10 жовтня 2017, 15:50

Влада ганьбиться сама і ганьбить Україну

Коли представники нашої влади через слово повторюють мантру про сильну державу, маючи на увазі, безперечно, свою власну "силу", одразу згадується дідусь Фройд. Який розшифрував старий народний вираз "У кого що болить, той про то і говорить", таким чином: "Кому не вистачає сексу – говорить про секс, голодний говорить про їжу, людина, в якої немає грошей – про гроші, а наші олігархи і банкіри говорять про мораль".

Отже, про сильну державу твердять тоді, коли її очільники насправді сили не мають. Слова-словами, а в реальності маємо постійні демонстрації безсилля.

Безсилля держава продемонструвала тоді, коли мляво намагалась якось не пустити на територію України грузинського президента Михайла Саакашвілі. І в результаті оганьбилась, давши йому із оточенням просто тупо прорвати державний кордон.

Свою дипломатичну імпотентність влада демонструє і сьогодні. Коли треба "нагнути" парламент на "блискавичні реформи", у влади є впевненість та інструментарій. Коли настає час розгрібати наслідки цих незграбних "реформ" – влада, як кажуть, обнуляється.

Із помпою продавивши у сумнівний спосіб неоднозначну "мовну норму" нового освітнього закону, українська влада дала привід кільком європейським країнам зайняти жорстку політичну позицію. Що у нинішніх умовах для України є вкрай небезпечним явищем. Угорщина, зокрема, вже заявила навіть про намір ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі, перегляд угоди з Україною.

В такому випадку керівництво держави повинно діяти гнучко і розумно, аби не отримати "другий фронт" на Заході. Але замість справжньої дипломатії – якісь, вибачте, дитячі кроки: міністр закордонних справ України Павло Клімкін запрошує свого колегу з Угорщини Петера Сіярто відвідати разом Закарпаття і обговорити новий закон про освіту. Залишається гадати, якої реакції очікував Клімкін, але відповідь була прогнозованою – угорський міністр заявив, що його український колега спізнився: закарпатських угорців слід було питати про їхню думку до схвалення закону.

Клімкін, який нещодавно відправив закон про освіту на експертизу до Венеційської комісії, супроводивши цей акт сентенцією "як ми і домовлялися", можливо, не уявляє собі прямої логіки, що закладена у стосунки України і Ради Європи (та її органів) ще на попередніх періодах часу, – закони надаються до Венеційської комісії не ПІСЛЯ їхнього прийняття, а ПЕРЕД ним.

Далі Україна отримала щось на кшталт дипломатичного демаршу – очільник угорського МЗС поїхав до Ужгороду сам. Причому не з приватною місією, а офіційно – як глава зовнішньо-політичного відомства іншої країни. І відмовився при цьому навіть бачитись із паном Клімкіним!

Але. Навіть загнавши себе у таку ситуацію, треба поводитись перш за все гідно. Бо така поведінка є проявом зневаги до нашої держави, а не тільки пана Клімкіна.

Але Клімкін мовчить.

Демонстрація "сили" закінчується там, де на зміну піару приходить реальність.

Привіт від Фройда. І від класичного митника Вєрєщагіна теж, бо – "За державу образливо..."

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Оновлення Уряду під час війни: не ручний режим, а відповідальна процедура

Чергове масштабне переформатування виконавчої влади, добровільно-примусова відставка Прем'єр-міністерки Юлії Свириденко та кадрові ротації в правоохоронному блоці актуалізували питання інституційної стабільності в країні...

30 років Конституції України: чи пройшли ми випробування Основним Законом?

Тридцять років тому Україна отримала Конституцію – документ, який став не лише правовим фундаментом держави, а й суспільним договором між владою і громадянином...

Якість кримінальної юстиції: час переходити від хаотичних змін до системних рішень

Для того щоб удосконалювати Кримінальний процесуальний кодекс України і Кримінальний кодекс України, насамперед необхідно чесно оцінити стан чинного законодавства та практики його застосування...

Суддям не варто забувати про свій законний інтерес – презумпцію компетентності та доброчесності

Схоже, нескінченні реформатори судової влади щиро вірять, що їм в руки вклали щит і меч рідної держави. Адже і ухвалювані закони, і практика їх застосування доволі часто визначаються миттєвими політичними потребами...

''Недооголошена'' війна. Чому для нас важливо оголосити стан війни через агресію РФ проти України

Повернутися у публічній площині до теми щодо суті нерозривного зв'язку між розумінням збройної агресії РФ проти України у міжнародному праві і юридичним фактом оголошення Верховною Радою України за поданням Президента України стану війни через збройну агресію у національному конституційному праві, мене змусили декілька обставин останніх днів...

Дебати: виборчий процес має наповнитись сутісним змістом

І ще раз до теми дебатів. Декілька моїх попередніх тез з цього приводу. Перше. На сьогодні питання проведення передвиборних теледебатів за рахунок коштів Держбюджету під час проведення повторного голосування визначено статтею 62 Закону України "Про вибори Президента України" з урахуванням, звичайно, духу усіх статтей Закону, передовсім, обмежень передвиборної агітації...