12 серпня 2014, 21:03

Не можна потурати агресорові!

Чи приймала Польща "гуманітарні конвої" від Гітлера після того, як він напав на неї 1939 року? Чи погоджувалася 1945 року УПА на "миротворчі місії" від Сталіна? Ніколи!

Ніхто і ніколи не приймає допомоги від загарбників своєї Вітчизни та від вбивць своїх земляків.

Тому погоджуватися на так звану "гуманітарну допомогу" від Росії, під егідою Міжнародного Комітету Червоного Хреста, якого по-кагебешному використовують "в сліпу", – це ганебне приниження перед агресором.

Це принизлива згода грати за правилами Путіна, який, з одного боку, веде криваву війну проти України на Донбасі, постачає туди терористів та обстрілює нашу територію з "Градів", а з іншого – хоче виглядати "миротворцем" та "гуманістом", який дбає про постраждалих від війни мирних мешканців.

До речі, так само діяли московські большевики 1918 року, коли, розпочавши агресію проти Української Народної Республіки, оголосили себе "захисниками простого українського народу".

Жодні "гуманітарні конвої" від Путіна – неприпустимі. Це пряма загроза для національної безпеки, для розширення та продовження російської агресії на Донбасі під приводом так званих "миротворчих ініціатив".

Я вкотре попереджаю нашу владу: дай Кремлю облизати палець, він відкусить руку по лікоть!

Ще ніхто не зупинив агресора, капітулюючи перед його вимогами. Єдиний предмет переговорів із Москвою – звільнення української території! Єдиний спосіб цього досягти – виграна війна!

Не "гуманітарні конвої" з Москви, а переможне здійснення військової визвольної операції та надійний захист кордону з Росією – ось що забезпечить мир і безпеку на сході держави та на всій України.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ось така "правда" білого орла...

Оскільки я є діючим військовим і не маю права давати політичні оцінки тим чи іншим подіям, однак, зважаючи на значний резонанс, все ж мушу відреагувати на наростаючу істерію навколо "білого орла" серією історичних дописів про звірства польської армії крайової проти мирного українського населення...

БІЛИЙ ОРЕЛ ЗАЮШЕНИЙ НЕВИННОЮ УКРАЇНСЬКОЮ КРОВ'Ю: Сагринь. Ми НЕ забули!

Поки ми понуро чи толерантно мовчимо, нас звинувачують і топчуть нашу національну памʼять. Чи є пояснення, хто і за що безжально закатував на своїй землі сотні українських жінок, дітей і людей похилого віку в Сагрині? Сагринь – нині село в Люблінському воєводстві Польщі...

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...