19 серпня 2021, 16:50

Про національну стійкість. Деякі думки напередодні 30-річчя Незалежності України

В наш турбулентний час мало яка дійсно глибока дискусія, присвячена питанням міжнародної, а особливо – національної безпеки, обходиться без згадки про національну стійкість (national resilience) тієї чи іншої країни. Втім, здається, ще мало хто дійсно розуміє, про що саме йдеться і яка саме національна стійкість сьогодні є важливою.

У цьому контексті, мабуть, слід зазначити, що аналіз історичного розвитку різних народів і націй дозволяє визначити термін національна стійкість як спроможність державних інституцій, неурядового сектора і суспільства загалом належним чином протистояти очікуваним і неочікуваним зовнішнім впливам та втручанням деструктивного характеру і бути спроможними успішно долати будь-які внутрішні кризи.

Тим часом сьогодні ми на власні очі бачимо, що пандемія COVID-19 не лише спричинила у світі справжню інформаційну війну із потужними піар-компаніями, інформпровокаціями, взаємними звинуваченнями і рішучими спростуваннями, але й виявила національну вразливість і певну внутрішню слабкість навіть найбільш розвинутих і потужних світових держав.

При цьому, наразі з одного боку спостерігається посилення міжнародного співробітництва у сфері біологічних досліджень, біобезпеки, епідеміологічного контролю, медицини, збереження довкілля тощо. А з іншого – багато хто у світі здійснює ґрунтовну переоцінку своїх торговельно-економічних зв'язків та інвестиційних моделей і починає активно стимулювати перенесення національними компаніями своїх виробничих потужностей на свою територію. Й першими це вже розпочали робити Сполучені Штати.

Сьогодні, фактично, для кожної країни більш ніж актуальним стає питання національного самозахисту від теперішніх і майбутніх викликів, перегляд раніше незмінних орієнтирів, розробка нових критеріїв успішності в умовах, що швидко змінюються.

То ж якими можуть бути ці критерії?

Одним з індикаторів вразливості/невразливості держав може бути Fragile States Index, який оцінює ступінь ефективності діяльності державних інституцій за дванадцяти політичними, економічними, соціальними та іншими показниками. Зокрема, оцінюється сектор безпеки, стан державних інституцій і суспільства, самодостатність і успішність розвитку економіки, рівень бідності в країні, якість людського капіталу, рівень внутрішньої легітимності влади і роботи державної служби, захист прав і свобод людини, стан системи охорони здоров'я, екології і демографії, а також рівень зовнішніх впливів.

За цих обставин вище місце у рейтингу в даному випадку означає нижчий ступінь стабільності. А в загальному плані можна також зазначити, що Fragile States Index оцінює спроможність тієї чи іншої держави забезпечити вирішення питань, які найбільше турбують її громадян, особливо у кризові часи.

Отже, найбільш вразливими, відповідно до Fragile States Index 2020, є такі нестабільні країни, як Ємен, Сомалі, Південний Судан, Сирія, Демократична Республіка Конго, Центральноафриканська республіка, Чад, Судан, Афганістан. А найбільш стійкими – Фінляндія, Норвегія, Швейцарія, Данія, Ісландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада – тобто демократичні держави зі значним прошарком СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ, ефективною економікою та розвинутою соціальною сферою. Показово, що до тридцятки найстабільніших увійшли практично всі країни-члени Європейського Союзу. До речі, США у даному рейтингу йдуть за Великобританією на 149 місці і, зокрема, поступаються за шкалою стабільності таким країнам, як Бельгія, Південна Корея або Мальта. Росія з усією своєю ядерною зброєю знаходиться на 76 місці дещо вище Бразилії, але поступається Марокко, Азербайджану і навіть Беніну.

Очевидно, саме так було оцінено якість роботи російської влади. Тим часом Україна, навіть попри неоголошену війну з Росією, яка триває вже восьмий рік, спромоглася випередити країну-агресора аж на 15 позицій і опинитися на 92 місці.

І хоча Fragile States Index, як і кожен рейтинг, очевидно має свої вади, виглядає так, що у сучасному світі державні інституції мають щоденно доводити свою дієздатність, аби користуватися широкою підтримкою громадянського суспільства і довірою приватного сектору. Лише тоді держава може вважатися такою, що має належний ресурс стабільності.

