Здача Донбасу не зупинить агресора

Минуло 5 днів із часу ухвалення парламентом законів стосовно "особливого порядку" на Донбасі та амністії для терористів. Це рішення, як і підписання Мінського протоколу 16 днів тому, ані призвело до припинення наступу російського агресора, ані дозволило досягнути бажаних результатів під час візиту Президента України до США. Все це ще раз доводить, що рішення фракції "Свободи" – єдиної фракції в парламенті, яка в повному складі не голосувала за ці капітулянтські за своїм змістом закони, – було правильним. Бо не можна досягнути миру капітуляцією перед вимогами агресора. І скільки би нам не грозив Путін повномасштабною агресією – ми не повинні йти йому на поступки. Перед початком Другої світової війни великий британський державний діяч Вінстон Черчиль сказав, що коли країна, вибираючи між війною і ганьбою, обирає ганьбу, – вона отримує і ганьбу, і війну.

До уваги українців заява ВО "Свобода" з цього приводу:

ВО "Свобода": Закони стосовно Донбасу – це капітуляція перед агресором

Ухвалення Верховною Радою України 16 вересня законів "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і "Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей" веде до легалізації російського окупаційно-терористичного режиму на захопленій Путіним частині Донбасу.

Фактично це капітуляція перед вимогами Путіна і здача частини української території московським загарбникам.

Це реалізація плану агресора, що суперечить інтересам України. Саме тому фракція ВО "Свобода" в парламенті одностайно не підтримала ухвалення цих законів і докладе усіх зусиль для того, щоби їх було скасовано.

Крім того, зазначені закони було ухвалено з грубим порушенням закону про регламент Верховної Ради – незаконно приховано від суспільства результати поіменного голосування за ці закони, що є предметом кримінальної відповідальності.

Закон про особливий порядок в окремих районах Донбасу, який запроваджується на три роки, дозволяє терористам:

- провести під своїм повним контролем в окупованих районах місцеві вибори та сформувати органи місцевої влади, які будуть незалежні від центральної влади (статті 5, 6, 10);

- призначати керівників органів прокуратури і судів та створити "народну міліцію", підпорядковану виключно місцевій владі (статті 5, 9);

- встановлювати прямі зовнішні відносини з регіонами Росії (стаття 8);

- узаконюється режим "сприяння" для російської мови, за відсутності будь-яких гарантій застосування державної української мови (стаття 4)

З іншого боку, зазначений закон зобов'язує Україну фінансувати соціально-економічні видатки окупованих районів та надає таким видаткам статусу "захищених", тобто таких, що не підлягають скороченню (стаття 7). Водночас в законі немає згадки про сплату податків із окупованих районів до українського бюджету.

Таким чином, йдеться про легалізацію на українській території окупаційно-терористичної резервації, на зразок Придністров'я, керованої з Москви, політично незалежної від України, але яка має фінансуватися за рахунок українського держбюджету.

Закон "Про особливий порядок" грубо суперечить Конституції України, статті якої не передбачають можливості встановлення будь-яких "особливих порядків" та преференцій для адміністративно-територіальних одиниць держави. Тому ухвалення цього закону є прямим порушенням конституційного ладу України.

Законом про амністію заборонено: притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників та керівників антидержавних збройних заколотів, збройних формувань терористів, членів терористичних та сепаратистських організацій, посібників російських окупантів (стаття 1). Тобто особи, які вчинили злочини проти України, які брали в заручники, катували українських громадян, які знищували українську владу на Донбасі, стріляли в наших військовиків та співпрацювали з окупантами, знищували соціальну та економічну інфраструктуру, не відбудуть жодної кари. Ба більше, через проведення місцевих виборів на окупованих територіях терористи отримають статус представників легітимної влади, визнаної Україною.

Така амністія – це пряма загроза для національної безпеки, це заохочення до подальшого сепаратизму і тероризму, до повторення антидержавних збройних заколотів в інших регіонах, до знищення єдності держави.

"Свобода" виступає проти проведення місцевих виборів в окупованих районах Донбасу. Проведення вільних та чесних виборів не є можливим на територіях, контрольованих окупантами і терористами, де відбуваються масові політичні репресії і етнічні чистки, звідки сотні тисяч українців були змушені виїхати, покинувши свої домівки.

Будь-які вибори на Донбасі та розширення повноважень місцевого самоврядування може бути здійснено лише на територіях, звільнених від окупантів, де повністю відновлено конституційний лад України.

Терористів та пособників російських окупантів має бути позбавлено виборчих прав і українського громадянства. Їхнє місце – в тюрмах, а не органах влади чи депутатських кріслах.

"Свобода" категорично проти будь-яких угод з агресором, які ведуть до легітимізації російської окупації української території на Донбасі та обмеження українського суверенітету.

Ми закликаємо українську владу відкинути ілюзії про можливість припинення війни шляхом політичних або територіальних поступок Путіну. Розгортання російської агресії проти України, окупація Криму та поетапне вторгнення на Донбас доводять, що будь-які поступки агресору тільки заохочують його.

Єдиний спосіб досягнути справжнього миру і безпеки для України – це перемога над ворогом! Тому час так-званого "перемир'я" має бути використано для 100-відсоткової мобілізації усіх ресурсів нації та держави для військової, економічної, інформаційної та дипломатичної протидії агресору.

Саме так переможемо!

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.