішення США...