Терміново!!! Буддійського ченця Коваленко Миколу тримали у Стрийському РТЦК і направили у Львівську обласну психіатричну лікарню. Він відмовляється від їжі та голодує з 20 червня

Буддійський монах Коваленко Микола Володимирович 1974 р.н. був затриманий Сихівським РТЦК у Львові 19 червня та перевезений до Стрийського РТЦК. З того дня він почав голодування. У ТЦК його тримали до 24 липня. Потім направили до психіатричної клінікі у Львів де він зараз і перебуває. Він відмовився підписувати військову присягу, не пройшов належним чином ВЛК, має кілька серйозних хвороб.

Але Головне що він є буддійським монахом (з 1995 року) тобто за власними переконаннями не може служити в армії, тримати зброю, та навіть займатися будь якою діяльністю окрім буддійської практики. Він є учнем Вельмишановного Дзюнсея Терасави, відомого в Україні буддійського вчителя з Японії, якій з початку незалежності підтримував Україну і заснував громаду буддійських ченців, історія якої пов'язана з ненасильницькою миротворчою діяльністю по всьому світу.

Відповідно до постанови кабінету міністрів України та подання необхідних списків до ДЕСС про звільнення священнослужителів,

Коваленко мав би бути звільненим від військового обов'язку, тобто отримати бронювання.

Цього не сталося, тому що, як пояснює ДЕСС, він мав бути працевлаштованим, отримати зарплатню та сплачувати податки.

АЛЕ це є нонсенс!!!

Буддійськи монахи ніколи не працюють у загальному сенсі. Вони живуть виключно за рахунок пожертв від вірян, друзів та однодумців. Якщо річ про свободу совісті, то ДЕСС мав би врахувати цю традицію якої вже більше 2600 років!!!

Коваленку пропонували альтернативну службу, ТЦК пропонував розносити повістки, коли Військовий комісар зателефонував у ДЕСС, чиновникі дивним чином стали на бік військових і знехтували свободою совісті.

Свобода або смерть! Коли вперше я побачив цей слоган у Чечні то мені спочатку він здавався занадто радикальним. Але зараз ми втілюємо його цілою країною. Тому тим важливійшим він стає на рівні окремої людини. Сама людина повинна вирішувати, чим ій займатися, на що витрачати життя, йти воювати чи продовжувати втілювати принципи ненасильства та інший шлях, який навіть може бути незрозумілим для більшості.

Треба зауважити, ми не ті пацифісти, що пропонують українцям підняти руки в гору та здатися. Ми молимося за перемогу України у цій війні. Але держава це одне, а країна інше. Справжня незалежність означає незалежність від держави, яким би дивним це не здавалося. Якщо ми боремося за свободу, хочемо побудувати вільну країну, то повинні перш за все цінувати свободу та власний вибір кожної окремої людини.

Зараз ситуація наступна. Вельммишановний Коваленко відмовляється від їжі вже майже 40 днів. Ситуація критична! Чим все це може закінчитися?

Ми просимо звільнити Коваленко Миколу Володимировича від військового обов'язку бо його місія як і інших ченців послідовників вчення Будди є важливою та незамінною, а його попередня діяльність

та життєва історія має бути врахована.

Про це – у наступних абзацах.

Кратка історія буддійського ордену Ніппондзан Мьоходзі

Цей орден був створений японським буддійським монахом та вчителем Вельмишановним Нітідацу Фудзії (1885-1085), який був одним з найвидатніших буддійських ченців 20 – го сторіччя. Після періоду суворої аскетичної практики в Японії та Манжурії він відправився до Індії де згодом зустрівся з Махатмою Ганді та став одним з його соратників у ненасильницькій боротьбі Індії за незалежність від Британської імперії.

Після закінчення другої світової війни Ніппондзан Мьоходзі продовжив миротворчу діяльність заради припинення війн та подолання безпосередньої загрози ядерної війни між комуністичним та капіталістичним блоками. Численні марші миру в Європі та Америці сприяли закінченню війни у Вьєтнамі, об'єднанню Європи та зникненню Радянського Союзу.

Важливою та символічною стала також практика ордену по возведенню буддійських ступ, або так званих пагод миру по всьому світу, перш за все у Індії на священних місцях пов'язанних з історію самого Будди та його вчення.

Дзюнсей Терасава (1950 р.н.) – Вчитель буддійського ордену Ніппондзан Мьоходзі в Україні, Росіїї та Центральной Азії

Буддійський монах Дзюнсей Терасава – учень Нітідацу Фудзії почав свою практику під керівництвом Вчителя спочатку в Японії потім в Індії, та основна його діяльність прийшлась на Британію та Європу.