Безумовно, цей індикатор є досить показовим навіть у наші вкрай швидкоплинні часи. Невипадково ми на власні очі бачимо, як легко слабкі країни стають здобиччю більш потужних і агресивних сусідів або дезінтегруються та впадають у стан перманентної кризи.

У сьогоднішньому жорсткому світі вистачає подібних прикладів, зокрема, ми вже бачимо, що відбувається у раніше успішному Лівані або стабільно-нестабільному Афганістані. А у завтрашньому – кількість подібних прикладів вочевидь ще збільшиться, як і збільшиться кількість загроз, пов'язаних із наслідками зростання глобальної нерівності, масової міграції з Півдня на Північ, нестачі продовольства, питної води та інших ресурсів, змін клімату, масової втрати робочих місць тощо.

То ж ми в Україні, яка невдовзі відзначатиме 30-річчя своєї Незалежності, маємо нарешті всерйоз задуматися над майбутнім нашої держави і розробити власну, багато індикативну і надійну СТРАТЕГІЮ побудови та перманентного забезпечення НАЦІОНАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ.

Українці ніколи не пробачать

БУЧА, БОРОДЯНКА, ІРПІНЬ, ГОСТОМЕЛЬ, МАКАРІВ... наші рідні міста. Допоки буде битися УКРАЇНСЬКЕ серце – не забудемо і не пробачимо. З прадавніх часів жорстокість і нелюдськість на війні засуджувалась Людьми...

Час доленосних рішень – не лише для України

"Врешті-решт ми будемо пам'ятати не образи наших ворогів, а мовчання наших друзів" – Мартін Лютер Кінг Рішення Росії визнати державність двох "народних республік" на тимчасово окупованій нею території Донецької і Луганської областей України означає, що Москва пішла на односторонній вихід з Мінських домовленостей...

Активність ОДКБ: загрози нашій безпеці лише зростатимуть

Оцінка подій навколо проведення 10 січня цього року позачергової сесії Ради колективної безпеки "Організації договору про колективну безпеку" (ОДКБ) дозволяє констатувати наступне: - будь-які можливі соціально-політичні кризи в країнах-членах ОДКБ – Росії, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Киргизстані, Таджикистані – будуть розглядатися як прямі загрози безпеці для цих країн-учасників ОДКБ; - незалежно від причин і характеру таких криз, вони апріорі будуть в ОДКБ вважатися інспірованими ззовні і, відповідно, стануть приводом для безпосереднього і оперативного втручання "колективних миротворчих сил ОДКБ", а по суті – прихованої інтервенції російських військ; - у подальшому оперативне планування, процедурні і технічні моменти, пов'язані із колективною взаємодією країн-членів ОДКБ, будуть постійно вдосконалюватися, а силові дії можуть, бути превентивними; - стійка ідеологічна і пропагандистська прив'язка будь-яких незвичайних ситуацій в країнах-членах ОДКБ до, так званих, "кольорових революцій" і "технологій Майдану" недвозначно вказує на те, де цей блок авторитарних, по суті, країн (за винятком Вірменії) буде шукати "винних" у власних соціально-економічних і внутрішньо-політичних проблемах, а також кого апріорі буде визначати "ворожими силами", винними у власних проблемах...

Без безпеки України не існує безпеки Європи

Розуміючи високу відповідальність за збереження миру у Європі і світі та безпеку власного народу, на тлі відмови наразі країн НАТО прийняти Україну до свого складу і гарантувати їй захист відповідно до ст...

Без безпеки України не існує безпеки Європи

Розуміючи високу відповідальність за збереження миру у Європі і світі та безпеку власного народу, на тлі відмови наразі країн НАТО прийняти Україну до свого складу і гарантувати їй захист відповідно до ст...

Державна зрада чи невігластво?

Україна від її народження була Творцем обдарована корисними копалинами. За корисними копалинами вона є однією з найбагатших країн світу. Це стосується і рідкоземельних металів та сировинної бази для виробництва напівпровідників і чипів для сучасної високотехнологічної наукомісткої продукції...