Меморандум із посібниками терористів, які посягають на життя українців та територіальну цілісність української держави, – це документ на потурання тероризму
Документ, який сьогодні ухвалила Верховна Рада нібито для пошуку порозуміння та миру в українській державі, насправді не містить жодного слова про захист українців, яких є більшість в Україні та зокрема на Донбасі і проти яких нині спрямовано етнічні чистки на сході української держави. Ухвалений "меморандум" є попросту потуранням терористам, які діють на території українського Донбасу, та попускання їхніх злочинів, спрямованих проти української нації. Доки не буде забезпечено повної ліквідації тероризму на території України – ні про які меморандуми не може бути й мови.
Ухваленим нині документом парламентарі без жодного зважання на волю українського суспільства фактично намагаються переписати Конституцію України. Укладачі так званого меморандуму, не питаючи про це в українського народу, визначають Україну парламентсько-президентською республікою. До того ж, вони прагнуть офіційно затвердити в Конституції незрозумілий статус російської мови. Незбагненим залишається прагнення виокремити російську мову серед інших мов, які побутують в Україні. Документ по суті принижує мови інших національних меншин. Перегляд статусу української мови як єдиної державної є не лише замахом на основи державного ладу, а й зрадою українського населення Донбасу, що мужньо протистоїть російській агресії.
Ба більше, на догоду "регіоналам" та олігархічним кланам нардепи обумовлюють забезпечення повноважень регіонам тоді, як у Конституції є виключно поняття областей. Тож по суті вони намагаються утворити регіональні князівства, якими керуватимуть місцеві князьки, а про жодне розширення повноважень місцевих громад, за що би мала боротися українська влада, насправді не йдеться.
Окрім того, констатація факту підтримки Верховною Радою України Женевських домовленостей дипломатів України, США, Евросоюзу, Російської Федерації від 17 квітня 2014 року не має жодного сенсу без визнання зриву домовленостей російською стороною, яка відповідальна за ескалацію насильства та демонстрацію сили на території України. Також викликає подив відсутність жодної згадки про засудження окупації Кримського півострова військами РФ та чіткої позиції з приводу повернення його до складу України, що є зрадою сотень тисяч кримців.
Поки хоч один російський окупант залишається на квадратному метрі території України, поки хоч один проросійський терорист продовжує загрожувати мирним мешканцям сходу України – діалог із ними є неможливим. Будь-які спроби порозуміння з убивцями та диверсантами є контрреволюційною діяльністю, і її має бути засуджено як посібництво ворогові та намагання утворити широку коаліцію з антиукраїнськими політичними силами.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода" підтримує кожну спробу національного порозуміння та виступає за припинення громадянського конфлікту на тлі відсічі російській агресії. Водночас підписання будь-яких меморандумів, ініційованих Партією регіонів та написаних під диктовку кремлівських кураторів, посилює позиції проросійських терористів та завдає підступного удару в спину захисникам Вітчизни, що стримують ворожий натиск на сході. Заклики "відмовитися від радикальних дій", адресовані не терористам, а українським силовикам-учасникам Антитерористичної операції, є вищою формою цинізму та політичного фарисейства на тлі масових фактів убивств та викрадень мирних українців російськими окупантами. Фракція ВО "Свобода" вважає недоцільними будь-які угоди з ПР допоки не буде наведено лад на Донбасі – до завершення повномасштабної антитерористичної операції, до припинення етнічних чисток та затримання і покарання злочинців, які посягають на життя українських громадян та територіальну цілісність української держави.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.