Він став одним із засновників антиядерного руху, ініціював і очолював марші миру по всій Європі у часи холодної війни у 70-х, 80 -х роках двадцятого сторіччя.

Завдяки цим чеснотам Британський уряд сприяв побудові двох Пагод миру у місті Мілтон Кінс та пізніше у центрі самого Лондону в 1985 році. Земельну ділянку для великої ступи у Лондоні було виділено безкоштовно.

Дзюнсей Терасава вперше відвідав Радянський Союз у 1988 році під час саміту Рейган – Горбачов. Йому дозволили провести молитву на Червоній площі а після запросили до Кремля, де він мав нагоду вручити Михайлу Горбачову священні реліквії Будди.

У серпні 1991 року Дзюнсей Терасава знову опинився у Москві і став свідком провалу путчу та співучасником оксамитової революції. З того часу в нього почали з'являтися учні з України та Росіїї, і так поступово формувалася буддійська громада.

Він кілька раз виступав у Комісії ООН з прав людини із критикою

президента Путіна та керівництва РФ за розв'язання другої війни у Чечні, за що став персоною нон грата у Росії з 2000 року.

Основні знакові акції буддійської громади під керівництвом Дзюнсея Терасави:

1. Марш Материнського Співчуття Моква – Грозний, 1995 рік



Після початку першої війни у Чечні громада на чолі з вчителем

та у співпраці з Комітетом солдатських матерів Росії організувала Марш миру у Чечню з метою зупинити несправедливу війну.

У липні 1995 року групу ченців разом з вчителем було заарештовано та відправлено у російський фільтраційний табір де вони перебували 5 днів. Їх було звільнено завдяки зусиллям чеченських друзів та міжнародної спільноти.

2. Широкий Марш миру по Євразії "У нове тисячоліття без воєн

та насильства", Ясна Поляна – Лумбіні, 1998 рік

На початку липня 1998 року громада почала марш миру із садиби Лева Толстого до місця народження Будди у Лумбіні (Непал), який тривав понад 9 місяців та пройшов через Росію, Україну, усі Кавказськи та Центрально – азійськи країни, Індію, Непал та Пакістан. Він закінчився у Гаазі на ювілейній миротворчій конференції. Назва маршу свідчить про його мету.

3. Молитовний марш миру Пакістан – Індія під час ядерного протистояння між двома країнами, 2002 рік



Цей марш був підтриманий керівництвом, групою вчених та активістів Пакістану. Він пройшов через древні історичні відомі буддійські місця Пакістану та закінчився біля легендарної ступи царя Ашоки у Санчі в Індії.

4. Міжнародна міжрелігійна місія в Ирак, 2003 рік

Ченці з України та Росії на чолі з Вчителем прибули в Ірак за три тижні до початку операції "Буря в Пустелі". Вони здійснили піший Марш разом з активістами різних країн із Самари від Священої мечеті до Багдаду і закінчили його живим ланцюгом на мосту через ріку Тигр.

5. Молитовна практика під час подій Помаранчевої революції,

2004 рік

Буддійська громада Махасангха Ніппондзан Мьоходзі почала свою молитовну практику на підтримку Помаранчевої революції ще до її кульмінаційної стадії у Києві. А безпосередньо під час ключових подій монахи і віряни здійснили молитовну практику з сухим голодуванням, завершення якої прийшлося як раз на перемогу революції на Майдані.

6. Молитовна практика під час Майдану, 2013 рік

Монахи ті віряни Ордену молилися на Майдані, на вул. Грушевського та в інших місцях у Києві, Харкові, Донецьку та Лугвнську, били в молитовні барабани на підтримку та за перемогу революції гідності.

7. Міжнародний Марш миру та солідарності в Україні, 2014 рік



Цей марш миру пройшов за участі вірян з Індії, Росії та України через Києв, Канів, Полтаву, Черкаси, Харьків, Дніпро, Запоріжжя, Мелітополь, Херсон, Миколаїв, Одесу, Донецьк та Луганськ.

Він завершився У Луганській області, селі Паньківка, де було виділено ділянку для будівництва першої великої ступи миру в Україні. Але через вторгнення російської армії та окупування Луганської області громаді довелося залишити свій храм та припинити будівництво.

Висновки



Ніхто не може сказати, що діяльність нашої громади за всі ці роки була даремною. Практика нашого Вчителя Дзюнсея Терасави стала вагомим внеском для припинення холодної війни та об'єднання Європи. Між Чеченською республікою та РФ був підписаний мирний договір у 1996 році. Молитовний марш миру між Пакістаном та Індією приніс свої плоди.

Ми як буддійські ченці маємо свою місію і ніхто не може виконувати її за нас.

Тому держава повинна визнати всі нюанси та звільнити Коваленко Миколу Володимировича від військових обов'язків.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.