22 січня 2009, 20:13

90 років Акту Злуки

22 січня – знакова дата у нашій новітній українській історії. 22 січня 1918 року Центральна Рада ІV Універсалом проголосила незалежність Української Народної Республіки. А рівно через рік, на Софійській площі у Києві, було проголошено Акт Злуки у єдину державу Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Відчуваю кровну приналежність до цих далеких подій, оскільки саме мій прадід, тодішній заступник міністра закордонних справ Західно-Української Народної Республіки Льонгин Цегельський доленосного зимового дня зачитував на Софійській площі у Києві, біля пам'ятника Богданові Хмельницькому, історичний документ – Акт Злуки між ЗУНР і УНР. І він опісля написав про 22 січня пророчі слова: "Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування Січі".





Фактично день 22 січня став не лише символічним днем свободи, а й свідченням неперервної єдності крові та духу Нації. Розділені кордонами імперій, мільйони українців піднялись після двохсот років рабства, яке тривало з часів Руїни, та знову продемонстрували волю до незалежного політичного буття у власній єдиній державі.

На жаль, соборність українців, скріплена збройним братерством українських армій у Визвольній війні 1918 – 1920 років, не стала основою для розбудови вільної процвітаючої держави. Свідомість політичного керівництва відставала від свідомості українських революційних мас. Хитання, непослідовність, схильність до поступок смертельним ворогам, дитяча наївність – усі ці риси тодішньої української політичної еліти призвели врешті до того, що українці зазнали поразки у кривавому протистоянні на три фронти проти кремлівського більшовизму, білогвардійського імперіалізму та польської експансії. Толерантний демократичний Захід не просто мовчав, як це прийнято тепер, але й активно озброював агресорів.

Це засвідчує, що у час революції або принципового протистояння безхребетність з недоліку перетворюється на злочин. "Громада міцна отаманом" – каже народне прислів'я. Якщо лідерам бракує волі і рішучості неухильно проводити чітку політичну лінію, страждає вся нація. Так вчить нас наша ж історія.

Відзначаючи 22 січня, маємо зробимо висновки з минулого. Адже тільки ми самі, українці, можемо зробити так, щоб стала Україна справді сильною, могутньою та незалежною державою.

Бо живемо у своїй Богом даній країні!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ось така "правда" білого орла...

Оскільки я є діючим військовим і не маю права давати політичні оцінки тим чи іншим подіям, однак, зважаючи на значний резонанс, все ж мушу відреагувати на наростаючу істерію навколо "білого орла" серією історичних дописів про звірства польської армії крайової проти мирного українського населення...

БІЛИЙ ОРЕЛ ЗАЮШЕНИЙ НЕВИННОЮ УКРАЇНСЬКОЮ КРОВ'Ю: Сагринь. Ми НЕ забули!

Поки ми понуро чи толерантно мовчимо, нас звинувачують і топчуть нашу національну памʼять. Чи є пояснення, хто і за що безжально закатував на своїй землі сотні українських жінок, дітей і людей похилого віку в Сагрині? Сагринь – нині село в Люблінському воєводстві Польщі...

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...